НОВЕ В КРАЄЗНАВЧІЙ РОБОТІ БІБЛІОТЕК
До уваги фахівців бібліотек України!
Науково-методичний семінар «Збираємо, зберігаємо, розповідаємо: актуальні питання краєзнавчої діяльності бібліотек»
27 серпня 2025 року в Національній історичній бібліотеці України відбувся науково-методичний семінар для бібліотекарів закладів загальної середньої та професійної освіти у межах Серпневої педагогічної конференції «Освіта Києва під час війни: виклики та пріоритети 2024–2025 навчального року».
Організатори:
Презентації учасників науково-методичного семінару:
Матвійчук Оксана "Збираємо, зберігаємо, розповідаємо: актуальні питання краєзнавчої діяльності бібліотек"
Покропивна Ольга Інтегрований краєзнавчий ресурс "Історія міст і сіл України": структура, особливості, можливості (Див. також Інструкція користувача БД "Історія міст і сіл України")
Цінська Марина Нові форми краєзнавчої роботи бібліотек: цифрові ресурси та креативні рішення
До Всеукраїнського дня краєзнавства. Національною ідеєю України, сенсом її існування є і буде ВОЛЯ. Для українців це не просто слова – це символи незламності, гідності, історичної пам’яті. Слово «воля» має глибоке слов’янське коріння. Воно походить від праслов’янського volja, що означає «свобода», «незалежність», «право діяти на власний розсуд». У староукраїнській мові це поняття було тісно пов’язане з протиставленням неволі, залежності, кріпацтва. У багатьох випадках «волею» називали поселення вільних людей, вільну землю – звідси й виникли численні топоніми в Україні, що несуть у собі слово «воля». Воля, Велика Воля, Марія-Воля, Воля-Висоцька, Писарева Воля, Нова Воля… Ці населені пункти розкидані по різних регіонах – від Львівщини до Донеччини, і в кожному з них живе пам’ять про споконвічне прагнення свободи.
Щиро дякуємо всім бібліотекам, які долучилися до анкетування у межах наукового дослідження «Краєзнавчі фонди регіональних бібліотек в умовах російсько-української війни». Ваші змістовні відповіді та надані фактичні матеріали стали цінним внеском у фіксацію поточного стану краєзнавчих зібрань в Україні. Під час проведення дослідження було розповсюджено 24 анкети серед бібліотек. Загалом отримано відповіді від 19 установ, що дозволяє вважати вибірку статистично репрезентативною і придатною для аналітичних узагальнень. Наразі розпочато наступний етап дослідження – аналіз анкет та структурування отриманих даних згідно з розробленою методикою. Надалі здійснюватиметься узагальнення відповідей та візуалізація показників у вигляді графіків, діаграм і таблиць, в яких відображатимуться кількісні характеристики краєзнавчих фондів бібліотек. Зокрема буде проаналізовано обсяг краєзнавчого фонду за мовною ознакою та видами видань, визначено частку оцифрованих документів у загальному краєзнавчому фонді кожної бібліотеки, а також орієнтовні обсяги втрат. Окрема увага приділятиметься масштабам руйнувань і характеру пошкоджень бібліотечних будівель, фактам евакуації краєзнавчих матеріалів, наявному технічному забезпеченню, практикам збереження фондів, а також дієвим заходам, що сприятимуть покращенню роботи з краєзнавчими документними ресурсами в умовах воєнного стану.
Ми завершили публікацію Літопису Національної історичної Бібліотеки України , підготовленого до ювілею Книгозбірні. блок присвячений одному з найскладніших періодів у житті країни і Бібліотеки – 2020-2023 роки , коли кожен день був випробуваним, потребував витримки, стійкості й одночасно відкритості до нового, готовності цієї до зміни.
2 жовтня 2024 року в онлайн-форматі відбувся організований Національною історичною бібліотекою України Круглий стіл «Сила бібліотек: збереження локальної історії в контексті сучасних подій» .
НАЦІОНАЛЬНА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ У ВИДАННЯХ
Нові видання
|
