ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Сарма-Соколовський Микола Олександрович (1910 - 2001)

До 110-річчя від дня народження Миколи Олександровича Сарми-Соколовського (1910 - 2001), українського бандуриста, кобзаря, поета, художника, священника, політв'язня радянського режиму, презентуємо книжкову виставку з фонду Бібліотеки.

«Його життя – сюжет для великого роману, за його біографією можна зняти драматичний фільм. Це людина незламної волі, великої віри в незалежність України. Настав час повернути це ім’я в історію», – так письменниця з м. Дніпро Леся Степовичка відгукнулася про свого земляка.

Народився 19 травня 1910 року на Катеринославщині (нині Дніпропетровська область)  у селі Хорошому. У книзі спогадів зауважує, що воно недарма має таку назву:

«Справді колись було дуже гарне: красувалося на горі й під горою, освячене п’ятиглавою церквою, окрилене вітряками, що махали крилами, наче ті чумаки широкими рукавами, віддзеркалене на широкому плесі річки Самарки, про яку згадується  в кобзарській думі».

Походив із духовного роду. Прадід – священик, дід – диякон, дядько – священик. Батько – один із перших священиків Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), які  з 1918 року службу Божу відправляли українською.

Освіту здобув у Миргородській художньо-керамічній школі імені Миколи Гоголя, де його вчителем був Фотій Красицький, родич Тараса Шевченка. Саме у Миргороді М. Сарма-Соколовський зацікавився грою на бандурі, почав кобзарювати із кобзарем Іваном Ярошем.

Діяльність молодого кобзаря викликала прискіпливу «цікавість» Дніпропетровського головного політичного управління (ГПУ), і у 1929 р. його було арештовано, а на початку 1930 р. засуджено до 5 років заслання на Соловки. Причиною стала причетність Сарма-Соколовського до діяльності Спілки української молоді. Відбувати покарання довелося в Карелії, в таборах УСЛОН, УСЛаг, БЕТБАТЛаг. Згодом Микола здійснив зухвалу втечу з-під варти й під вигаданим прізвищем навчався у Київському художньому інституті.

У 1942 р. Соколовський, вирішивши продовжити сімейну традицію, вступив на навчання на Пастирські курси Української Автокефальної Православної Церкви, єпископом Мстиславом Любачівським був рукоположений в диякони, а єпископом Сильвестром – у священики. Отримав прихід у буковинському селі.

Наприкінці 1944 р. знову був заарештований радянськими спецслужбами, але втік при перевезенні в'язнів. Приєднався до Івано-Франківського підпілля Організації українських націоналістів і активно діяв у ньому понад два роки. У травні 1948 р. потрапив у засідку, яку підготували у КДБ, і врешті був засуджений до страти. Соколовському судилося провести у камері смертників близько 15 років. Далі розстріл замінили на 25 років ув'язнення.

Разом з іншими політв’язнями створив ансамбль бандуристів ГУЛАГу — виготовив собі та друзям бандури, навчив їх кобзарського мистецтва. КДБісти також заарештували дружину Миколи Олександровича і її брата як родичів «ворога народу». Трьох доньок родини священика виховували інші родичі. У засланні Микола Сарма-Соколовський намалював на картоні портрет дружини Варвари, тепер він зберігається в музеї Центру кобзарства.

На 92 році життя, 9 серпня 2001 року перестало битися палке серце отця Миколи Сарма-Соколовського, вірного патріота, борця за незалежність і самостійність України

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті 110-та річниця з дня його народження відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Бібліографічний список:

Сарма-Соколовський Микола. Коріння пам’яті : поезії / М. Сарма-Соколовський. - Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. - 280 с.

 

Використані джерела:

https://np.pl.ua/2020/05/providnyk-oun-na-poltavshchyni-diiach-uapts-mytets-i-v-iazen-radians-kykh-kontstaboriv-do-110-richchia-mykoly-sarmy-sokolovs-koho/

http://www.library.tnpu.edu.ua/index.php/bibliography-lists/337-bib-lists-liter-20/3384-kobzarstvo