ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

До 140-річчя від дня народження С.В. Петлюри

Шановні користувачі, пропонуємо ознайомитися з книжковою виставкою «Ми показали світові, що Україна є!», яка присвячена 140—річчю від дня народження українського державного, військового, політичного діяча Симона Васильовича Петлюри та 90—річчю з дня відкриття Бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі.
Виставка демонструється з 22 травня 2019 р. у читальній залі науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань (кімната 9).
 

«Ми показали світові, що Україна є!»*

До 140—річчя від дня народження Симона Васильовича Петлюри та 90-річчя з дня відкриття Бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі

Книжкова виставка

*Назва виставки є частиною цитати з промови С. В. Петлюри на нараді Директорії у Старокостянтинові 26 листопада 1919 р.

Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – український державний, військовий, громадський та політичний діяч, публіцист. На I Всеукраїнському військовому з’їзді обраний до складу Українського генерального військового комітету, згодом очолив його. Генеральний секретар військових справ в Генеральному Секретаріаті Української Центральної Ради. У січні 1918 р. очолив Гайдамацький Кіш Слобідської України, взяв активну участь в боротьбі з російськими більшовиками. У 1919-1926 рр. – голова Директорії та Головний отаман військ УНР (з листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі, згодом виїхав до Австрії, потім до Угорщини та Швейцарії. 1924 р. оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб» і виконував обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР). 25 травня 1926 р. С. В. Петлюра був убитий С. Шварцбардом.

 

Виставка складається з двох розділів.

1. Симон Петлюра – «з породи вождів»

Петлюра Симон Васильович. Незабутні : літературно-критичні мініатюри. – Київ : Час, 1918. -80 с.

Видання вміщує нариси: «Т. Шевченко (до драми життя його)»; «І. Карпенко-Карий», «І. Франко – поет національної честі», «М. Коцюбинський», «К. Михальчук», і вважається бібліографічною рідкістю. В «Передньому слові» С. В. Петлюра зазначив: «В дні великої творчости національного генія українського, в дні «проби і міри» наших сил національних, коли давні змагання народу нашого втілюються в форми державного будівництва, виринають із пам’яти образи дорогих діячів нашого відродження. [] Вони жили і творили в гірші часи, як ми. Будемо вчитися у них глибокій вірі в невмирущу силу нашого народу[…]».

Кулиш, Пантелеймон Александрович. История воссоединения Руси. Т.3. Религиозное, социальное и национальное движение в эпоху Иова Борецкого / П. А. Кулиш. - Изд. Товарищества «Общественная польза». Москва : Тип. А. А. Гатцука, 1877. III, 374 с.

На берегах багатьох сторінок цього раритетного примірника наявні численні написи олівцем. Директор Центру українознавства КНУ імені Т. Г. Шевченка, професор, авторитетний знавець біографії С. В. Петлюри Володимир Іванович Сергійчук упевнений, що ці написи здійснені рукою Симона Васильовича. Для наочного порівняння написів Володимир Іванович надав нам копії листів, написаних С. В. Петлюрою, які ми представляємо поруч із виданням праці П. О. Куліша.

Зимовий похід 1919-1939 ХХ [років]. Слово групи лицарів Українського Залізного Хреста. - Ретроспективний огляд походу, опертий на працю Ґен. М. Омеляновича-Павленка. - Бібліоґрафія . Прага : STILUS, 1940. 30 с. : портр., схема, факс.

*Назва виствки є частиною цитати з промови С. В. Петлюри на нараді Директорії у Старокостянтинові 26 листопада 1919 р.

Рідкісне видання про Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом М. Омеляновича-Павленка (грудень1919— травень1920 рр.). Завданням походу було збереження присутностi української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, займаючись державними справами, перебував зi своїм штабом у Варшавi. Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Нею були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувались «Лицарями Ордена Залізного Хреста».

Горовий, М. Симон Петлюра // Дві постаті – одна ідея. - Накладом ОУН. – Париж, 1948. – С. 20-22.

Степовий, Ю. До дня смерти Симона Петлюри і Євгена Коновальця // Дві постаті – одна ідея. – Накладом ОУН. - Париж, 1948. – С. 10-19.

Сергійчук, Володимир Іванович. Симон Петлюра / В. І. Сергійчук. - Київ : Україна, 2004. - 448 с. - (Українські державники).

Сергійчук, Володимир Іванович. Симон Петлюра і єврейство / В. І. Сергійчук. - Київ, 1999. - 124 с. - (Бібліотека українця).

Сергійчук, Володимир Іванович. Творець армії і держави / В. Сергійчук. - Вишгород : Сергійчук М. І., 2015. - 144 с.

Сергійчук, Володимир Іванович. Відродження українства, 1914-1922 / В. Сергійчук. - Вишгород : Сергійчук М. І., 2018. - 491, [1] с. – З дарчим написом автора для НІБ України.

2. Книги з бібліотеки ім. Симона Петлюри у фонді НІБ України

Бібліотека імені Симона Петлюри була заснована в Парижі у 1926 році з ініціативи Комітету вшанування пам’яті Симона Петлюри, який передав на її створення перші фонди. У квітні 1926 р. С. Петлюра писав: «Українська бібліотека повинна бути утворена[...] Присилайте [...] книжки [...] вони будуть першими підвалинами майбутньої Української Бібліотеки у Парижі. ... Здійснення такої ініціативи дасть нову корисну інституцію і змогу почувати себе більше організованими і більше культурними людьми[...]». Ці слова після загибелі С. Петлюри пригадав головний редактор громадсько-політичного і літературно-мистецького тижневика УНР у Парижі «Тризуб» В’ячеслав Прокопович. З 1927 р. підготовчу роботу проводила Статутна рада бібліотеки. Офіційне відкриття відбулося 25 травня 1929 року. Зусиллями української еміграції бібліотека до 1940 року зібрала фонд у 15 тисяч книг та комплектів періодичної преси. У повоєнні роки, за даними досліджень, значна частина бібліотечних фондів була вивезена до Москви, згодом окремі видання потрапили до бібліотек Києва, зокрема, й до Державної історичної бібліотеки України.

Представляємо сім книг з фонду науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань НІБУ, на титульних аркушах яких наявні чорнильні штампи з текстом: «BIBLIOTHEQUE UKRAINIENNE SIMON PETLURA A PARIS».

Вовк, Федір Кіндратович. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. - Прага : Український громадський видавничий фонд, 1928. - 356 с. : карти, табл. ; 8 вкл. л. табл.

Дорошенко, Дмитро Іванович. Угорська Україна / Д. Дорошенко . – Прага : [Українське] Видавництво Всесвіт, 1919. - 34 с. - (Інформаційна українська серія ; число 1-е).

Єрузалєм, Вільгельм. Психольогія : пер. з 6-го нім. вид. / В. Єрузалем ; пер. Григорій Кичун. - Станиславів ; Коломия : Бистриця, 1921. - 187 с. : 14 іл.

За державність : матеріали до історії війська українського. Збірник 2 / Українське воєнно-історичне товариство. - Каліш : Чорномор, 1930. - 219 с.

Засновником і редактором збірника «За державність» був С. В. Петлюра.

Рудницький, Степан Львович. Коротка Ґеоґрафія України. Ч. 2 / С. Л. Рудницький. - Львів : Накладом Українського Педаґоґічного товариства, 1914. - 223 с. : 48 мал.
[Наявні штампи]: «
Zentralstelle des bundes z. [...] der Ukraine Berlin w. 66 Leipzigerstr. [...]» [Центральне управління Конфедерації України у Берліні?]; «Спец. фонд».

Українська революція : розвідки і матеріали. Кн. 2. Христюк Павло. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917-1920 рр. Т. 2 / Український соціологічний інститут. - [Відень], 1921. - 202 с.

Українська революція : розвідки і матеріали. Кн. 3. Христюк Павло. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917-1920 рр. Т. 3 / Український соціологічний інститут. - [Відень], 1921. - 159 с.