ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Олена Пчілка – 170 років від дня народження

До 170 річниці від дня народження Олени Пчілки (1849) української письменниці, фольклориста, етнографа, мецената, перекладача, редактора-видавця та громадського діяча в виставковому залі експонується книжкова виставка з фонду Бібліотеки «Олена Пчілка – 170 років від дня народження».

  

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач) народилася 29 (17) червня (липня)* 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині.

1866 року Ольга закінчила зразковий пансіон шляхетних дівчат у Києві, де здобула ґрунтовні знання з літератури, оволоділа німецькою і французькою мовами. Серед знайомих Михайла Драгоманова був і Петро Антонович Косач, який згодом став чоловіком Ольги, батьком Лесі Українки, її братів і сестер. Вони одружилися 1868 року і незабаром виїхали до Новограда-Волинського (Звягеля), де після закінчення університету П. А. Косач одержав посаду голови з’їзду мирових посередників. 25 лютого 1871 року у Звягелі народилася друга дитина — донька Лариса (Леся Українка). 1879 р. Косачі переїхали до Луцька (Петра Антоновича переведено сюди на ту ж посаду), а 1880 р. — до села Колодяжного у Ковельському повіті. Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки: Ользі Петрівні здавалось, що школа зруйнує .її намагання виховати дітей «в українській мові». З гордістю і вдячністю Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня. Насичене високими устремліннями життя було зразком для дітей, а його благотворний вплив на них безсумнівний. 1876 року у Києві було вперше надруковано дослідницьку працю Олени Пчілки «Украинский народний орнамент. Вишивки, ткани, писанки». 1880-90-і роки були часом розквіту літературної творчості Олени Пчілки. Вона працює над перекладами і виданням творів М. В. Гоголя; пробує сили в драматургії: перша друкована п’єса-жарт на одну дію «Сужена — не огужена!». 1882 року в Києві виходить книжечка поетичних перекладів «Українським дітям». Разом з М.Старицьким готує і видає альманах «Рада», в якому 1883 року було опубліковано її поему «Козачка Олена». 1886 року в Києві виходить її збірка поезій «Думки-Мережанки». З початку 1880-х років регулярно друкується в журналі «Зоря». 1887 року видає підготовлений разом з Н. Кобринською за активної підтримки Івана Франка альманах «Перший вінок» (в альманасі були надруковані дві її поезії та оповідання «Товаришки»). Завдяки Олені Пчілці побачили світ «Співомовки» Степана Руданського. Значне місце в літературному доробку Олени Пчілки посідають переклади. Наприкінці 1890-х Петро Антонович дістав службову посаду у Києві, і родина переїхала туди на постійне проживання. Олена Пчілка вже доволі відома письменниця. Вона поринула у літературне життя столиці, брала активну участь у діяльності «Київського літературно-артистичного товариства». 1901 року це товариство відзначило 25-річчя літературної діяльності Олени Пчілки. З 1905 року Олена Пчілка член редколегії, а з 1907 — редактор і видавець журналу «Рідний край». З 1908 року почав виходити додаток до «Рідного краю» — журнал для дітей «Молода Україна». Байки, казки, вірші, оповідання, що побачили світ у «Молодій Україні», становлять помітний внесок в українську дитячу літературу. Після смерті Лесі Українки Олена Пчілка переїздить до Гадяча, туди ж переносить редакцію «Рідного краю» і «Молодої України». У 1917—19 роках редагує газету гадяцького земства, організовує аматорський дитячий театр, пише для нього п’єси. 1924 року Олену Пчілку запрошують на роботу в Академію Наук УРСР, і вона повертається до Києва. 1925 року її обрано членом-кореспондентом Академії Наук УРСР. В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії проти української інтелігенції, Ольга Петрівна Косач також зазнала переслідувань.

4 жовтня 1930 року Олена Пчілка померла. Поховано її у Києві на Байковому кладовищі.

Бібліографічний список:

"З братами ще я словом поділюсь" : біобібліографічний покажчик / Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки ; упоряд. В. Бабій. - Луцьк : Твердиня, 2009. - 111 с.

Агєєва В. П. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму / В. П. Агєєва. - Київ : Факт, 2003. – 320 с.

Барановська Л. Леся Українка, Олена Пчілка та родина Косачів в історії та культурі Волині та України / Л. Барановська // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії : матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 27-й річниці незалежності України, 100-й річниці Української революції та 500-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права / Ковель : [б. и.], 2018. – С. 346-347.

Богачевська М. Дума України - жіночого роду / М. Богачевська. - К. : Воскресіння, 1993. - 109 с.

Вічні Берегині України: наукові праці й розвідки до 150-річчя від дня народження Олени Пчілки та 130-річчя від дня народження Лесі Українки. / Виконком Новоград-Волинської міської Ради., Літературно-меморіальний музей Лесі Українки ; ред. М. О. Іванюк. - Новоград-Волинський : НОВОград, 2001. - 160 с. : ил.

Геник С. М. 150 видатних українок / С. М. Геник. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – С. 159-163.

Донцов Д. Дві літератури нашої доби / Д. Донцов. - Торонто : Гомін України, 1958. - 295 с.

Дрофань Л. А. Берегиня / Л. А. Дрофань. - Київ : Молодь, 2004. - 208 с.

Кривенко О. А. Невідомі листи Олени Пчілки / О. А. Кривенко // Українське літературознавство : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України; Львівський нац. ун. ім. Івана Франка. – Львів, 1990-. – Вип. 55. – С. 113-119.

Леся Українка: Сюжети з життя в ілюстраціях і документах: Фотокнига / Авт.-упоряд. Н. Чіп. - Київ : "Спалах", 2001. - 168 с. : іл, портр.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної еліти України та Волині : Науковий збірник Вип. 33 / Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. - Луцьк : [б. и.], 2009. - 290 с.

Мистецтво України : біографічний довідник / упоряд. А. В. Кудрицький. - Київ : Укр. енциклопедія, 1997. – С. 497.

Мікула О. І. Творчість Олени Пчілки і фольклор : монографія / О. І. Мікула. - Ужгород : Гражда, 2011. - 308, 4 с.

Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 2. Л-Я / Г. В. Боряк. - Київ : [б. и.], 2002. – С. 384-385.

Олена Пчілка - талановита письменниця, мудра мати : бібліографічний покажчик / Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Пчілки ; уклад. Е. С. Ксендрук. - Луцьк : [б. и.], 1993. - 34 с.

Пчілка О. Викинуті українці / О. П. Пчілка. - Київ : МАУП, 2006. - 351 с. + 2 л. фото.

Пчілка О. Дві п’єски для дитячого театру / О. Пчілка. Весняний ранок Тарасовий, Казка зеленого гаю. - Полтава : [б. и.], 1919. - 48 с. - (Видання Полтавської спілки споживчих товариств).

Пчілка О. Думки-мережанки / Олена Пчілка. – Київ: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. – 97, ІІ с.

Пчілка О. Зелений гай : віршики й казки, з малюнками, для дітей : перша книжка видана в городі Гадячі - мовою українською / О. Пчілка. - Репринт. вид. 1914 р. - [Київ] : [б. и.], [2013]. - 32 с.

Пчілка О. Золоті дні золотого дитячого віку... : автобіографічний нарис / О. Пчілка ; Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка, НАН України. - Київ : Веселка, 2011. - 80 с. : фот.

Пчілка О. Козачка Олена : поема / О. Пчілка. - Луцьк : Надстир’я, 2014. - 58 с. : іл.

Пчілка О. Тарасове свято : оповідання / О. Пчілка. - Полтава : Друк. Маркевича, 1907. - 21 с.

Пчілка О. Українським дітям / пер. О. Пчілки. – Київ : Тип. Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. – 46 с.

Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія: У 2-х книгах. Кн. 1 / упоряд. З. Д. Варавкіна. - Київ : [б. и.], 1999. – С. 327-345.

Скрипка Т. Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) : біографічні матеріали, спогади, іконографія. Кн. 2 / Т. Скрипка ; Українська Вільна Академія Наук (США). - Київ ; Нью-Йорк : Темпора, 2015. – С. 413.

Українки в історії / ред. В. К. Борисенко. - 2-е вид. стереотип. - Київ : [б. и.], 2006. – С. 172-175.

Хорунжий Ю. М. Шляхетні українки : есеї-парсуни / Ю. Хорунжий. - Київ : [б. и.], 2004. – С. 5-22.