ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

«Репресована інтелігенція України». Епік Г. Д.

Шановні користувачі! До вашої уваги пропонуємо продовження щоквартальної рубрики «Репресована інтелігенція України».

 Епік Григорій Данилович (1901 – 1937)

 Народився 17 січня 1901 року в селі Кам'янка під Катеринославом у і сім'ї робітника. Закінчив сільську школу. З 1916 року працював у залізничних майстернях конторником на складі. За участь в антигетьманському повстанні був вигнаний з роботи. 1919 року став добровольцем Першого Ново-Московського повстанчого полку, брав участь у революційних подіях.

На початку 1920 року вступив до більшовицької партії і став працювати в ревкомі Кам'янки. Згодом переїхав до Полтави, був інструктором політпросвіти, секретарем та головою повітового виконкому. З 1922 року — в культвідділі окружкому КП(б)У, а потім у губкомі комсомолу, У 1924-1926 роках Г. Епік — головний редактор видавництва "Червоний шлях" та ДВУ в Харкові. Завчався в інституті марксизму-ленінізму. З серпня 1933 року — на творчій роботі.

Григорій Епік брав участь у діяльності культурно-просвітницьких товариств, входив до Спілки селянських письменників "Плуг", згодом пристав до групи Хвильового ВАПЛІТЕ. У червні 1934 року під час партійної чистки Епіка виключили з КП(б)У з таким формулюванням: "Протягом довгих років і до останнього часу опирався лінії партії в літературі, підтримував націоналістичні елементи в їхній боротьбі проти партії".

Основні творчі здобутки письменника — кілька повістей і романів, що засвідчують його духовну еволюцію. Найпомітніші з них — повість "Восени", де виведено тип комуніста-переродженця, який безкарно владарює у житловому кооперативі, та роман "Без грунту". В ньому письменник гостро таврував пристосуванців — "папероїдів", які виробили системі свого існування: цілковита покора дужчим і нещадне знущання, над слабшими. В романі "Перша весна" (1931) Епік зумів правдиво показати відчайдушний опір селянства насильницькій колективізації. А 1932 року видав прокомсомольський роман "Петро Ромен", де оспівував зростання радянської технічної інтелігенції.

Заарештований 5 грудня 1934 року нібито за приналежність до контрреволюційної націоналістичної організації, що планувала терористичні акти проти керівників Компартії та уряду. Виключення з партії, арешт одразу ж після вбивства Кірова духовно надломили письменника. На противагу заарештованим одночасно і ним у Харкові В.Підмогильному, М.Кулішеві, котрі тривалий час відкидали надумані звинувачення, Г.Епік без спротиву визнав свою приналежність до міфічної терористичної організації, до якої нібито входили М.Куліш, В.Поліщук, В.Підмогильний, Є.Плужник, В.Вражливий.

На початку 1935 року багатьох письменників вразив лист Епіка на ім'я наркома В.Балицького, в якому письменник розкаювався за злочинні наміри всієї групи і визнавав, що їх усіх варто постріляти, "як скажених псів". Цього листа на пленумі правління Спілки письменників України зачитав секретар ЦК КП(б)У Постишев. Як засвідчують документи, засуджений до 10-річного ув'язнення спільним вироком на 17 осіб, Г.Епік був відправлений для відбування покарання на Соловки.

Листи письменника з концтабору до дружини переповнені фальшивим пафосом, довжелезними списками класичної літератури, яку він буцімто читає в години дозвілля, а також розповідями про те, що він натхненно працює над книжкою новел "Соловецкие рассказы", котра, на його думку, "принесла б дуже багато користі й мала б надзвичайний успіх". Рукопис цієї книжки Епік згодом надіслав до Москви на ім'я наркома внутрішніх справ та ще й з проханням ознайомити з нею "ще й старших."

Проте ніякі запобігання не полегшили долі письменника. В цьому незабаром переконався й сам Епік. У книжці "Українська інтелігенція на Соловках" С.Підгайний згадує, як бадьорий письменник раптом "перестав бути ударником, спалив новели й роман, писані "во славу Чека", відмовився від роботи, посилаючись на біль у нозі..."

У жовтні 1937 року справу Г. Епіка, як і інших українських письменників і митців, несподівано переглянула трійка УНКВС Ленінградської області й винесла новий вирок — розстріл. Вирок був виконаний 3 листопада того ж року.

Реабілітований Григорій Епік посмертно, в 1956 році "за відсутністю складу злочину" постановою Військової колегії Верховного суду СРСР

(Джерело: «Бібліотека української літератури»)

Бібліографічний список видань:

Про автора:

Болабольченко А. СВУ - суд над переконаннями / А. Болабольченко. – Київ : Кобза, 1994. –114 с.

1929-1930 роки віддалені від нас не тільки в часі. Книга описує події, що тоді відбувалися, які нелегко збагнути з позиції сьогодення – трансформувалися оціночні критерії, звітрився дух епохи, пішли з життя свідки, змінилися ми самі…

Вєдєнєєв Д. Розвіяні міфи / Д. В. Вєдєнєєв, С. Шевченко. – Київ : Фенікс, 2010. – 575 с.

Нариси статті згруповано "навколо" вузлових подій в історії України ХХ сторіччя. Українська революція 1917-1921 років: її просвітлий час і трагічний фінал. Більшовицький терор: Голодомор, Соловки, "розстріляне відродження". Друга світова війна: правда про звитяги і про ціну перемоги над нацизмом. Повоєнна боротьба в СРСР : бойові операції чекістів і героїка визвольного руху ОУН та УПА.

Вєдєнєєв Д. В. Українські Соловки / Д. В. Вєдєнєєв, С. В. Шевченко. – Київ : Ексоб, 2001. – 206 с. : ил.

Книжка вміщує документальні розповіді про долі соловецьких політв'язнів з українського «розстріляного відродження», а також про деяких репресованих за доби тоталітаризму діячів УНР, вояків УПА.

Жадько В. О. У пам’яті Києва : науковий фотоілюстрований довідник-посібник / В. О. Жадько. – Київ : Фенікс, 2007. – 478 с. : фото : [C. 143, 228]

Довідник містить матеріали про друкарні, де виходили у світ книжки столичних майстрів пера; розповіді про будинки, де мешкали і творили поети і прозаїки; вулиці, парки і сквери, які носять ім'я письменників.

Килимник О. В. Григорій Епік : літературний портрет / О. В. Килимник. – Київ : Радянський письменник, 1960. – 118 с.

Літературний портрет присвячений життю Григорія Епіка, дано короткий огляд тогочасного літературного процесу і на його фоні – аналіз повістей «Без грунту», «Зустріч», а також інших – сатиричних і поетичних творів.

Ковалів Ю. І. Історія української літератури : кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. Т. 3. У сподіваннях і трагічних зламах / Ю. І. Ковалів. – Київ : Академія, 2014. – 471 с. – (Альма-матер)

Третій том висвітлює літературний процес в Україні під час національно-визвольних змагань і драму "розстріляного відродження" в культурно-соціальному контексті 20-х років.

Ковалів Ю. І. Історія української літератури : кінець XIX – початок XXI ст. : у 10 т. Т. 4. У сподіваннях і трагічних зламах / Ю. І. Ковалів. – Київ : Академія, 2015. – 574 с. – (Альма-матер)

Четвертий том 10-томного видання історії української літератури розкриває панораму її розвитку від останніх десятиліть ХІХ століття до сьогодення.

Костюк Г. О. Сталінізм в Україні : (генеза і наслідки) : дослідження і спостереження сучасника / Г. О. Костюк. – Київ : Смолоскип, 1995. – 508 с.

У своїх дослідженнях і публіцистичних роздумах автор на підставі джерельних матеріалів переконливо доводить, що російський імперіалізм породив тоталітаризм- ленінізм-сталінізм, вседержавний режим репресій і терору.

Листопад А. Соловки : поетична епопея / А. Листопад. – Київ : Смолоскип, 2009. – 567 с.

Поезії Антоніни Листопад - реквієм українцям, що загинули у соловецькому засланні.

Снєгірьов Г. Набої для розстрілу та інші твори / Г. Снєгірьов. – Нью-Йорк ; Торонто : Вид. Громадського комітету і нових днів, 1983. – 492 с. : фот.

“Набої для розстрілу” – твір про сумну долю самовідданих людей – вчених, літераторів, котрі стали жертвою обмови, сфабрикованої репресивними органами влади.

"Спілка визволення України" : (з винувального висновку в справі "СВУ"). – Харків : Держвидав, 1930. – 98 с.

Книга висвітлює історію виникнення, діяльність керівничого центру Спілки визволення України – показової справи, сфабрикованої Об'єднаним державним політичним управління Української РСР наприкінці 1920-тих років, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції.

Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках : недостріляні / С. Підгайний. – Київ : "Києво-Могилянська академія", 2008. – 325 с.

Видання присвячене долі представників української інтелігенції, що опинилися на Соловецькій каторзі. Написана за особистими спогадами С. О. Підгайного, який був на засланні на Соловках у період з 1933 по 1941 роки.

Політичні репресії радянської доби в Україні : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / А. В. Скорохватова ; упоряд. Т. А. Приліпко, упоряд. О. І. Марченко, упоряд. З. Х. Мусіна ; М-во культури і туризму України, Держ. іст. б-ка України. – Київ : Арістей, 2008. – 684 с.

Мета посібника виявити, опублікувати та репрезентувати літературу про найбільш репресивні акціії комуністичного режиму, історію політичних процесів, маловідомих або замовчуваних раніше сфабрикованих справ.

Пристайко В. Справа “Спілки Визволення України”: невідомі документи і факти / В. Пристайко, Ю. Шаповал. – Київ: Інтел, 1995. – 447 с.

Науково-документальне видання присвячено справі "Спілки визволення України", судовий процес в якій відбувся навесні 1930 р. і став одним з перших інспірованих політичних процесів доби сталінізму.

Шаповал Ю. І. Людина і система : (штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні) / Ю. І. Шаповал ; НАН України, Ін-т нац. відносин і політології. – Київ : [б. в.], 1994. – 270 с. : іл.

Через долі конкретних осіб, діяльність котрих довгий час замовчувалась або перекручувалась, автор книги прагнув відповісти на питання: якими були ідеали тих, хто кидав виклик тоталітаризмуі став його жертвою, і – з іншого боку – чим керувалися ті, хто слугував антилюдяному режимові.

Шаповал Ю.І. Справа «Спілки визволення України» : погляд із відстані 75 років / Ю.І. Шаповал // Український історичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 132 – 143

У статті йдеться про одну з найгучніших справ, за допомогою якої сталінський режим планував «укоротити» українську інтелігенцію. Спираючись на досягнення своїх попередників, автор разом із тим використовує недоступні ще до сьогодні матеріали, що дозволяють глибше зрозуміти причини і наслідки справи й процесу СВУ.

Епік Г. Д. Твори / Г. Д. Епік. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1958. – 603 с. : 1 л. портр.

У книгу вміщено сім творів. Роман “Перша всена” присвячений темі колективізації сільського господарства на Україні. В ньому зображено жорстоку класову боротьбу на селі в 1929–1931 рр., показано організуючу, спрямовану роль Комуністичної партії в житті нашої країни. В оповіданні “Вася” розказано про криваві події 9 січня 1905 р. в Петербурзі, коли була розстріляна мирна демонстрація робітників і їх сімей. “У жовтневу ніч”, “Під лісом” - оповідання про героїзм радянських людей в роки громадянської війни. В оповіданні “В снігах” автор на прикладі юнака Терешка показує зростання класової свідомості сільської молоді в перші роки Радянської влади. Оповідання “Надзвичайна кар’єра Остапа Сватюка” спрямоване проти кар’єристів, шкурників, нероб. Про долю жінки, що пройшла шлях від наймички до голови колгоспу, розповідає кіносценарій “Марина”.

Е671
Епік Г. Д. “Роменова абетка” з Соловків : для молодшого та середнього шкільного віку / Г. Д. Епік ; упоряд., авт. передм. С. А. Гальченко, худ. І. М. Гаврилюк. – Київ : Веселка, 1993. – 30 с. : іл..

Основу цієї книжки склала абетка, яку в соловецьких таборах придумав і намалював для свого маленького сина відомий український письменник Григорій Епік, безвинно розстріляний у 1937 році. Розповідь про трагічну долю родини письменника, рядки його листів постають вражаючим уроком добра і зла, вірності й любові.