ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
Відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи НІБ України пропонує виставку наукових, довідкових та бібліографічних видань «СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ» (до 95 річниці Акту злуки УНР і ЗУНР), яка експонується в залі каталогів Бібліотеки з 19 січня 2014 року.
Органічна ознака будь-якої нації та неодмінна умова її розвитку й процвітання – це об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території, збирання етнічних земель у рамках національної держави, духовна консолідація всього населення країни та єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності.
Досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, розвиток процвітаючого демократичного суспільства – найзаповітніший ідеал багатьох народів світу. Всі ці ознаки складають поняття «соборність».
Українська соборницька концепція базується на міцних історичних, правових і теоретичних засадах. Незважаючи на тривале територіальне, політичне, ідейне й культурне роз’єднання українців, що випали на долю народу, ідея всеукраїнської єдності, соборності України ніколи не полишала його, її витоки беруть початок з періоду Київської Русі, Галицько-Волинської держави, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.
Визначні мислителі та діячі: члени Кирило-Мефодіївського братства (до його належав і Тарас Шевченко), „Руської трійці” на чолі з Маркіяном Шашкевичем у Галичині, видатні українські вчені Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський обґрунтували у своїх працях ідею єдності всіх етнічних українських земель в єдину державу.
Охопивши майже всю Україну, об’єднавчий рух 1918-1919 рр. з приходом до влади Директорії, відновленням УНР і становленням ЗУНР, досяг своєї мети офіційним об’єднанням територій України, що зазнавали нещадного гніту, перебуваючи під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Політичні діячі В. Винниченко, С. Петлюра, Є. Петрушевич, Л. Бачинський наблизили події консолідації земель.
Урочисто проголошеним 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві Актом Злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік (УНР і ЗУНР ) та згіно з рішенням Трудового конгресу України збулася віковічна мрія українського народу жити однією сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не роз’єднаній кордонами і не розділеній недружніми сусідами.
Злука земель у 1919 р. стала міцним підґрунтям до розгортання визвольних змагань у наступні часи. Об’єднання в одне державне ціле етнічних земель за часи радянської влади, збереження та розквіт української мови, культури, традицій серед інших народів СРСР, зростання могутнього промислового комплексу республіки дало можливість визначитися українцям в незалежну державу. Яскравим передвісником події становлення нової держави та символом зростання ментальності нації в ідеї соборності став організований «живий ланцюг» між двома містами, Києвом та Львовом 22 січня 1990 року, присвячений Дню Соборності України.
Затвердження України 24 серпня 1991 року незалежною та самостійною державою, соборність і суверенітет якої в Конституції є основними засадами - омріяна перемога українського народу.
Закріпленням безперервного з 1919 року процесу соборного державотворення став приїзд до столиці України м. Києва офіційної делегації Державного центру УНР, що діяв в екзилі до 1992 року. На чолі з Президентом УНР в екзилі М. Плав’юком на сесії Верховної Ради України 22 серпня 1992 року Державний центр УНР урочисто склав свої повноваження перед Президентом незалежної України Л.М.Кравчуком. «Акт злуки» став реальним втіленням мрії українського народу про суверенну державу. Враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної української держави,
Указом Президента України Л.Д. Кучмою від 21 січня 1999 року встановлено День Соборності України, який відзначається щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки – в Україні та у всіх державах, в яких перебувають закордонні дипломатичні установи України, зокрема за участю представників української діаспори.
Світовий Конґрес Українців 2009 року визначив завданням світового українства усвідомлення значення цього історичного факту, збагачення ідеї соборності в державотворенні, що є запорукою демократичного, соціально-економічного і культурного розвитку України.
Укладачі: Новицька А.І., зав. сектором інформ. роботи
Вовк Л.П., канд. іст. наук, голов. бібліограф,
Бібліографічне редагування: Єфіменко Г.В, зав відділу
