Організаційно-методичні питання

 

 

Участь бібліотек у реалізації політики національної пам'яті : науково-методичний порадник / авт. уклад. Т. Ю. Гранчак ; ВГО Українська бібліотечна асоц., Укр. Ін-т нац. пам'яті. - Електрон. вид. - Київ : УБА, 2021. - 62 с.

Заходи з реалізації державної політики збереження національної пам'яті нині, у період воєнного стану, мають особливе значення, тож бібліотекарям-краєзнавцям у їх роботі стане у нагоді нове методичне видання, що рекомендоване до випуску Президією Української бібліотечної асоціації.

На сторінках цього методичного порадника запропоновані актуальні підходи та практичні рішення у процесі бібліотечної діяльності, спрямованої на збереження історичної пам'яті та національної ідентичності народу України. Важливо, що автором чітко сформульовано мету, завдання, принципи та пріоритети у цій діяльності. Висвітлюючи напрями і формати бібліотечної роботи щодо реалізації державної політики збереження національної пам'яті, Т. Ю. Гранчак спирається на практичний досвід вітчизняних книгозбірень, у тому числі, й у краєзнавчій сфері: записування "усних історій" на Вінниччині за керівництва Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (с.29-30); підготовка і видання краєзнавчих бібліографічних посібників у Херсонській ОУНБ ім. О. Гончара (с.37); створення і підтримка електронних ресурсів – проєктів історико-краєзнавчого спрямування, як наприклад, "Історична Волинь" та "Пам'ять Поділля" (с.41) і т. ін.

На прикладі комплексного вебресурсу "Краєзнавство" ХДНБ ім. В. Г. Короленка зазначено про роль електронних бібліотечних ресурсів краєзнавчого характеру у формуванні регіональної ідентичності та збереженні історичної пам'яті у регіональному вимірі (с. 42).

У висновках своєї праці щодо важливих напрямів участі бібліотек у реалізації державної політики збереження національної пам'яті автор акцентує, зокрема, на формуванні краєзнавчих фондів; представленні документованої історико-культурної спадщини у цифровому форматі; бібліографічній діяльності; наукових дослідженнях документованої історико-культурної спадщини (с.44).

Видання має перелік використаних джерел (с.46-52) та перелік рекомендованих літератури і ресурсів (с.53-57). У Додатках наведено перелік корисних посилань щодо організації і проведення глибинного інтерв'ю та зразки форм його проведення.

 

Розвиток туризму – через послуги бібліотеки : метод. рекомендації / Полтав. обл. універс. наук. б-ка ім. І. П. Котляревського ; уклад. Л. Л. Костенко. - Полтава, 2020. - 33 с.

Методичні рекомендації містять інформацію, яка допоможе працівникам публічних бібліотек долучитися до процесу розвитку туризму свого регіону.

У виданні розкриваються питання нормативно-правового регулювання туристичної галузі, надана характеристика туризму та його видів. Так, Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 р. (в редакції Закону України від 18.11.2003 р. з наступними змінами) виділяє 17 видів туризму: дитячий; спортивний, молодіжний, релігійний, сімейний, підводний, для осіб похилого віку, гірський, для осіб з інвалідністю, пригодницький, культурно-пізнавальний, мисливський, лікувально-оздоровчий, автомобільний, екологічний (зелений), самодіяльний, сільський. Цей перелік видів не є вичерпним, законодавець допускає існування й інших видів туризму (наприклад, історичний, етнографічний, археологічний, лісовий, водний, велосипедний, пішохідний, промисловий, екстремальний тощо). Автор підкреслює, що існують й такі види туризму, які мають безпосереднє відношення до бібліотек:

- подієвий туризм (відвідування регіону у певний час, коли відбувається знакова подія, що приваблює своєю унікальністю);

- літературний (книжковий) туризм (в основі – літературна екскурсія з акцентом на книгу, її автора, постатях-прототипах героїв художніх творів, історії створення книги);

- бібліотечний туризм (різновид туризму, за якого об’єктом туристичної подорожі стає сама книгозбірня).

У виданні визначені основні напрями за якими публічні бібліотеки можуть здійснювати діяльність у сфері популяризації і розвитку туризму:

- надання довідково-інформаційних послуг у туристичній сфері як безпосередньо у бібліотеці, так і онлайн;

- сприяння у забезпеченні змістовного відпочинку та створення рекреаційних і дозвіллєвих зон у бібліотеках;

- поширення інформації про потенціал своїх територій та можливі послуги для відпочинку;

- формування банків даних (картотек, папок-накопичувачів та електронних баз даних) про цікаві та унікальні туристичні об’єкти регіону, його туристичну інфраструктуру (готелі, музеї, транспорт, розважальні заклади);

- збір і систематизація матеріалів про визначних особистостей регіону, запис спогадів місцевих жителів та створення місцевих літописів;

- надання інформації власникам садиб про історію свого населеного пункту, звичаї і традиції, легенди, цікаві місця краю;

- накопичення та збір експозицій для формування музеїв та музейних кімнат при бібліотеках, віртуальних музеїв;

- створення різноманітних фотогалерей, віртуальних турів експозиціями місцевих музеїв та цікавими історичними місцями;

- розробка нових туристичних маршрутів, в т.ч. й інтерактивних, що грунтуються на краєзнавчих ресурсах та краєзнавчих розвідках бібліотек;

- співпраця з туристичними фірмами і агенціями щодо ініціювання нових туристичних маршрутів;

- допомога екскурсоводам у змістовному наповненні текстів своїх екскурсій;

- популяризація сільського (зеленого) туризму як виду відпочинку, сприяння самоорганізації сільських садиб як можливість додаткового заробітку для сільського населення;

- організація семінарів, практикумів, майстер-класів для початківців, що мають бажання займатися туристичним бізнесом;

- надання доступу до Інтернету туристам та використання скайп-технологій для спілкування з рідними під час туристичних подорожей;

- організація зустрічей та дискусій, в т.ч. й онлайн, щодо обговорення актуальних питань розвитку туризму регіону, блогів і сайтів, що представляють туристичну привабливість регіону.

- розвиток видавничої діяльності бібліотеки у сфері туризму.

У виданні надано інформацію про сучасні методи бібліотечної роботи та інтерактивні заходи Для популяризації краєзнавчого туризму: екскурсії-мініатюри, бібліотури, краєзнавчі квести, коментовані відеоперегляди, віртуальні подорожі, каравани вражень, інфо-променади, краєзнавчі вояжі, турне краєм, намисто цікавинок краю, релакс-мандрівки, літературні експедиції, бібліотечні інфогіди тощо.

Автор також радить якнайширше використовувати для промоції туризму та інформаційних джерел про нього такий традиційний бібліотечний засіб популяризації фонду як книжкові виставки, визначаючи такі креативні підходи до їх видів як: Виставка – рекомендація, Виставка – панорама, Виставка – подорож, Виставка – враження, Виставка – знайомство, Виставка – досьє, Виставка – вернісаж, Виставка – екскурсія, Виставка – кросворд тощо.

Окремий розділ методичних рекомендацій присвячений Літературному (книжковому) туризму, адже, це той вид туризму, де бібліотекарі і самі бібліотеки є не просто незамінними, а такими, що знаходяться у найвигіднішому положенні серед усіх зацікавлених осіб, що його розвивають, бо володіють тим об’ємом літературних знань і масивом художніх творів, які необхідні для цього. Також докладно висвітлено інформація щодо участі бібліотек у подієвому, сільському (зеленому), бібліотечному видах туризму та їх екскурсійної діяльності.

дивись докладніше

 

 

Соколов, В. Створення та перспективи діяльності віртуальних бібліотечних музеїв // Діяльність бібліотек у забезпеченні вивчення і популяризації історико-культурної спадщини регіонів: історія, сьогодення, перспективи: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 4 листоп. 2021 р. / Нац. іст. б-ка України. - Київ, 2021. - (Шості Краєзнавчі читання пам’яті академіка Петра Тронька).

У цій публікації автор наводить визначення що таке «віртуальний музей», його основні види, функції, мета та вимоги до створення, критерії відбору експонатів.

Таким чином віртуальний бібліотечний музей – це інформаційний культурно-просвітницький об’єкт, створений бібліотекою у формі вебсайту, інтегрованого у глобальну інформаційно-комунікаційну мережу Інтернет.

Побутують два основних типи віртуального бібліотечного музею: у формі представництва на вебсайті реально існуючого музею та у формі уявного музею, який «фізично» відсутній, тобто не має приміщення (виділеної площі), штату, стендів, але ґрунтується на реальних експонатах, що можуть знаходитись у різних місцях. Віртуальний бібліотечний музей є уявним простором, в якому розміщуються віртуальні копії реальних музейних предметів (експонатів); водночас існують і більш складні утворення (адаптивні гіпермедіасистеми), що поєднують у собі віртуальний музей і електронну бібліотеку. Віртуальний бібліотечний музей містить комплексну систему різноманітних цифрових продуктів: добірок документів, виставок, колекцій і т. ін. Поряд з колекціями цифрових зображень, текстових і фотодокументів у ньому можуть бути представлені аудіофайли, відео, голограмні зображення, різні інсталяції, що мають історичну, наукову чи культурну цінність.

У статті вдзначається, що діяльність таких музеї має базуватись за умов дотримання низки критеріїв, зокрема: репрезентативності та змістовності віртуальної експозиції; багатоплановості представленої інформації, затребуваної різними категоріями користувачів; привабливого та зрозумілого для користувачів інтерфейсу тощо.

Створення віртуального бібліотечного музею має відповідати певному ряду вимог, а саме: наявності концепції відбору інформаційних документів (реальних музейних артефактів і матеріалів, експонатів допоміжного музейного фонду); обґрунтованої сукупності принципів формування віртуального музейного фонду; визначеній формі доступу до електронних експонатів музею (необхідність чи відсутність реєстрації для перегляду, прийнята програма перегляду, обмеження щодо копіювання, опції основного і додаткових меню, супровідні тексти до експонатів); розроблених засад оформлення (стилістичні, ідейні, концептуальні), створення віртуальних екскурсій та ін.

Автор наголошує, що головною метою віртуального бібліотечного музею є привернення уваги користувачів до книгозбірні як центру суспільного і культурного життя, осередку змістовного дозвілля; акумуляція інформації про розвиток бібліотеки та культури певного краю, а також популяризація книги, читання і бібліотечної професії.

У статті підкреслено, що віртуальний бібліотечний музей виконує ті ж самі соціальні функції, що й реальний музей, а саме: меморіальну, культурологічну, науково-дослідну, інформаційну, освітню, інтеграційну, комунікаційну, науково-просвітницьку, виховну, що дозволяє йому реалізовувати основні завдання зі збереження пам’яток культури (зокрема, книжкових пам’яток), з популяризації книги і читання, з розкриття розвитку бібліотечної справи краю та ін.

Автор зазначає, що віртуальний бібліотечний музей дозволяє ефективно вирішувати чимало проблем, притаманних традиційним музеям, що пов’язані з дефіцитом площ, оплатою праці музейників, забезпеченням належних умов зберігання, охорони та доступу до експонатів, потребою спеціального обладнання, недосконалістю сучасного нормативно-правового регулювання музейної діяльності бібліотеки (зокрема, стосовно визначення правового статусу музею, відображення музейної діяльності в статуті бібліотеки, складнощів в організації (обліку) музейного фонду в книгозбірні тощо). Переваги віртуального бібліотечного музею полягають також у можливості оперативної зміни змісту (концепції) музею, виправлень та доповнень в експозиціях, у можливості переходів (через гіперпосилання) на сайти інших бібліотек і музеїв, у розширенні технічних можливостей надання матеріалів та візуального вивчення різних документів, у посиленні ефекту присутності незалежно від режиму роботи бібліотеки тощо. Таким чином, бібліотекарі відтворюють найкращі культурні традиції за допомогою більш яскравих і образних музейних форм, що стимулює зацікавленість і розвиток самосвідомості відвідувачів, зростання їхнього культурного рівня.

дивись докладніше

 

 

Толочко, С. Екскурсійна діяльність бібліотек: виклики сучасності // Діяльність бібліотек у забезпеченні вивчення і популяризації історико-культурної спадщини регіонів: історія, сьогодення, перспективи: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 4 листоп. 2021 р. / Нац. іст. б-ка України. - Київ, 2021. - (Шості Краєзнавчі читання пам’яті академіка Петра Тронька).

У статті розкрито поняття екскурсії, зокрема, віртуальної, їх види, вимоги та правила створення, переваги та недоліки, ресурсні та організаційні можливості бібліотек при виготовленні такого продукту, а також наведено приклади вдалих тематичних екскурсій, підготовлених провідними книгозбірнями України.

На думку автора, бібліотеки мають потужний потенціал з огляду на умови і ресурси, які можуть використовуватися з метою організації екскурсійної діяльності, адже екскурсійна діяльність не є абсолютно новою для бібліотек справою, вона широко використовується як одна із форм масової роботи з користувачами. Найпопулярнішим упродовж багатьох десятиліть є краєзнавчий туризм і краєзнавчі екскурсії, що активно розвиваються бібліотеками. Для цього бібліотекарі запозичили і адаптували для своїх потреб напрацювання із суміжних галузей – таких, як туризм і музейна справа.

У статті підкреслено: одним із завдань бібліотечних екскурсій є також формування інформаційної культури користувачів, часто саме з екскурсій починається знайомство користувача з бібліотекою, саме тут закладається фундамент подальших відносин між ним і бібліотекою.

Також автор відзначає, що сучасна практика зарубіжних і вітчизняних бібліотек пропонує приклади ефективної організації екскурсійної діяльності з використанням широких можливостей різноманітних онлайн-сервісів, вебсайтів і соціальних мереж, і як наслідок з’явилися, так звані, віртуальні екскурсії.

Екскурсією називають наочний цілеспрямований процес пізнання людиною навколишнього світу, природних явищ, історичних ситуацій, побутових елементів, надбань та здобутків певної місцевості, побудований на свідомо підібраних об'єктах з метою рекреації, дозвілля, підвищення пізнавального та культурного рівня, спілкування

Автор характеризує найпоширенішими сьогодні класифікації екскурсій за такими ознаками:

- за змістом – екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні, які, як правило, присвячені одній темі або події; серед таких екскурсій розглядають природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі тощо. Зміст екскурсії, її пізнавальна цінність безпосередньо залежать від знань екскурсовода, його компетентності, вміння обрати найефективніші доречні способи і прийоми впливу на аудиторію;

- за кількістю учасників – екскурсії поділяються на індивідуальні та групові;

- за складом учасників – виокремлюються екскурсії для дорослих, для школярів і студентів, для місцевого населення і для приїжджих тощо;

- за місцем проведення – екскурсії можуть бути містом, за містом і міжміськими маршрутами;

- за формою проведення – можуть бути навчальні, рекламні екскурсії, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти тощо;

- за способом пересування – екскурсії поділяються на пішохідні, екскурсії із застосуванням транспортних засобів, комбіновані екскурсії.

Надалі автор наводить основні етапи підготовки екскурсії: вибір теми, безпосередньо створення екскурсії, підготовка екскурсовода до її проведення. Робота розпочинається з підбору матеріалу за темою і його вивчення, відбору об'єктів показу, а також накопичення знань за всіма розділами теми.

Окремо відзначається, що віртуальна екскурсія сьогодні є одним із найпопулярніших варіантів промоції бібліотеки. Це той продукт, за допомогою якого є нагода вигідно продемонструвати не тільки традиційні документні або цифрові ресурси бібліотеки, але й можливості її приміщення та інтер'єру. Такі екскурсії сприяють трансформуванню віртуальних відвідувачів вебсайту на реальних користувачів бібліотеки.

На думку автора, перевагами віртуальних екскурсій є доступність (фізична, часова, організаційна), можливість повторного перегляду, ефект присутності, можливість охоплення необмеженої аудиторії. До недоліків можна віднести неможливість поставити екскурсоводу питання у режимі реального часу та побачити те, що не включено в екскурсію, а це деякою мірою обмежує враження від екскурсії, а також певна одноманітність і відсутність фізичної активності.

дивись докладніше