ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
20.04.2024
Міжнародний день пам'яті Чорнобиля (1986)
Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Міжнародний день пам'яті Чорнобиля (1986)».
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходемчук. На даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду -131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію -134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію - 137 (період напіврозпаду 30 років),стронцію -90 (період напіврозпаду 29 років). Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише в кінці травня 1986 року шляхом мобілізації ресурсів усього колишнього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Хронологія подій
На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка 4-го енергоблока Чорнобильською АЕС для чергового обслуговування. Було вирішено використовувати цю можливість для проведення ряду випробувань. Мета одного з них полягала в перевірці проєктного режиму, що передбачає використання вибігу (інерції) турбіни генератора для живлення систем реактора в разі втрати зовнішнього електроживлення.
Випробування мали проводитися на потужності 700 МВт, але за наказом Анатолія Дятлова при зниженні потужності до 200 МВт, вона впала до 30 МВт. При швидкому зниженні потужності, і подальшій роботі на рівні 30 — 200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора ізотопом Ксенону -135. Для того, щоб підняти потужність, з активної зони витягали частину керівних стрижнів.
Після досягнення 200 МВт були увімкнені два додаткові насоси, які мали служити навантаженням для генераторів під час експерименту. Величина потоку води крізь активну зону на деякий час перевищила допустиме значення. В цей час для підтримки потужності, операторам довелося ще більше підняти стрижні. При цьому, оперативний запас реактивності виявився нижчим за допустимий, але персонал реактора про це не знав.
О 1:23:04 почався експеримент. У цю мить жодних сигналів про несправності або про нестабільний стан реактора не було. Через зниження обертів насосів, увімкнених до «вибігаючого» генератора і позитивного парового коефіцієнта реактивності, почалася тенденція до збільшення потужності (вводилася позитивна реактивність), проте система керування успішно цьому протидіяла. О 1:23:40 оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Точна причина цієї дії оператора невідома — існує думка, що це було зроблено у відповідь на швидке зростання потужності. Проте Анатолій Дятлов (заступник головного інженера станції з експлуатації, що були у мить аварії в приміщенні пульта керування 4-им енергоблоком) стверджує в своїй книзі, що це було передбачено раніше на інструктажі і зроблено в штатному (а не аварійному) режимі для глушіння реактора разом з початком випробувань з «вибігу» турбіни, після того, як стрижні автоматичного регулювальника потужності підійшли до низу активної зони. Системи контролю реактора також не зафіксували зростання потужності аж до увімкнення аварійного захисту.
Керівні й аварійні стрижні почали рухатися донизу, занурюючись в активну зону реактора, але за декілька секунд, теплова потужність реактора стрибком зросла до невідомо великої величини (потужність зашкалювала на всіх вимірювальних приладах). Сталися два вибухи з інтервалом в декілька секунд, у підсумку яких реактор було зруйновано. Про точну послідовність дій, які призвели до вибухів, не існує вірогідних даних. Загально визнано, що спочатку стався неконтрольований розгін реактора, в результаті якого було зруйновано декількаТВЕЛів . Це викликало порушення герметичності технологічних каналів, в яких були розташовані ці ТВЕЛи. Пара з пошкоджених каналів потрапила в міжканальний реакторний простір. В результаті там різко зріс тиск, що викликало відрив і підйом верхньої плити реактора, крізь яку проходять всі технологічні канали. Це призвело до масового руйнування каналів, скипанню одночасно у всьому об'ємі активної зони і викиду пари назовні — це був перший вибух (паровий).
Щодо подальшого протікання аварійного процесу і природи другого вибуху, котрий повністю зруйнував реактор, немає об'єктивних зареєстрованих даних і можливі лише гіпотези. За однією з них, це вибух хімічної природи, тобто вибух водню, який утворився в реакторі за високої температури в результаті пароцирконієвої реакції і низки інших процесів. За іншою гіпотезою, це вибух ядерної природи, тобто тепловий вибух реактора в результаті його розгону на швидких нейтронах, викликаного повним зневодненням активної зони. Великий позитивний паровий коефіцієнт реактивності робить таку версію аварії цілком вірогідною. Нарешті, існує версія, що другий вибух — теж паровий, тобто продовження першого; за цією версією всі руйнування викликав потік пари, викинувши з шахти значну частину графіту і палива. А піротехнічні ефекти у вигляді «феєрверку» вилітаючих, розпечених уламків, які спостерігали очевидці, це підсумок «виникнення пароцирконієвої та інших хімічних екзотермічних реакцій».
Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена з причини небезпечних радіаційних обставин. Проте вже в жовтні1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлено роботу третього.
1991 року на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року підписано меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.
Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком , що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин перебуває усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на мить аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може призвести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES. Було заплановано збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття». Фінансування проєкту, яке забезпечують міжнародні донори, переважно ЄБРР, Європейська комісія та США, після його завершення, яке заплановане на листопад 2016 року, міжнародна участь не передбачається, Україна буде змушена самостійно розробити національну стратегію керування ядерним відходами на наступні десятиліття.
Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.
Новий чорнобильський саркофаг почали споруджувати 2012-го, а здали в експлуатацію 2019 року. Він має гарантувати безпеку накриття над ЧАЕС до 2120 року.
Список літератури:
Алексієвич С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього [Текст] : [пер. з рос.] / С. Алексієвич ; пер., авт. післям. О. Забужко. - Київ : Комора, 2016. - 285 с. - (Nobel - Prize - Winner).
Барановська Н. П. Соціальні та економічні наслідки Чорнобильської катастрофи [Текст] / Н. П. Барановська ; Інститут історії України, Національна академія наук України. - Київ, 2001. - 95 с. - (Історичні зошити).
Барановська Н. П. Чорнобильська катастрофа в публікаціях [Текст] : архивные материалы / Н. П. Барановська ; НАН України. Ін-т історії України. - Київ, 2004. - 208 с.
Барановська Н. Чорнобильська трагедія [Текст] / Н. П. Барановська; ред. В. А. Смолій ; Національна академія наук України, Інститут історії України. - Київ, 2011. - 262 с.
Вернигора Н. Василь Дурдинець - політик, міністр, людина [Текст] / Н. Вернигора. - Київ : Бібліотека українця, 2000. - 157 с. - (Бібліотека українця. Знатні люди України).
Габак М. Вони країну врятували від біди [Текст] / М. Д. Габак, В. А. Захар’єв, В. Г. Новосад ; Волочинський районний осередок, Районна організація “Спілка Чорнобиль”, Національна спілка краєзнавців України, Хмельницька обласна організація. - Хмельницький : Цюпак, 2016. - 112 с. : іл., фот.
Говірка села Машеве Чорнобильського району [Текст] Ч. 1 / М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ; уклад. Ю. І. Бідношия. - Київ : Довіра, 2003. - 455 с.
Гусєв О. П. Дорога на п’єдестал: розповіді колишнього спецкореспондента газети "Правда" про тих, хто дві війни пройшов - Велику Вітчизняну та Чорнобильську. [Текст] / О. П. Гусєв. - Київ : Вид. центр "Друк", 2003. - 320 с. : ил.
Гусєв О. П. Чорнобиль усім нам болить (дещо з історії "Катастрофи сторіччя" і сьогоденної боротьби з її наслідками) [Текст] Т.2 / О. П. Гусєв. - Київ : Варта, 1997. - 206 с.
20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки та перспективи [Текст] : збірка матеріалів до парламентських слухань у Верховнії Раді України 26 квітня 2006 року / Верховна Рада України. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ; упоряд. М. М. Борисюк [та ін.]. - Київ : Парламентське вид-во, 2006. - 640 с. : табл. - (Парламентські слухання).
Державна система рятування [Текст] : До річниці Дня рятивника. 1996-2001: Державна служба рятування: інформаційно-аналітичний збірник / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ; авт.-упор. В. Є. Устименко . - Київ : Чорнобильінтерінформ, 2001. - 70 с. : ноти, фото.
Дзьобак В. С. Обпалений Чорнобилем сумний 1986. Віч-на-віч з трагедією [Текст] / В. С. Дзьобак. - Ужгород : Патент, 2016. - 159 с. : 4 вкл. л. фот.
Книга-репортаж з коментарями приурочена до 30-ліття подвигу чорнобильців – ліквідаторів наслідків аварії на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції 1986 року.
До парламентських слухань у зв’язку з 15-ю річницею Чорнобильської катастрофи [Текст] : Збірник мат. / Верховна Рада України ; упоряд. М. М. Борисюк. - Київ, 2001. - 40 с.
Живы пока нас помнят [Текст] : воспоминания ликвидаторов / авт.-сост. А. В. Купный. - Харьков, 2011. - 120 с. - 25-летию Чернобыльской катастрофы посвящается.
Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце: фотокнига. [Текст] / М. Загреба. - Київ : Спалах, 2002. - 120 с. : ил.
Копчинский Г. А.Чернобыль: о прошлом, настоящем и будущем [Текст] / Г. А. Копчинский, Н. А. Штейнберг. - К. : Основа-Принт, 2011. - 224 с. : 4 вкл. л. - (Безопасность атомных станций).
Костін І. Ф. Чорнобиль [Текст] : Сповідь репортера (Книга-альбом) / І. Ф. Костін. - Київ : Мистецтво, 2002. - 320 с.
Кузнецов Т. Н. В небе Чернобыля (Воспоминая офицеров Черниговского высшего военного авиационного училища летчиков) [Текст] / Т. Н. Кузнецов . - Чернигов : "Деснянская правда", 2007. - 239 с.
Меморіальний комплекс працівникам водного господарства-учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [Текст] : путівник меморіального комплексу / керівник проекту А. В. Семенченко. - Київ : "Генеза", 2008. - 35 с.
Место подвига - Чернобыль (сборник материалов об участии внутренних войск МВД Украины в ликвидации последствий на Чернобыльской АЭС) [Текст] / ред. А. П. Ковтун. - К., 2002. - 287 с. : ил.
Народна культура зраненої землі: Каталог виставки: Пам’ятки, зібрані в зоні Чорнобильської катастрофи [Текст] : Фотоматеріали. Твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Інститут народознавства НАНУ ; ред. Р. А. Омеляшко. - Київ : Довіра, 1997. - 92 с. : іл.
Покликані Чорнобилем [Текст] : книга пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофи м. Кузнецовськ / ред. кол.: В. М. Босик (голова) [та ін.]. - Рівне : Волинські обереги, 2014. - 280 с. : фот.
Поліссєзнавство [Текст] : наукові фольклорно-етнологічні та мистецтвознавчі студії / М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім М. Т. Рильського НАН України, Національний університет ім. Т.Г. Шевченка ; Упоряд. С. Шевчук. - Рівне : Волинські обереги, 2005. - 236 с. : ноты.
15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання. Національна доповідь України [Текст] / ред. В. В. Дурдинець. - Київ, 2001. - 144 с. : ил.
Сорокопуд І. О. Судомний дзвін Чорнобиля [Текст] / І. О. Сорокопуд. - Глобине : "Поліграфсервіс", 2006. - 183 с. : фото.
Сташук В. Ф. Любов і гріх Великих Кліщів [Текст] : історія села, спаленого чорнобильською бідою / В. Ф. Сташук. - Житомир : Євенок О. О., 2014. - 96 с. : 8 вкл. л. фот.
У книжці В. Ф. Сташука розповідається про драматичну історію поліського села Великих Кліщів, що на Народиччині, враженого чорнобильським монстром, що спопелив Полісся.
30 років Чорнобильської катастрофи (огляди) [Текст] : збірник інформаційно-аналітичних доповідей / М-во екології та природних ресурсів України, Державне агенство України з управління зоною відчуження ; гол. ред. В. В. Петрук. - Київ : КіМ, 2016. - 170 с.
Україна: Чорнобильська катастрофа:..п’ятнадцять років потому. 1986 [Текст] / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. - Київ, 2001. - 8 с. : іл.
Черніговець М. В. Чорнобиль [Текст] : історичний нарис / М. В. Черніговець, Н. М. Черніговець. - Київ : Неопалима купина, 2016. - 312 с. : іл.
Чернобыльская атомная электростанция [Текст] / Национальная атомная энергогенерирующая компания "Энергоатом". - Київ, 2001. - 16 с. : ил.
Чернобыль. Зона отчуждения [Текст] / сост. О. Криштопа. - Белгород ; Х. : Клуб семейного досуга, 2011. - 319 с. : 8 вкл. л.
Долгое время правда об аварии на ЧАЭС и её последствиях замалчивалась, но теперь информационные барьеры пали… В этой книге собраны материалы о причинах аварии, служебных и журналистских расследованиях, загадочных явлениях и коррупционных схемах, порождённых катастрофой.
Чорний біль Житомирщини [Текст] : історико-публітистичний нарис / ред. А. Б. Войтенко. - Житомир : Льонок, 2001. - 448 с. : іл.
Чорнобиль: Зона відчуження [Текст] : Збірник наукових праць / Національна академія наук України ; ред. В. Г. Бар’ятхар. - Київ : Наук. думка, 2001. - 547 с. : іл.
Чорнобиль. Ніколи не заросте травою небуття, надто вже гірка його трава [Текст] / упоряд. І. Варварук. - Луцьк : Надстир’я, 2007. - 76 с. : портр., фото.цв.
Чорнобиль-поруч [Текст] : ейфорія, катастрофа, подолання, пустка, фотоальбом / ред. Б. О. Патон. - Київ : Дніпро, 2000. - 200 с. : іл.
Чорнобильська трагедія 20 років болю, страждань, сподівань [Текст] / Авт.-упоряд. С. Красильніков. - Київ : Болгов Медіа Центр, 2006. - 189 с.
Ястремський М. М. Вінничани і зірка Полин [Текст] : Фотонарис / М. М. Ястремський, М. Лаціс, В. Сокіл. - Вінниця : Книга-Вега, 2006. - 351 с.
