До 170-річчя від дня народження Володимира Івановича Щербини (1850—1936), українського історика, педагога, архівіста, краєзнавця, громадського діяча, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук (УАН), презентуємо книжкову виставку з фонду Бібліотеки.

Народився Володимир Щербина 16 травня 1850 р. у Києві в родині лікаря Івана Щербини, нащадок київських міщан, яким належала садиба поряд з колишньою Київською міською думою на Подолі.

Закінчив Другу київську гімназію (1868) та історично-філологічний факультет університету св. Володимира в Києві (1868–1873), учень Володимира Антоновича і Михайла Драгоманова. Результатом його навчання в університеті стала кандидатська робота «Гетьманство Кирила Григоровича Розумовського в зв'язку з попередньою історією Малоросії» (1873).

Згодом, закінчивши педагогічні курси Петербурзької військової гімназії (пізніше — Другий кадетський корпус), Щербина в 1876–1879 роках викладав російську історію і літературу в петербурзьких військовій та жіночій гімназіях.

З 1879 року жив і працював у Києві, протягом 1879–1920 років учителював у жіночих та чоловічих гімназіях. Щербина був членом київського історико-архівного гуртка, яким у 1880–1890-х роках керував Володимир Антонович, також співпрацював з київською Археографічною комісією і був членом Історичного Товариства Нестора Літописця.

Свої розвідки Щербина публікував у виданнях «Архив Юго-Западной Pоссии», «Чтения в историческом обществе Нестора Летописца», журналі «Киевская старина» (особливо в 1891–1899 рр.), також у «Записках НТШ» (під криптонімом В. І.). У 1901 році разом із Леонідом Добровольським за дорученням Історичного товариства Нестора-літописця і Московського археологічного товариства здійснив кілька експедицій на Правобережжя (головно в Васильківський та Бердичівський повіти), збираючи стародруки, рукописи, мистецькі пам'ятки.

Разом з Яковом Шульгином, Володимиром Науменком, Орестом Левицьким Щербина брав активну участь у різних громадсько-культурних організаціях Києва, з 1920 року віддався науковій роботі, працюючи у Національній бібліотеці при УАН, в Архівному управлінні і згодом у спеціалізованих ділянках УАН: в Археографічній комісії, керував Комісією Києва і Правобережжя, був членом кафедри історії України.

1926 року з нагоди 50-річчя літературно-наукової діяльності Щербини, УАН видала монографію «Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини», що містить і бібліографію його праць. Вступну статтю «Історикові Київа» написав Михайло Грушевський.

1930 року, коли вченому виповнилося 80 років, він вийшов на пенсію. Помер 1936 року, похований на Звіринецькому кладовищі

Бібліографічний список:

Щербина Владимир Иванович. О киевской старине : два чтения / В. И. Щербина. - Пг. ; Киев : Сотрудник, 1910. - 47 с.

Щербина Владимир Иванович. О киевской старине : чтение 1 / В. И. Щербина. - Киев : Тип. губ. правл., 1884. - 30 с. - (Для народного чтения).

Щербина Владимир Иванович. Первый киевский археолог М. Ф. Берлинский / В. Щербина. - Киев : Тип. Корчак-Новицкого, 1897. - 23 с.

Щербина Володимир Іванович. «Преображенський скит» у Китаєві в його колишньому і сучасному стані / В. Щербина ; Українська академія наук, Історична секція. - Киев, 1897. - 8 с.

Щербина Володимир Іванович. Документи до історії Києва 1494 – 1835 рр. - Київ, 1926. - 1-49 с.

Щербина Володимир Іванович. Київ в 20-х роках ХIХ століття [Електронний документ] : (з матеріялів жандармського архіву) / В. І. Щербина. - Київ, 1925. - 112-118 с.

Щербина Володимир Іванович. Нові студії з історії Києва / В. І. Щербина. - Київ : Друк. Укр. Акад. наук, 1926. - 164 с. : іл.