ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
25.04.2024
Шановні користувачі! З 20 вересня у Виставковомі залі в рамках рубрики «Репресована інтелігенція України» експонується книжкова виставка «Микола Зеров – поет Розстріляного Відродження».
Микола Зеров справедливо вважається лідером "неокласиків" – групи поетів, перекладачів, літературознавців і критиків, до якої зараховують також О. Бургардта, М. Драй-Хмару, М. Рильського і І. Филиповича. Хоча вони і формально не утворювали окремої літературної організації, можна вважати їхню спільність у високих естетичних критеріях, що полягали в пріоритеті загальнолюдських цінностей у мистецтві. У своїй оригінальній поетичній творчості Зеров віддав перевагу сонетам і александрійським віршам, які вирізнялися досконалістю форми і глибинним філософським проникненням у буття. Як перекладач він здійснив багато в чому неперевершені на сьогодні інтерпретації латиномовної античної спадщини, французьких "парнасців", а також творів багатьох інших класичних поетів.
Літературна творчість М. Зерова постійно супроводжувалася злісними нападками вульгарно-соціологічної критики, а з кінця 20-х років почалося справжнє політичне цькування письменника. 1930 року його допитували на суді як свідка у так званому "процесі СВУ". А в ніч із 27 на 28 квітня 1935 року він був заарештований під Москвою на станції Пушкіне. 20 травня його відпроваджено до Києва для слідства. Звинувачення: керівництво контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією.
Після певних "тасувань" "групу Зерова" остаточно було визначено в складі 6 осіб: Микола Зеров, Павло Филипович, Ананій Лебідь. Марко Вороний, Леонід Митькевич, Борис Пилипенко.
Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні 1-4 лютого 1936 року без участі звинувачених й захисту розглянув судову справу № 0019 - 1936; М. Зерову інкримінували керівництво українською контрреволюційною націоналістичною організацією і згідно з тодішніми статтями кримінального кодексу УРСР трибунал визначив йому міру покарання: десять років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіскацією приналежного йому майна.
На початку червня 1936 року етап із засудженими в цій справі прибув на Соловки. У короткі хвилини вільного часу Зеров повністю віддавався улюбленій справі - перекладу. За багатьма свідченнями, він завершив багаторічну роботу над українською версією "Енеїди" Вергілія. (Рукопис цього перекладу пропав або знищений).
Без будь-яких додаткових підстав і пояснень "справа Зерова та ін." була нагальне переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області 9 жовтня 1937 року. Як наслідок - Зерову, Филиповичу, Вороному, Пилипенку було винесено найвищу міру покарання - розстріл. Усі вони полягли 3 листопада 1937 року.
Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 31 березня 1958 року вирок Військового трибуналу КВО від 1-4 лютого 1936 р. і постанова особливої трійки УНКВС по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року скасовані, справу припинено "за відсутністю складу злочину".
Микола Зеров реабілітований посмертно.
 |
8(с) Б 183 Байка і притча в українській літературі XIX – XX в. / вибір, ст., авт. прим. М. Зерова. – Харків : Київ : Література і мистецтво, 1931. – 347 с.. – (Літературна б-ка) У виданні зібрані найголовніші матеріали, що відносяться до розвитку української байки 19-20 ст., подано невелику хрестоматію байкової літератури. |
 |
9(с2) Б 405 Безсмертні : збірник спогадів про М. Зерова, П. Филиповича і М. Драй-Хмару / ред. текстів та примітки М. Ореста. – Мюнхен : Ін-т літ. ім. М. Ореста, 1963. – 334 с. Спогади про видатних українських діячів Миколу Зерова, Павла Филиповича і Михайла Драй-Хмару. |
 |
8(с) Б 614 Білокінь С. І. Закоханий у вроду слів. Микола Зеров – доля і книги / С. І. Білокінь ; ред. З. М. Гермаш. – Київ : Час, 1990. – 56 с. Нарис життя й творчості Миколи Зерова – талановитого українського літературознавця, перекладача й поета, що загинув у роки масових репресій.
|
 |
А6838 / 9(с2) В 261 Вєдєнєєв Д. В. Українські Соловки / Д. В. Вєдєнєєв, С. В. Шевченко. – Київ : Ексоб, 2001. – 206 с. : іл. Збірник містить нариси, науково-популярні статті історичної тематики про пошукові експедиції, що працювали на Соловках, в Архангельську, Республіці Карелія (Петрозаводськ, Медвеж’єгорськ, Сандармох), а також документальні розповіді про долі українських політв’язнів – визначних діячів Розстріляного Відродження, митців, політиків, інших історичних осіб, репресованих за доби тоталітаризму. |
 |
А6005 / 809
У посібнику на матеріалі творчості поета-неокласика Миколи Зерова досліджується один зі шляхів сприйняття і засвоєння античності в українській літературі 20 – 30-х років ХХ ст. Аналізується система поглядів Зерова на античність як тип культури, її роль і місце у вітчизняному літературному процесі, а також визначаються особливості рецепції та трансформації античних традицій у поетичній спадщині неокласика, зокрема інтерпретації античного міфу та провідних мотивів римської лірики, використання окремих жанрів античної поетики. |
 |
А19735 / 8(с)
У книзі автор висвітлює життя та творчість Миколи Зерова у 30-х роках ХХ ст. на основі архівнних матеріалів і спогадів. |
 |
З 584 Зеров М. Corollarium : збірка літературної спадщини / М. Зеров ; під ред. М. Ореста. – Мюнхен : [б. в.], 1958. – 223 с. Збірка подає лише скромну частину літературної спадщини Миколи Зерова. Повністю зібрати поза межами батьківщини те, що Микола опублікував у періодичній пресі, є взагалі річчю нездійсненною. Збірка вшановує заслуги Миколи Зерова на полі української літератури і культури. Королляріюмом називали римляни почесний подарунок у вигляді золотого або срібного віночка, що його діставали поверх платні заслужені артисти. |
 |
З 584 Зеров М. К. Антологія римської поезії / М. К. Зеров. – Київ : Час, 1990. – 64 с. Збірка містить переклади М. Зерова із шести давньоримських поетів, які обіймають великих великий проміжок часу від перших десятиліть І ст. до н. е. до початку ІІ ст. н. е. |
 |
8(с) З 58 Зеров М. До джерел : літературно-критичні ст. / М. Зеров. – [Київ] : Слово, 1926. – 131 с. До цієї книжки зібрано сім статей,— усе відгуки на літературні події та новини 1925 року. П'ять із них були видруковані на сторінках «Життя й Революції» (чч. 1—2, 5, 9, 10 і 12), дві («Поезія Олеся і спроба нового її трактування», «Літературний шлях Максима Рильського») з'являються вперше. Із статей, друкованих раніше, одна — «Вітер з України», третя книжка Тичини» — ґрунтовно перероблена, інші улягли тільки невеликим, здебільшого стилістичним змінам. Після деяких вагань автор додав до книжки і три статті полемічні (дві друковані, третю — недруковану), свою данину літературній боротьбі, розпочатій відомим «Камо грядеши» М. Хвильового. |
 |
8(с) З 584 Зеров М. Іван Котляревський / М. Зеров. – Львів : Ізмарагд, 1938. – 51 с.. – (Літературна б-ка ; Ч. 2) |
 |
З 584 Зеров М. К. Камена / М. К. Зеров. – Київ : Час, 1990. – 80 с. Збірка містить оригінальні поезії М. Зерова (розділи І і ІІ) та дев’ять перекладів різних поетів давнього Риму. |
 |
З 584 Зеров М. К. Сонети і елергії / М. К. Зеров. – Київ : Час, 1990. – 80 с. Збірка відтворює рукопис, створений Миколою Зеровим у 1922 р.. Містить 32 твори, об’єднані в цикли «Сонети» , «Сонетоїди» та «Елегії». |
 |
З 584 Зеров М. Твори в 2-х томах. Т. 1. Поезії. Переклади / Зеров Микола. – Київ : Дніпро, 1990. – 843 с. До другого тому творів видатного поета і вченого увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють період від «Енеїди» І. Котляревського до найяскравіших явищ українського літературного процесу 20-х років нашого століття. |
 |
З 584 Зеров М. К. Твори : в 2 т. Т. 2. Історико-літературні та літературознавчі праці / М. К. Зеров ; упоряд. : Г. П. Кочур, Д. В. Павличко. – Київ : Дніпро, 1990. – 601 с. До першого тому творів видатного поета і вченого увійшли його поезії, а також переклади поетичних, драматичних та прозових творів, що належать до найвищих здобутків українського художнього слова. |
 |
8(с) З 584
Нарис охоплює найголовніші історично-літературні факти всього 19-го та перших двох десятиліть 20 ст. Весь матеріал розподілений на три випуски: перший містить вступні міркування та огляд доби Котляревського – Квітки (псевдокласицизм, сентименталізм); другий торкається романтичної пори та початки реалізму; третій – поглиблення реалізму і модерних течій. |
 |
З 584 Зеров М. К. Українське письменство / М. К. Зеров ; упоряд. М. М. Сулима. – Київ : Основи, 2003. – 1301 с. У виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства, що вийшли з-під пера Миколи Зерова (1890-1937) – видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури. |
 |
А16913 / 8(с) З 584
До книги увійшли дві етапні його праці: «Українське письменство XIX ст.» і «Від Куліша до Винниченка : нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна позиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв. |
 |
8(с) И 244 Ивашко В. К. Мыкола Зеров – литературовед и критик : автореф. дис. на соиск. ученой степ. канд. филологических наук : 10.01.02 «литература народов СССР (советский период)» / В. К. Ивашко ; АН УРСР, Ин-т лит. им. Т. Г. Шевченко. – Киев, 1990 с.. – 16 с.
|
 |
А 9833 / 8(с) К 388 Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ : Факт, 2003. – 352 с. – (Укр. мемуари) Спогади про п'ятірне гроно поетів-неокласиків – Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бурхардт - поглиблюють наші уявлення про мистецький ренесанс 1920-х років, про літературний Київ перших десятиліть XX сторіччя. До збірки включено статті сучасників-літераторів, студентів та викладачів Київського університету. Згадано багатьох визначних діячів української культури, чиїми зусиллями творилася одна з найяскравіших сторінок в історії українського модерного письменництва. |
 |
Б2121 / 8(с) Л 135
Перша спроба зібрати в одній книзі біографії і твори репресованих українських письменників. В книзі представлено біографії і твори письменників – земляків М. Рильського та Я. Савченка. Тут зібрано справді найкращі твори і розстріляних, і "перевихованих", і пропалих безвісти. До кожного письменника чи поета надана біографія про життя та творчість, т.з. літературна сильвета. |
 |
М814-1 / 9(с2) Н30
До книги увійшло близько тисячі персоналій про наших видатних співвітчизників різних національностей – державних, громадських і релігійних діячів, просвітників і науковців, діячів культури, мистецтва і спорту, які за походженням, народженням або діяльністю пов'язані з Україною і стали славою та гордістю народу.Тексти подано трьома мовами: українською, російською та англійською. |
 |
А 15058 / 9(с2) Н 372 А15058 / 9(с2) Наші втрати : матеріяли до біографічного словника репресованих у 1930-х роках діячів в УРСР, зібрані Юрієм Лавріненком / Укр. акад. наук у США ; ред. М. Жулинський. – Київ ; Нью-Йорк : Твім інтер, 2005. – 252 с. У книзі подані імена репресованих у 20 – 30 роки 20 ст. діячів у радянській Україні. Авори зазначають, що дуже непросто було зібрати, зосередити й уточнити вже зібрану інформацію. Але, те, що зроблено, – розпочато в Німеччині в ДіПі таборах (у таборах для переміщених осіб) 1948 р., а потім продовжено на далекому континенті в США в Нью-Йорку – безцінний скарб і зразок подвижницької праці українця, правда, незавершеної. |
 |
А15424 / 9(с)2
Перша частина книжки має назву — «Пам'ять Соловків». Архіпелаг особливого призначення — це, на думку автора, і біломорські острови, які в'язні називали «Радянським Союзом у мініатюрі», і сам СРСР, що був комуністичним архіпелагом планетарного виміру. І якщо світова історія, за висловом Гейне, «лежить під кожним надгробком», то історія СРСР — ще й у численних розстрільних ямах… Свідчення цього — долі Мирослава Ірчана, Гео Шкурупія, Василя Вражливого-Штанька, Матвія Яворського, Михайла Полоза, Ничипора Миколенка, Миколи Зайця та деяких інших знаних діячів українського «розстріляного відродження». Друга частина книжки — «Мозаїка червоної епохи» — це штрихи до портрета СРСР: трагічні сторінки епопеї будівництва Біломорканалу, Голодомор-геноцид 1932—1933 років, таємниці скарбів Києво-Печерської лаври, розповіді про радянських розвідників Павла Макарова і Миколу Кузнецова, Кучино — останній заповідник ГУЛАГу. З подій недалекого минулого — Чорнобильська катастрофа очима КГБ. |
