ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
23.04.2024
Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку до Міжнародного дня музеїв «Національні історико-культурні заповідники України».
Міжнародний день музеїв відзначається щорічно 18 травня по всьому світу -більш ніж у 150 країнах. Рішення про встановлення цього свята було прийняте 1977 року на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв). Девіз цього свята: «Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами».
Цей день є приводом для підвищення обізнаності про те, наскільки музеї є важливими у розвитку суспільства. Збираючи та зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони поєднують історію минулого й сучасні досягнення, також ведуть велику науково-дослідницьку та культурно-освітню роботу. Через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини.
Щороку Міжнародна рада музеїв обирає і затверджує тему Міжнародного дня музеїв, яка є основною і має на меті привернути увагу суспільства. Цьогорічна тема - «Музеї заради рівності: різноманітність та інклюзія». День музеїв – 2020 має стати майданчиком для різних поглядів і точок зору, які має строкате суспільство, та інструментом для подолання упередженості. Міжнародна рада музеїв наголошує на тому, що потенціал музеїв продукувати важливий досвід для людей будь-якого походження є центральним у плані їхнього значення для суспільства. Музеї, як інституції в центрі суспільства, мають можливість встановлювати діалог між культурами, будувати мости для мирного світу і визначати стале майбутнє.
В Україні нараховується близько п'яти тисяч різноманітних музеїв - природничих, літературних, мистецьких, етнографічних, технічних, галузевих тощо, в яких зберігається майже 12 млн. музейних предметів. Найпоширенішим видом вітчизняних музеїв є краєзнавчі та музеї історичного й археологічного профілю, на які припадає більш ніж 65 відсотків музейного фонду країни.
Окрему групу історико-краєзнавчих музеїв становлять історико-культурні (історико-археологічні, архітектурно-історичні, історико-етнографічні, історико-меморіальні) музеї-заповідники, які створюються на основі ансамблю, комплексів пам’яток та окремих пам’яток природи, історії, архітектури, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову та культурну цінність.
В нашій країні існує більше 60 історико-культурних заповідників, четверта частина з яких має статус національних. Це, наприклад, такі відомі заповідники, до складу яких входять пам’ятки світового значення, як Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Національний заповідник «Софія Київська». Наша виставка звертає увагу на деякі інші історико-культурні заповідники національного значення, які є важливими осередками науково-дослідницької діяльності та цінними об’єктами культурної спадщини України.
Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» — комплекс пам'яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області біля села Парутине. Територія заповідника включає городище і некрополь стародавньої Ольвії. До складу заповідника також включено острів Березань, розташований у Чорному морі, за 12,8 км на південний захід від Очакова, де існувало найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення. Заповідник має власний музей, фонди археологічних матеріалів (понад п'ятдесят тисяч одиниць зберігання), наукову бібліотеку, експозицію архітектурно-будівельних залишків античної доби. Експонуються залишки фортечних мурів, житлових кварталів, римської цитаделі, Західного та Центрального теменосів, поховальних склепів та ін.
Під час багаторічних розкопок у Ольвії виявлено велику кількість високохудожніх творів мистецтва, які прикрашають вітрини багатьох музеїв світу: Петербурзького Ермітажу, Одеського археологічного музею, Київського національного історичного музею, Британського музею у Лондоні, Паризького Лувру, Берлінського музею та інших. Унікальна колекція античних пам'яток представлена і в музеї заповідника Ольвії.
Національний заповідник «Замки Тернопілля» — історико-архітектурний заповідник, його основний об'єкт — замок князів Збаразьких, у 40 залах якого впродовж 10 років експонували понад 100 художніх виставок. Тут відкрито органний зал, у казематах палацу — ресторан «Легенда».
Було створено дві філії заповідника: 1999 року на базі пам'ятки архітектури національного значення — палацово-паркового комплексу XIV–XIX ст. — Вишнівецьку філію, а 2004 року на базі пам'ятки архітектури національного значення — Скалатського замку XVII ст. — Скалатську.
До складу заповідника входять:
• замок 1631 року у м. Теребовля;
• замок XVI–XVII століть у містечку Микулинці Теребовлянського району;
• замок XVII століття в містечку Золотий Потік;
• замок 1600 року в селі Підзамочок;
• замок XIV–XVIII століття в селі Язловець Бучацького району;
• замок XVI–XVIII століть у селищі Скала-Подільська;
• замок XVII століття в селі Кривче Борщівського району;
• замок XVI–XVIII століть у місті Чортків.
У запасниках Національного заповідника «Замки Тернопілля» зберігається понад 50 тисяч експонатів: колекції ікон, нумізматики, боністики, геральдики, вишивки, керамічних люльок, годинників, музичних інструментів, антикварних меблів, килимів, скульптур Антона Осінського, Йогана-Георга Пінзеля, археологічних знахідок різних історичних періодів тощо.
Націона́льний істо́рико-архітекту́рний запові́дник «Кам'яне́ць» розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області та є одним з найстаріших на території України.
Площа заповідника становить 121 га. Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комплекс Старого й Нового замків. До творення неповторного архітектурного обличчя міста у різні періоди історії доклали майстерності своїх рук архітектори й скульптори із Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.
Станом на 2013 р. в Кам’янці зареєстровано 282 пам’ятки культурної спадщини, зокрема 169 пам’яток архітектури (104 національного і 65 - місцевого значення), 31 пам’ятка історії, 8 пам’яток археології, 2 пам’ятки садово-паркового мистецтва, 72 пам’ятки природи (з них дві пам’ятки природи національного значення - геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення Смотрицький каньйон і Ботанічний сад). Усі вони перебувають у різній власності: державній, комунальній, приватній, Хмельницької облради, власності релігійних громад тощо. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова).
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» створений на базі комплексу пам'яток історії, культури та природи, пов'язаних з історією українського козацтва доби Гетьманщини. Розташований у місті Батурині Бахмацького району,Чернігівської області.
Пам’ятки національного значення:
• Палац гетьмана Кирила Розумовського - єдиний збережений в Україні гетьманський палац, зведений в 1799-1803 рр. за проектом видатного архітектора Чарлза Камерона;
• Будинок Генерального суду (будинок В. Кочубея) кінця ХVІІ століття — рідкісний зразок цивільної архітектури доби українського барокко;
• Воскресенська церква — усипальниця гетьмана К. Розумовського, 1803 р. — храм зі збереженим похованням гетьмана Лівого й Правого берегів Дніпра та Війська Запорозького Кирила Григоровича Розумовського;
• Дзвіниця Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, 1823-1825 рр. — домінанта Миколо-Крупицького монастирського ансамблю;
• Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р. (2004 р.) на території Цитаделі Батуринської фортеці.
Пам’ятки садово-паркогово мистецтва:
• Парк «Кочубеївський»;
• Парк біля палацу Кирила Розумовського.
Також тут знаходяться 8 пам’яток архітектури місцевого значення.
Музеї:
• Палац гетьмана Кирила Розумовського;
• Музей археології Батурина;
• Будинок генерального судді Василя Кочубея;
• територія Цитаделі Батуринської фортеці.
Одним з напрямів наукової роботи заповідника є організація та проведення (спільно з Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка) наукових конференцій — Батуринських читань.
Націона́льний архітекту́рно-істори́чний запові́дник «Черні́гів старода́вній» є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. У складі заповідника:
• найдавніший храм Київської Русі — Спасо-Преображенський собор (поч. ХІ ст.);
• один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ – Х ст.);
• визначна пам'ятка печеробудівництва — Антонієві печери (XV – XVIII ст.);
• П'ятницька церква (кін. XII – поч. XIII ст., діюча);
• Троїцький собор (1679 – 1695, діючий);
• Свято-Успенський Єлецький монастир (1060 – 1680, діючий);
• Чернігівський колегіум (1700);
• унікальна колекція іконопису (XVII – XIX ст.);
• пам'ятки писемності і книгодрукування (XVII – XIX ст.).
Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких:
• унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису XVIII – XIX ст. яка нараховує більше 800 ікон;
• колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг;
• фонд фотонегативів (більше 7 тис.);
• фонд дерев'яного різьблення, архітектурно-будівельних деталей;
• унікальна колекція таврованої цегли (до 1 тис. штук);
• тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500 одиниць збереження);
• колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору);
• найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць збереження).
Національний заповідник «Давній Галич» — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасного села Крилос та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області. В складі заповідника - низка пам'яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії та архітектури.
Найвизначніші пам'ятки:
В місті Галич:
• Церква Різдва Христового (XIV–XVI ст.);
• Галицький (Старостинський) замок (XIV–XVII ст., руїни).
В селі Крилос:
• Залишки княжого Галича (XI–XIII ст.);
• Фундаменти Успенського собору (ХІІ ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осмомисла та каплицею св. Василія (XV ст.);
• Фундаменти Іллінської церкви (XII ст.);
• Легендарна Княжа криниця (XII ст.);
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.);
• Галичина Могила;
• Система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів.
В селі Шевченкове:
• Церква Святого Пантелеймона, перлина галицької архітектури школи XII ст.
В селищі Більшівці:
• Костел та монастирський комплекс Кармелітів (XVII ст.).
До складу заповідника також входять три музеї:
• Музей історії давнього Галича (село Крилос);
• Музей-скансен народної архітектури і побуту Прикарпаття (село Крилос);
• Музей караїмської історії Прикарпаття.
Націона́льний музе́й-запові́дник украї́нського гонча́рства в Опішному (Зіньківський район Полтавської області) створений з метою збереження й популяризації гончарської спадщини України. Діяльність Музею-заповідника спрямована на збирання польових матеріалів, формування колекцій, наукове вивчення та популяризацію українського гончарства.
В складі заповідника функціонують:
• Національний архів українського гончарства;
• Гончарська книгозбірня України;
• Науково-пошуковий відділ аудіовізульних джерел;
• Центр спеціальних методів дослідження кераміки;
• Меморіальний музей-садиба гончарівни Олександри Селюченко;
• Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів;
• Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа;
• Музей мистецької родини Кричевських;
• Видавництво «Українське Народознавство»;
• Центр популяризації гончарської спадщини — Мистецька галерея, в якій експонуються художні керамологічні виставки, у тому числі твори провідних гончарів і художників-керамістів України;
• Центр досліджень українського гончарства.
Список літератури:
Замки і палаци Тернопілля [Текст] : [туристичний буклет] / . - [Тернопіль] : Мандрівник, 2015. - 48 с. : іл., 1 карта.
Тернопільська область зберегла для України 34 унікальні замки та оборонні споруди, унікальні природні витвори, духовні святині. На території області збережено унікальні дерев’яні та кам’яні храми, печери, джерела з цілющою водою. У багатьох церквах шанобливо зберігаються мощі святих та чудотворні ікони, завдяки яким вірячи неодноразово отримували зцілення душі і тіла.
Кам’янець-Подільський: Фотоальбом [Текст] / ред. В. А. Заклевський. - Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2001. - 31 с. : іл.
Киркевич В.Г. Гетьманська столиця Батурин [Текст] / В. Г. Киркевич, В. Д. Віроцький. - Київ : Техніка, 2007. - 187 с. : іл. - (Національні святині України).
Максимів Н. Ольвія – це Україна [Текст] / Н. Максимів. - Львів ; Вишневе : Духовна вісь, 2017. - 88 с. : іл.
Міщанин В. Північна група малих осередків гончарства Опішненського гончарного району (друга половина XIX-XX століття) [Текст] / В. Міщанин ; Національна академія наук України, Міністерство культури і туризму України. - Опішне : Українське Народознавство, 2005. - 298 с.
Мороз В. Замки Тернопілля [Текст] / В. Мороз. - Тернопіль : "Підручники і посібники", 2009. - 175 с.
Пастернак Я. Старий Галич. Археологічно- досліди у 1850-1943 рр. [Текст] : Ювілейне видання присвячене 1100-річчю / Я. Пастернак ; Інститут українознавства при Прикарпатськом університеті ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ : Плай, 1998. - 347 с. : іл.
Чайка В І. Збаразький замок [Текст] / В. І. Чайка ; Нац. заповідник “Замки Тернопілля”, Фонд культурної спадщини “Оберіг”. - Тернопіль : Астон, 2011. - 119 с. : іл. - Присвячено 800-річчю Збаража.
Книга присвячена одному із найбільш відомих туристичних об’єктів Західної України – замку ХVІІ століття в місті Збаражі Тернопільської області. Автор вперше робить спробу стисло подати не лише історію побудови і функціонування цієї пізньосередньовічної твердині, що розташована на межі історичної Волині і Галичини, але і прослідковує процеси реставрації і відбудови фортеці, які зумовили її відродження сьогодні. Особливе місце у книзі займає інформація про власників Збаразького замку, археологів, істориків, архітекторів, реставраторів, будівельників, керівників різних рівнів, доля яких перепліталася з цією унікальною пам’яткою історико-культурної спадщини України.
Чернігівщина (факти, події, постаті) [Текст] / М. Бутько, В. Ведмідь, Л. Волошок, П. Грищенко; В. Мельничук. - Чернігів : Чернігівські обереги, 2003. - 256 с. : іл.
Більше документів по даній темі Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.
