ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Перший український полк ім. Богдана Хмельницького

Шановні користувачі! Запрошуємо ознайомитись з виставкою до 100-річчя формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку створення українського національного війська. Виставка експонується в читальному залі Бібліотеки.

Рішення про організацію першого полку майбутньої національної армії було прийнято 16(29) березня 1917 року на військовому параді Київського гарнізону. 1 травня 1917 року солдати, що перебували на збірних пунктах у Києві, висунули вимогу сформувати з їхнього складу Перший український козачий полк ім. Б. Хмельницького. Київська Рада робітничих і солдатських депутатів, об'єднання громадських організацій та Рада Військових Депутатів Київського Військового округу засудила цю вимогу, і виявила готовність збройним шляхом не допустити формування українських військових частин. Тоді солдати при підтримці Української Центральної Ради самочинно зформували Перший український козачий полк.

4 травня 1917 року командуючий Південно-Західним фронтом генерал О. Брусилов дав згоду на комплектування полку за умови, що особовий склад частини формуватиметься лише з добровольців.

Старшини 1-го Українського козацького полку ім. Б.Хмельницького на позиціях біля м. Скалат, вересень 1917 р.

9(с2)

В-48

Винниченко В. Відродження нації / В. Винниченко. – Київ – Відень : Дзвін, 1920. – Ч.1. – 348 с. : [С. 132]

У виданні дається повна, правдива картина боротьби українства за визволення своєї нації під час і після Великої Російської Революції та діяльність першого українського полку ім. Б. Хмельницького.

Грушевський М. Спомини / М. Грушевський // Київ. – 1989. – вересень (№ 9). – С. 108-149

Щоденник М.С. Грушевського написаний у 1888-1894 рр., під час навчання видатного історика в Київському університеті й підготовки його до захисту магістерської дисертації. Розповідається про громадсько-політичну діяльність вченого в Старій Громаді, про український рух початку 90-х років XIX ст., його чільних діячів (В.Б.Антоновича, О.Я.Кониського, О.Барвінського та інших).

9(с2)

Д 696

Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. Доба Центральної Ради. / Д. Дорошенко. Нью-Йорк : Булава, 1954. – Т.1. – 460 с.

У праці відомого українського історика XX ст. Д Дорошенка подається ґрунтовне документальне дослідження подій в Україні 1917–1918 років.
У першому томі «Історії України 1917–1923 рр.» висвітлено розгортання національного руху під час березневих подій 1917 року в Росії, діяльність Центральної Ради, боротьбу за державну незалежність України.

М 1310-5 / 9(с2)(03)

Е 646

Енциклопедія історії України : в 5 т. / [редкол. : В. А. Смолій та ін.] – Київ : Наук. думка, 2003. – Т. 1. А – В. – 688 c. : [C. 312]

В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України.

9(с2)

К 824

Крип’якевич І. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / І. Крип’якевич, Б. Гнатевич, З. Стефанів [ та ін.] : 4-те вид., змін. і доповн. – Львів : Світ, 1992. – 704 с. : [С.360-362]

Використовуючи надзвичайно багату й різноманітну джерельну базу (архіви, картографічні, історіографічні матеріали), автори докладно розповідають про організацію українських військових формувань від давніх княжих часів до перших десятиліть ХХ ст., аналізується розвиток української військової стратегії і тактики, участь українських військ у конкретних бойових операціях.

С 514

Смолич Ю. К. Рік народження 1917. Дилогія. Кн. 1. Мир хатам, війна палацам / Ю.К. Смолич. – Київ : Дніпро, 1976. – 516 с.

У виданні розповідається про події в Україні між двома революціями 1917 року – Лютневою та Жовтневою.

А 35516 / 9(с2)

С 445

Спогади : кінець 1917 – грудень 1918 рр. / П. Скоропадський ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Східноєвропейський дослідний ін-т ім. В. К. Липинського. – Київ ; Філадельфія, 1995. – 493 с. : іл.

Видання висвітлює епоху і діяльність автора з відмінної порівняно з іншими зразками української мемуарної літератури політичної перспективи — з позицій поміркованого консерватизму, культурного і політичного елітаризму та аристократизму. Уявляються цінним історичним джерелом яке на відміну від української мемуарної літератури, яка традиційно розглядала проблему Української революції 1917–1921 років у статичний спосіб, Павло Скоропадський підходить до справи зі стратегічної, а, отже, динамічної перспективи професійного військовика-генерала.

ПР 3277/2

Христюк П. Замітки і матеріали до історії революції 1917-1920 рр. : Українська революція. Розвідки і матеріали. Кн.2 / П. Христюк.– Відень : Укр. соціологічний ін-т, 1921. – Т. 2. – 204 с.

Пропоновані "Замітки і матеріали до історії української революції" дають досить детальне і вичерпне уявлення про те, що відбувалось на Україні в часи УНР. Попри яскраву декларативну діяльність (Універсали, З'їзди з їх блискучими постановами, циркуляри тощо), як із сумом констатує сам автор (а він був активним учасником та очевидцем подій зсередини), практично не було зроблено нічого, щоб провести ті всі декларації у життя.

9(с2)

Ш241

Шаповал М. Велика революція і українська визвольна програма / М. Шаповал. – Прага : Вільна спілка, 1927. – 335 с.

Автор у виданні висвітлює події української революції і дає пояснення багатьом явищам, що відбувалися, як з політичного, так і з соціального погляду.

ПР 3421/32-7

Щусь O. Й. Історичні зошити / Щусь O.Й. – Київ : Ін-т історії України, 1992. — 86 с. : [С. 7]

Видання висвітлює Лютневі дні 1917 р., які дали поштовх до розгортання національно-визвольного руху на Україні, утворення національного центру – Української Центральної Ради, яка приступила до об'єднання всіх українських організацій на основі спільної вимоги – надання Україні автономії.