ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
25.04.2024
Запрошуємо користувачів Бібліотеки ознайомитись з виставкою «Прижиттєві видання Бориса Дмитровича Грінченка», що експонується з 9 грудня 2018 року в читальному залі Відділу стародруків, рідкісних та цінних видань Національної історичної бібліотеки України (кімната 9).
9 грудня 2018 року виповнюється 155 років з дня народження українського письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, мовознавця, етнографа, перекладача та громадсько-культурного діяча – Грінченка Бориса Дмитровича. За своє коротке життя (прожив всього 46 років) він надзвичайно багато зробив для національно-культурного, політичного і соціального пробудження українського народу.
«Одкинув власні інтереси й святинею для себе поставив народ – український народ, а призначенням своїм – послуги цьому народові. Усі думи і мрії – рідному народові. Все життя – для рідного народа. І в залежності від цього – вся філософія й мораль…» - так у своїх спогадах пише про Бориса Дмитровича його товариш, український поет Микола Федорович Чернявський.
Літературна, наукова та педагогічна спадщина Бориса Дмитровича Грінченка вражає своїм колосальним обсягом та фундаментальністю. Це етнографічні, мовознавчі, літературознавчі та педагогічні праці, історичні нариси, підручники з української мови й літератури. Він є укладачем чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».
Сучасники письменника відзначали його невтомну працьовитість : «Більше працював, ніж жив. Він високо ставив гігієну праці, беріг час. Але не беріг своїх сил».
В колекції «Прижиттєвих видань класиків української літератури ХІХ - початку ХХ ст.» науково-дослідного відділу стародруків, рідкісних та цінних видань Національної історичної бібліотеки України зберігається 13 прижиттєвих видань Бориса Дмитровича Грінченка.
Електронні копії цих видань представлені на сайті Бібліотеки в проекті«ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА «ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ».
http://nibu.kiev.ua/greenstone/cgi-bin/library.cgi
Анотований список прижиттєвих видань:
1. Грінченко Б. Д. Братства і просвітна справа на Вкраїні за польського панування до Б. Хмельницького / написав Б. Грінченко. - Київ : Друк. С. А. Борисова, 1907. - 38 с. - (Тов-во Просвіта у Київі, засноване в память Т. Шевченка; №11).
Проблеми освіти та української школи письменник піднімав у багатьох своїх педагогічних працях. На сторінках періодичних видань «Громадська думка», «Рада», «Нова Громада» надруковано праці «Народні вчителі і вкраїнська школа», «Якої нам треба школи», «Братства і просвітна справа на Вкраїні за польського панування до Б. Хмельницького», «Перед широким світом» та інші.
«Кожен народ тільки тоді може добре жити, коли він не перестаючи освічується, розумнішає і через те знає як завести в своєму житті кращий лад і дбає про те, щоб щоб його заводити. Через те кожному народові треба, щоб освічені люде (інтелігенція) дбали про просвітну справу.» [С.24].
2. Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского. Т.2 / составил Б. Д. Гринченко. - Чернигов : Тип. Губ. Земства, 1900. - 367 с.
У 1884 році Б. Д. Грінченко переїхав до Чернігова. Працював в Земській управі, пізніше – у Чернігівському музеї українських старожитностей колекціонера Василя Тарновського. Музей на той час був одним з найбагатших зібрань з історії, мистецтва, літератури, етнографії та археологічних знахідок на Україні. Разом з дружиною Марією Миколаївною він упорядковував безцінні скарби української старовини. Результатом їх діяльності стала тритомна праця «Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», другий том якої представлено на виставці.
Примірник каталогу, що зберігається в нашій колекції має особливості:
1) на титульному листі зберігся дарчий напис українського письменника Михайла Михайловича Коцюбинського «Щирому й хорошому Гнатові Львовичу на пам'ять від М. Коцюбинського».
2) штамп: «Збірка пам'яток української старовини Ігн. Вас. Львовича. Катал. № [рукоп. напис] 147.
Львович Гнат (Ігнатій)Васильович – військовий чиновник, краєзнавець, колекціонер української старовини .
3) напис: «Передано до Бібліотеки Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка.25.ХІ.1927».
3. Грінченко Б. Д. П. А. Кулиш : біографическій очерк / Б. Гринченко. - Чернигов : Тип. Губ. Земства, 1899. - 43 с.
У нарисі подано творчу біографію Пантелеймона Олександровича Куліша - українського письменника, поета, фольклориста, етнографа, перекладача, критика, редактора, історика, видавця.
В рецензії на даний твір І. Я. Франко пише: «Є се невеличкий і дуже гарно написаний нарис, у котрім подано і найважніше з біографії, і багато важного та розумного для характеристики Куліша».
«Д[обродій] Грінченко віддає велику пошану талантові, працьовитості та енергії Куліша, що до самої своєї смерті не випускав пера з руки, не переставав працювати для України».
Іван Франко [Рец.] Б. Гринченко. П. А. Кулиш, биографический очерк. – Режим доступу : https://www.i-franko.name/uk/BioStudies/1899/RecBGrynchenko-PAKulish.html.- Дата звернення: 6.12.2018.
4. Грінченко Б. Д. А. М. Кулиш. Ганна Барвинок : по поводу сорокалетія ея литературной деятельности : очерк / Б. Гринченко. - Чернигов : Зем. тип., 1901. - 20 с.
В нарисі про життя та творчість Олександри Михайлівни Куліш (Ганни Барвінок), дружини відомого письменника Пантелеймона Олександровича Куліша автор подає цікаві біографічні дані та характеризує ряд її оповідань.
«Что касается образов, колорита, то они везде очень народны, реальны, правдивы, а стиль и язык в высокой степени народны и прекрасны. Читая ее рассказы, иногда положительно доходишь до иллюзии: кажется, будто действительно слышишь действующих лиц произведения, видишь их перед собою» [C.20].
5. Грінченко Б. Д. Миротворці : жарт на одну дію / Б. Грінченко. - 2-е вид. - [Київ: : Друк. 1-ї Київ. Спілки, 1910]. - 24 с
Б. Д. Грінченко вніс помітну частку і в розвиток української драматургії. У творчому доробку письменника - вісім п’єс.
«Центральні конфлікти в соціально-психологічних п’єсах драматурга різноманітні, і згуртувати цю проблематику навряд чи можливо. Вузол морально-етичних проблем (таких, що відбивають, скажімо, мікроклімат сім’ї), поставлений письменником у «Неймовірному...» та «Миротворцях», частково порушується і в драмах «На громадській роботі» та «На новий шлях».
«Грінченко пробує по-новому підійти до розв’язання складних перипетій, не розставляючи всіх крапок над «і» як у самому перебігу конфлікту («Миротворці»), так і в розв’язанні головними героями своїх, часто дисгармонійних, душевних прагнень і проблем, пов’язаних із іншими людьми, суспільством.»
Процюк Степан. Драматургія Бориса Грінченка: традиція і новаторство. – Режим доступу : http://md-ksperiment.org/etv_page.php?page_id=3701. - Дата звернення: 16.11.2018.
6. Гринченко Б. Д. На беспросветном пути: Об украинской школе / Борис Дмитриевич Гринченко . – Київ : Вік, 1907 . – 101 с.
«Б. Грінченко є автором одного з найгостріших звинувачень тогочасної освітянської дійсності – твору «На беспросветном пути. Об украинской школе». Автор пише його російською мовою й уперше друкує у 1905 р. на сторінках петербурзького журналу «Русское богатство» (в Києві окремою книжкою було здійснено перевидання в 1906 р., двічі в 1907 р., а також у 1912 р.). У цьому творі читач знаходить і численні посилання на погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів щодо навчання рідною мовою, і конкретні факти з історії боротьби українців за національну школу, аргументовані докази непридатності тогочасних російських підручників для ефективного навчання українських дітей.»
Платмір Я. Л.. Борис Грінченко – народний учитель, письменник, лексикограф, етнограф, історик, публіцист, громадський та політичний діяч. - Режим доступу :http://pmu.in.ua/virtual-xhibitions/vistavki_2011_2014/boris_grinchenko_narodnii_ychite.- Дата звернення: 6.12.2018.
7. Грінченко Б. Д. Народні вчителі і вкраїнська школа / Б. Грінченко. - Київ : [Друк. Т-ва М. О. Гирич], 1906. - 50 с.
В даній праці письменник порушив питання важливості освіти українського народу рідною мовою. «Що на Вкраїні повинна бути українська школа, - про це нема чого сперечатися. Хто цього не признає, той не педагог, не вчитель, той тільки чиновник-обруситель. Української школи вимагають найвищі основні принципи педагогії; за українську школу говорить сама практика діла…»[С.44].
8. Грінченко Б. Д. Оповидання про Грыцька Квитку-Основьяненко / Б. Д. Грінченко. - Харьков : Типо-Литогр. И. М. Варшавчика, 1902. - 39 с.
Приплетено до : Букварь Южнорусскій 1861 року/ [составил Тарас Шевченко]. - Санкт-Петербург : Печатня Гогенфельдена и К, [1861]. - 24 с.
«Жанровий діапазон літературно-критичних праць письменника досить широкий: рецензії, проблемні статті, полемічні виступи в дискусіях, популярні нариси про окремих письменників, Палко прагнучи, щоб українська література якомога швидше вийшла з «дитячого періоду» Б. Грінченко іноді бував надто різким у своїх критичних присудах не тільки тоді, коли розглядав творчість своїх сучасників, а й навіть класиків. Водночас він об'єктивно оцінював внесок кожного письменника в розвиток літератури. Усе це яскраво виявилося у Грінченковій характеристиці творчості Г. Квітки-Основ'яненка».
Наталія Чухонцева. Борис Грінченко як літературний критик. – Режим доступу :http://www.library.kherson.ua/young/tavrica/grinchenko/grinchenko_7.htm. - Дата звернення: 6.12.2018.
9. Гринченко Б. Д. Оповидання про Евгена Гребинку / Б. Гринченко. Санкт-Петербург: Тип. Училища Глухонемых , 1902.-23 с.
«Дослідник М. Кордуба називає найкращими народнопросвітніми творами Б. Грінченка його «популяриації із історії українського письменства». Книжечки «Іван Котляревський», «Григорій Квітка» і «Оповідання про Євгена Гребінку» — се перлини нашої популярної літератури». Розповіді Б. Грінченка захоплюють читача цікавим художнім викладом, водночас у них подано цілком реальне життя названих письменників та оцінка їхньої творчості».
Мовчун А. І. Народнопросвітні обрії Бориса Грінченка. – Режим доступу :http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4737/1/A_Movchun_1_14_konf_NDL.pdf. - Дата звернення: 6.12.2018.
10. Грінченко Б. Д. Привітаннє Ганні Барвінок за сорокарічну літературну діяльність / Борис Грінченко. - Львів ; Київ : Накладом ред. Літературно-Наукового Вістника. Друк. Наук.Т-ва ім. Шевченка, 1900. - 19 с.
В своїх критичних творах Б. Д. Грінченко називав письменницю Ганну Барвінок «поет жіночого горя» та позитивно оцінював її творчість, стверджуючи, що «кращі її оповідання належать і до кращих зразків українського письменства».
11. Грінченко Б. Д. Пысання. Т. 2 / Б. Гринченко. - [Київ: Друк. П. Барського, 1905]. - 423 с.
До другого тому збірки ввійшли прозові твори письменника, зокрема оповідання та мініатюри, які письменник називає «дрібнички». На сторінках його оповідань постає панорама тогочасного села, життя української інтелігенції, побут шахтарів.
12. Словарь української мови /зібрала ред. журн. «Кіевская Старина»; упорядкував, з додатком власного матеріалу [та авт. передм.] Борис Грінченко. – Київ, 1907 – 1909.
Т. 1. А – Ж. - [Друк. Акційного Т-ва Н. Т. Корчак - Новицкого], 1907. - ХХХІХ,494 с.
Т. 2. З – Н - [Друк. 1-ої Спілки Друк. Справи; Друк. Н. Т. Корчак-Новицького], 1908. - 573 с.
Т. 3. О – П. - [Друк. 1-ої Спілки Друк. Справи; Друк. Н. Т. Корчак-Новицького], 1909. – 506 с.
Т. 4. Р-Я. - [Друк. Акційного Т-ва Н. Т. Корчак - Новицкого], 1909. - 563,ІІІ с.
«Борис Грінченко відомий у багатьох сферах української науки і культури. Але серед багатьох здобутків Б. Д. Грінченка є праця, яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим. Це «Словарь української мови» (К., 1907-1909), створений і відредагований ним протягом двох з половиною років на початку нашого століття (загальний обсяг слів - 68 тисяч). Цей словник має для української науки і культури таке ж значення, як словник В.І.Даля для російської. Словник Лінде для польської, словник Гебауера для чеської».
Пентилюк Марія. Борис Грінченко - видатний лексикограф. - Режим доступу:
http://www.library.kherson.ua/young/tavrica/grinchenko/grinchenko_5.htmю. - Дата звернення: 6.12.2018.
13. Этнографическіе матеріалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерніях. Вып. 1. Разсказы, сказки, преданія, пословицы, загадки и пр. / Б. Д. Гринченко. - Чернигов : Тип. Губ. Земства, 1895. - 308 с.
Наукова діяльність Б. Д. Грінченка як вченого-етнографа, фольклориста була найбільш плідною в період його перебування в Чернігові. З епістолярної спадщини письменника відомо, що він підтримував тісні зв’язки з своїми учнями, вчителями, письменниками, громадськими діячами та збирачами –аматорами з усієї України (майже 500 адресатів). Вченим було зроблено значний внесок у справу не лише запису і збору етнографічних матеріалів, а й їх популяризації. Він автор ряду статей та фундаментальної етнографічної праці в 3-х томах «Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях» (1895, 1896, 1899). Твори, що увійшли до першого випуску – народні оповідання, легенди, перекази, казки, записані упродовж 1878–1893 рр. особисто Б. Грінченком, його учнями, іншими збирачами фольклору як абсолютно нові, так і варіанти тих, що вже друкувалися раніше. Вони згруповані в 13 розділів за тематикою: явища природи, надзвичайні істоти, місцевості, родинне та громадське життя тощо.
Укладач: Н. Д. Хівренко, гол. бібліотекар
НДВ стародруків, цінних та рідкісних видань
