Випуск 11. Бортництво

21 липня 2023 р. 17:16

533 переглядів

 

У 2018 році наказом Міністерства культури України № 465 елемент «Бортництво» було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 011.нкс), за ініціативи громадської організації «Бортники України» [https://bortnyky.com.ua/]. А у 2022 році елемент «Бортництво Київської області» наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 228 «Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України» було взято під охорону держави (охоронний номер – 047.нкс) [http://surl.li/jeumg].

Історична довідка. Бортництво – це традиційний вид народних промислів, який прийшов на зміну «вибиранню» меду диких бджіл із природних гнізд. Бортники робили штучні вулики-дупла в деревах або підвішували вулики-колоди високо на гілках і в ті дупла пускали рої, або робили пересувні борті.

Бортництво було поширене на території України, Польщі, Білорусі, Литви та інших європейських країн. Історичний ареал бортництва розповсюджується на всю історико-етнографічну область Полісся – північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Сумської, Чернігівської областей України, захоплюючи регіони Поділля, Галичини, Буковини, Карпатського регіону на заході. Північні райони Дніпропетровщини та Харківщини [Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі / Український культур. фонд, Вишгородський іст.–культур. заповідник. – Київ : Мистецтво, 2020. – С.10].

В Україні це стало можливим завдяки природно-географічним та кліматичним умовам. Величезні масиви лісів у ряді районів Південно-Західної частини України, а особливо її Поліської зони, створювали сприятливі умови для розвитку бортневого бджільництва. Мед і віск дуже цінувалися у давнину і часто фігурують як предмети данини та зовнішньої торгівлі Київської Русі. Переконливі свідчення про розвиток бджільництва на теренах України знаходимо у першому писемному кодексі Київської Русі «Руській правді», що увібрала основну структуру звичаєвого права. Писемний звід зафіксував статті, які визначали досить сувору відповідальність за різноманітні бортні злочини (знищення бортної межі, зрізування бортних знаків, крадіжка бджіл, вибирання меду та ін.). У ті часи покарання за такі злочини були одним з найсуворіших і співвідносилися з покараннями за вбивства людей, украдених і вбитих коней, бобрів та ін. [Руська правда: тексти на основі 7 списків та 5 редакцій / Укр. акад. наук. Ін-т історії матер. культури ; склад., подгот. С. Юшков. – Київ : Українська академія наук , 1935. – 192 с.].

Зразки бортних знаків, якими клеймували дерева, де гніздилися бджоли [Скуратівський В. Т. Кухоль меду / В.Т. Скуратівський. – Львів : Гердан Графіка, 2000. – 304 с. : іл.].

Особлива увага на розвиток бортницького промислу зверталася в період Великого князівства Литовського. Окремі статті Литовських статутів передбачали навіть смертну кару за крадіжку меду. Бортні землі й дерева у ті часи згадуються майже в кожному документі на земельні володіння.

 

 

 

Розвиток бортництва у ХІ-ХVІІ ст. стимулювався великим попитом на мед і віск, адже сфера їх застосування була досить широкою: виготовлення свічок, печаток, хмільного напою; використовувався у харчуванні, святково-обрядових діях, лікуванні; торгівля продуктами бортництва за кордоном. У ХVІІІ ст. почалося швидке скорочування бортництва. Основними причинами цього були знищення лісів і зменшення попиту на продукти бджільництва.
 

На території України бортництво було розвинене у низці регіонів: на Поділлі, у Карпатах, на Полтавщині, на Поліссі. Однак на більшості територій воно ще у ХІХ столітті було витіснене сучаснішими формами бджільництва. Винайдення П. Прокоповичем у 1814 р. рамкового вулика спростило медозбір та збільшило кількість меду, сприяло розвитку культурного пасічництва [Ільченко С. Петро Прокопович – основоположник науки про бджільництво / С. Ільченко // Пам’ять століть : історичний науковий та літературний журнал. – 2001. – № 6. – С. 138-142].

У радянський час зі створенням колгоспів була оголошена «війна колодам». Приховані у лісі борті допомагали виживати селянам. До призупинення бортного промислу призвели і меліоративні роботи радянських часів, внаслідок яких осушувалися та заростали лісом болотяні прогалини з великими масивами медоносних рослин (насамперед вересу).

Бджолярами переважно були люди старшого віку, дуже часто це заняття передавалось від батька до сина і ставало спадковим для окремих родин. Пасічники з діда-прадіда користувалися великою повагою у селянському середовищі, оскільки в народі вважалось, що людина повинна бути чесною, сумлінною, працелюбною та загалом добропорядною, бо спілкування з бджолами облагороджує, заспокоює, полегшує розуміння з природою і людським світом. Бортництво в українців традиційно виступало суто чоловічим заняттям, але були випадки, коли утриманням бджіл займались вдови. Багато було забобон щодо жінок і пасічництва. На основі бортницького промислу виникли інші ремесла – воскобійництво, свічкарство, медоваріння. У середовищі цих ремісників утворюються професійні об’єднання – цехи або братства, які мали свою організаційну структуру, статут, цехові ритуали.

Сьогодні для видобування меду з бортів використовують такі самі інструменти, як і тисячу років тому. Вулики традиційно виготовляли з колод різних дерев, найчастіше сосна, дуб. З дерева видовбують внутрішню частину колоди. Раніше їх вішали високо, аби ніякі крадії не забрали мед. Тож для того, щоб піднятися на дерево, бджоляр використовував жень (плетені зі шкіри оленя канати) завдовжки 25-30 метрів. До мотузки прикріплювали сідало (лавку), на яку сідає пасічник, та крюк, яким можна зачепитися за дерево. Мед бортник складає у спеціальну коробку - лазбень. Сьогодні до дерев почали приставляти ще й драбини. Для обкурювання бджіл використовували курель.
 

Неодмінним компонентом бортника був і одяг. Одяг бортників був вельми зручний та практичний: вузькоколошні лляні штани та сорочка, підперезана мотузкою, рукава, комірці та нижні кінцівки штанів стягували за шворками, щоб не проникали бджоли. На ноги взували постоли з онучами, у холодний період одягали свиту довжиною до коліна, свиту міцно затягували «попружкою», на якій тоненьким ремінцем прив’язували «очеп» – сталевий ніж у металевому чарунку. Поверх свити через плече на шлійці зависала «шабета» – невелика шкіряна сумочка, де зберігалися губка і кремінь. Цікаві відомості про одяг бортників 1854 року подав у своїх описах Д. П. Де ля Фліз – француз за походженням, який досліджував побут селян Київської губернії.

  

Бортництво мало значний вплив на духовну культуру українців. З бортництвом пов’язаний цілий ряд ритуалів, символів – і все це живе до сьогодні. Мед, який у давнину вважався їжею богів, був невід'ємним елементом родинної обрядовості українців. Мед широко використовувався у багатьох звичаях і обрядах української родини. З бортництвом пов’язані прозові та поетичні фольклорні тексти – пісні (веснянки, колядки, щедрівки, весільні), магічні замовляння, перекази. Наприклад, у поліських колядках бджоли виступають ключовим, серединним елементом тримірної структури світового дерева (сосна чи дуб), локалізуючись на його стовбурі. Вони вважаються одним із будівничих існуючого світовлаштування, зачинателями Всесвіту, загальної матриці світотворення, першими хто оселився на землі.

Пан господарю,

На твоєму дворі

Дуб зелененький.

Зверху на дубі

Сидить соколик.

Під дубом, дубом

Чорнії воли.

Посеред дуба

Ярії пчолки

(с. Сущани Олевського р-ну Житомирської області)

 

(З книги: Щедрий вечір. Ой радуйся, земле, Син Божий народився : новорічно-різдвяні співи з Житомирщини / Л. В. Адамович, Л. О. Єфремова ; Національна академія аграрних наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : Логос, 2013. – С. 51).
 

Бджоли в народній міфології українців тісно пов’язані з Богом, бо вважали «Божою комахою». Виникнення інституту покровителів українського бджільництва (бортництва) серед християнських святих відбулося не раніше ХІ – ХІІ ст. Ними стали святий Олексій (преподобний Олексій, божий чоловік, в народі Теплий Олекса, 17/30 березня) та святі чудотворці Зосим (17/30 квітня; 8/21 серпня) і Саватій (27 вересня/10 жовтня) шляхом накладання на існуючий дохристиянський календар святкування днів пам’яті християнських святих у церковному календарі й отримання ним додаткових конотацій, їх збіг із традиційними датами застосування прийомів виставляння бджіл із зимових схованок, а також накладання й поєднання кількох образів святих, дні пам’яті яких збігались календарно [Мовна У. Святі-опікуни українського бджільництва / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : науковий журнал. – 2016. – № 1 (Січень-лютий 2016). – С. 23-29]. У Музеї домашньої ікони у м. Радомишль, Житомирська область можна побачити цих святих як на іконах, досить рідкісні сюжети для іконографії, так і на стародавніх бортях [https://museum-portal.com/ua/muzeyi/86_muzey-ukrayinskoyi-domashnoyi-ikoni].

   
Фото: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1232467440512101&set=pcb.1232467560512089
 

Б. Гринченко видрукував у своїх «Етнографічних матеріалах» замовляння з рукописної «Книжки св. Зосими про бджіл» початку ХІХ ст., віднайденої у с. Полствин Канівського повіту Київської губернії [Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1. Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр. / Б. Д. Гринченко. – Чернигов : Тип.Губ. Земства, 1895. – C. 281-282].
 

Незважаючи на несприятливі соціальні та природні умови і навіть всупереч їм, бортництво майже у незмінному вигляді й досі побутує у поліському регіоні, де сьогодні працюють більше 100 спадкових бортників. Сьогодні ареал поширення бортництва охоплює у Рівненській області – Зарічнянський, Володимирецький, Дубровицький, Сарненський, Березнівський, Рокитнівський райони; у Житомирській області – Олевському, Овруцькому, Ємільчинському районах; у Київській області – Вишгородський район, Іванківська ОТГ, села Шпилі та Рудня-Шпилівська. Завдяки ентузіастам, музеям та громадській організації «Бортники України» цей елемент нематеріальної культурної спадщини розвивається в Україні [https://bortnyky.com.ua/].

  

 

Бортний мед терпкіший, запашніший і насиченіший, ніж із вулика, оскільки він настояний на дикорослих квітах лісів і лугів. Борть чіпляють у лісових хащах на висоті від чотирьох до 15 метрів. Таке розташування сприяє особливому смаку меду, який збирають від першого цвітіння до пізніх квітів. Аромат і смак бортного меду складніший і цікавіший. У бортях бджоли самі повністю вибудовують стільники, завдяки чому в ньому міститься велика кількість корисних побічних продуктів бджільництва: перга, маточне молочко, речовини рослин, із яких збирали пилок, корисні елементи з воску і прополісу, нектар. Полісся України багате на медоносні рослини, які відрізняються від рослин лісостепу і степу. Саме вони надають меду особливого поліського смаку. Мед, зібраний із місцевих рослин, незвичний для українського ринку, багатого пропозиціями меду з гречки, соняшнику, липи, акації або різнотрав'я [https://gordonua.com/ukr/interesting/chim-vidriznjajetsja-bortnih-med-vid-pasechnogo-1513673.html].
 

Більше дізнатись про бортництво можна у запропонованих нижче джерелах.

 

Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка представлена
у читальній залі НІБУ та перегорнути сторінки окремих видань віртуальної книжкової виставки
 

 

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України

 

1. Аристов Н. Я. Промышленность Древней Руси / Н. Я. Аристов. – Санкт‑Петербург : Тип. Королева и комп., 1866. – V, 321 с. Шифр: 9(с)1/А81.
   Зі змісту: Бортничество. – С. 31–40.

2. Балушок В. Загадкові севрюки : 4. Етнокультурні особливості / В. Балушок // Сіверян. літопис : всеукр. наук. журн. – 2016. – № 4. – С. 3–15. Шифр: С18/05/С34/2016/4.

3. Белевич А. Указатель статей помещенных в «Трудах» Императорского Вольного Экономического Общества за 1876–1888 гг. / сост. А. Белевич. – СПб., 1889. – С. 46–61 : Пчеловодство : С. 59–60 : Ульи. Шифр: 333(01)/Б431.

4. Большая Энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / под ред. С. Н. Южакова ; изд. : Библиогр. Ин-т (Мейер) в Лейпциге и Вене. – СПб. Шифр: 03/Б79.
   Зі змісту:
   Бортники, см. Пчеловодство; Бортное право. Т. 3. – 1903. – С. 558.
   Пчеловодство. – Т. 16. – 1904. – С. 36–38.

5. Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі : науково-методичне видання / Укр. культур. фонд, Вишгород. історико-культур. заповідник. – Вишгород ; Київ : Мистецтво, 2020. – 77 с. : фот. Шифр: А43192/63/Б836.

6. Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі / Укр. культур. фонд, Вишгород. історико.–культур. заповідник. – Київ : Мистецтво, 2020. – 16 с. фот. Шифр: А43278/63/Б836.

7. Бортництво Полісся / Вишгород. історико-культур. заповідник ; упоряд.: Д. Шевченко, А. Плотнікова. – Київ : Мистецтво, 2020. – 223 с. : фот. Шифр: В4824/63/Б836.

8. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь Т. 4 [7] : Битбургъ–Босха / под ред. И. Е. Андреевского ; изд. Ф. А. Брокгауз (Лейпциг), И. А. Ефрон (СПб.). – СПб., 1891. – С. 448–449. Шифр: 03/Б88.
   Зі змісту: Бортевое = см. бортные ухожья = см. Угодья; Бортевые пчелы = см. Пчеловодство; Бортники, Бортное право.

9. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь Т. 34 А [68]: Углеродъ–Усилие / под ред. И. Е. Андреевского ; изд. Ф. А. Брокгауз (Лейпциг), И. А. Ефрон (СПб.). – СПб., 1891. – С. 499–500. Шифр: 03/Б88.
   Зі змісту: Угодья = см. Бортевое, Бортные ухожья, Бортевые пчелы = см. Пчеловодство, Бортники, Бортное право.

10. Бурнашев В. Опыт терминологического словаря сельского хозяйства, фабричности, промыслов и быта народного. В 2 т. Т. 1: А–Н / В. Бурнашев. – СПб. : Тип. Жернакова, – 1843. – XII, 487 с. Шрифт: 63/Б915.
    Зі змісту: Борть. – С. 53.

11. Вечерський В. В. Українська дерев’яна архітектура = Ukrainian Wooden Architecture / В. В. Вечерський. – Київ : Балтія Друк, 2013. – 120 с. : іл. Шифр: В3104/9(с2)/В399.
    Зі змісту: Пасіки з Рівненщини та Чернігівщини : фото : вуликі – колоди‑борті. – С. 4, 16.

12. Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми / В. Вечерський. – Київ, 2007. – С. 192–193 : фото : Церква Воскресіння Господнього з села Кисоричі в Музеї народної архітектури та побуту в Києві : вуликі – колоди‑борті. Шифр: А 27181/72/В399.
    Зі змісту: Церква Воскресіння Господнього з села Кисоричі в Музеї народної архітектури та побуту в Києві : вуликі – колоди‑борті.

13. Готун І. Експериментальне вивчення бортництва Північною експедицією. Життя бджіл та сутність бортного промислу / І. Готун, О. Коваль, А. Петраускас // Археологія. – 2008. – №4. – С. 76–86. Шифр: А2/05/А874/2008/4.

14. Готун І. Розвиток бортництва у слов'янських народів / І. Готун, О. Коваль, А. Петраускас // Укр. іст. Зб.. – 2007. – № 10. – С. 15–20. Шифр: Пр3808/2007/10.

15. Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1. Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр. / Б. Д. Гринченко. – Чернигов : Тип.Губ. Земства, 1895. – 308 с. Шифр: 8(с)ф/Г85.

16. Гринюк Б. М. Розвиток бджільництва у Підгорецькому (Пліснеському) монастирі / Б. Гринюк // Пліснеські старожитності : зб. наук. пр. – 2019. – Вип. 4. – С. 165–167. Шифр: Пр4919/2019/4.

17. Дем’яненко Н. Звичаї та традиції ведення бджільництва Переяславщини / Н. Дем’яненко // Ніжин. старовина : зб. регіон. історії та пам’яткознавства. – 2018. – Вип. 27(30). – С. 67–72. Шифр: Пр4120/2018/27.

18. Дмитренко А. А. Бджільництво Житомирщини як об’єкт нематеріальної культурної спадщини та його місце в системі етно- і зеленого туризму / А. А. Дмитренко // Велика Волинь : наук. зб. : праці Житомир. науково-краєзнавчого т‑ва дослідників Волині. – 2019. – Вип. 59. – С. 175–187. Шифр: Пр3742/2019/59.

19. Дмитренко А. Бортництво Березнівщини : традиції, сучасний стан і перспективи включення до історико–культурних туристичних ресурсів (за польовими етнографічними матеріалами) / А. Дмитренко // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2016. – № 13(338). – С. 145–151 : табл. Шифр: Пр3818/2016/13.

20. Дмитренко А. Еволюція форм бджільництва на Західному Поліссі / А. Дмитренко // Літопис Волині. Всеукр. наук. часоп. – Луцьк : Ред.-вид. від. «Вежа» ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. – Ч. 4. – С.22–28. Шифр: Пр4488/4.

21. Дмитренко А. Лісове бджільництво на Західному Поліссі: основні пристосування й еволюція промислу / А. Дмитренко // Літопис Волині. Всеукр. наук. часоп. – Луцьк, ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. – Ч. 8. – С. 11–14. Шифр: Пр4488/10-8.

22. Дмитренко А. Лісове бджільництво Правобережного Полісся України / А. Дмитренко // Матеріали до україн. етнології : щорічник : зб. наук. пр. – 2016. – Вип. 15(18). – С. 69–82. Шифр: Пр4743/2016/15.

23. Дмитренко А. А. Традиції і сучасність бджільницького промислу Житомирщини: за експедиційними матеріалами з Ємільчинського і Новоград-Волинського районів / А. А. Дмитренко // Велика Волинь : наук. зб. : пр. Житомир. наук.-краєзнав. т-ва дослідників Волині. – 2017. – Вип. 56. – С. 145‑155. Шифр: Пр3742/2017/56.

24. Дмитренко А. Традиційні чоловічі промисли: бджільництво / А. А. Дмитренко // Народ. культура українців: життєвий цикл людини : історико-етногр. дослідж. У 5 т. Т. 4: Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. – Київ: Дуліби, 2013. – С. 135–139. Шифр: М1802-4/902.7/Н301.

25. Дмитренко А. Символіка меду в родинній обрядовості українців / А. А. Дмитренко // Етнічна історія народів Європи. – 2001. – Вип. 8. – С. 26–30. Шифр: Пр3799/2001/8.

26. Дмитренко А. Способи покарання бджолодерів у звичаєвому праві населення Правобережного Полісся / А. Дмитренко // Народ. творчість та етнологія. – 2019. – № 2. – С. 66–81. Шифр: Н39/05/Н30/2019/2.

27. Дмитренко Л. І. Бджільництво / Л. І. Дмитренко // Енциклопедія народного господарства Української РСР. У 4 т. Т. 1 : А–Е / ред. кол. : С. М. Ямпольський (голов. ред.), О. М. Алимов, П. І. Багрій та ін. ; АН УРСР , Голов. ред. УРЕ. – Київ, 1969. – С. 117–118 : [згадується про дупла (борті)]. Шифр: 33с/Е68.

28. Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України = Intangible Cultural Heritage Elements of Ukraine / М-во культури України, Укр. культур. фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. – Вінниця : Твори, 2018. – 145, [6] с. : іл. Шифр: А41589/9(с2)/Е503.
    Зі змісту: Бортництво. – С. 106–115.

29. Енциклопедія історії України. В 5 т. Т.1. А–В / НАН України. Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. – Київ : Наук. думка, 2003. – 688 с. : іл. Шифр: М 988‑1/9(с2)(03)/Е 644.
    Зі змісту: Гурбик А. О. Бортники. – С. 353 : літ.; Комаренко Т. О. Бортництво. – С. 353–354 : літ.

30. Ільченко С. Петро Прокопович – основоположник науки про бджільництво / С. Ільченко // Пам’ять століть : іст. наук. та літ. журн. – 2001. – № 6. – С. 138–142. Шифр: 05/П16/2001-6.

31. Каратыгин Е. Пчеловодство / Е. Каратыгин // Брокгауз Ф. А. Энциклопед. словарь. Т. 25-а.: Простатит–Работный дом / изд. Ф. А. Брокгауз (Лейпциг), И. А. Ефрон (СПб.). – СПб.,1891. – С. 865–873 : 2 л. ил. Шифр: 03/Б88.

32. Леопольдов А. Бортевые пчелы / А. Леопольдов // Энциклопед. лексикон / под ред. : Н. И. Греча, А. Ф. Шенина, П. А. Корсакова. – Т. 6: Бин–Бра. – СПб., 1836. – С. 421–422. Шифр: 03/Э685.

33. Мовна У. Амбівалентність постаті українського пасічника: між божественним та «нечистим» / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2015. – № 2(122). – С. 376–387. Шифр: 05/Н30/2015-2.

34. Мовна У. В. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття : (друга половина XIX – початок XX століття) / У. В. Мовна ; НАН України, Ін‑т народознавства. – Львів, 2006. – 208 с. Шифр: А25667/902.7/М741.

35. Мовна У. Обрядовий комплекс традиційного бджільництва українців Надсяння / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2019. – № 3. – С. 608–621. Шифр: 05/Н30/2019-3.

36. Мовна У. Пасічницькі замовлення українців / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2013. – № 1. – С. 68–77. Шифр: 05/Н30/2013/1.

37. Мовна У. Святі-опікуни українського бджільництва / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2016. – № 1(січ.-лют. 2016). – С. 23–29. Шифр: 05/Н30/2016-1.

38. Мовна У. Традиційне бджільництво бойків: основні риси виробничо-технологічної культури / У. Мовна // Закарпат. музей народ. архітектури та побуту : наук. зб. Закарпат. музею народ. архітектури та побуту. – 2020. – Вип. 7. – С. 354–366 : іл. Шифр: Пр4873/2020-7.

39. Мовна У. Традиційне бджільництво гуцулів: специфіка виробничої культури / У. Мовна // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2020. – № 5(155). – С. 1037–1050 : іл. Шифр: 05/Н30/2020/5.

40. Народная Энциклопедия научных и прикладных знаний.Т. 4 : Сельское хозяйство. 1-й полутом : Животноводство. Ветеринария / сост. : Ф. А. Березов, В. Э. Брунст, А. А. Голубаев и др. ; ред. полутома М. Ф. Иванов ; Харьков. о-во распространения в народ грамотности. – [б. м.] : Тип. И. Д. Сытина, 1911. – XXIV, 356 с. : рис., граф. Шифр: 03/Н30.
    Зі змісту: Животноводство. О пчелах и пчеловодстве. – С. 207–223 : ил.

41. Пархоменко Т. Про традиції колодкового бджільництва на Рівненському та Київському Поліссі / Т. Пархоменко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. РДГУ у 2 ч. – Ч. 1. – Рівне, 2000. – С. 120–130. Шифр: Пр4086/2000-1.

42. Петраускас А. Бортництво сільського населення давньоруського часу на Середньому Подніпров’ї / А. Петраускас // Укр. іст. журн. – 2003. – № 3. – С. 38–41. Шифр: У1/05/У45.

43. Руська правда: тексти на основі 7 списків та 5 редакцій / Укр. акад. наук. Ін-т історії матер. культури ; склад., подгот. С. Юшков. – Київ : УАН, 1935. – 192 с. Шифр: 9(с)12/Р89.

44. Скуратівський В. Традиційне бортницьке право на Україні // Народ. творчість та етнографія. – 1983. – № 5. – С. 33–44 .Шифр:05/Н301/1983‑5.

45. Старый Литовский Статут 1529 года. Статут Великого Князьства Литовского 1566 г. – Москва : Имп. Моск. О-во Истории и Древностей Рос. [б. м.], [1853]. – 106, XVI, 240 с. Шифр: 9(с61)/С77.

46. Статут Великого Княжества Литовского с подведением в надлежащих местах ссылки на конституции, приличныя содержанию онаго : пер. с польск. : ч. 1–2. Ч. 2 / пер. В. Г. Анастасевич. – СПб. : Тип. Сената, 1811. – 480, [3] с. – (Текст: рус., пол.) Шифр: 9(c61)/C783.

47. Тиводар М. П. Етнографія Закарпаття : історико-етногр. нарис / М. П. Тиводар ; М‑во освіти і науки України, Ужгород. нац. ун‑т. – Ужгород : Гражда, 2011. – 410 с. : іл. Шифр: А22867/902.7/Т393.
    Зі змісту: 3.6. Бджільництво. – С. 144–146.

48. Труды Императорского Вольного Экономического общества за последние 15-ть лет издания (годы 1889–1903) : указ. / сост. В. И. Ш. – СПб., 1904. – 58 с. Шифр: 330(01)/В714.
    Зі змісту: Пчеловодство : [о награждениях за научные труды и распространение правильного пчеловодства]. – С. 22.

49. Українська минувшина : ілюстрований етногр. довід. / авт. : А. Пономарьов (кер.), Л. Артюх, Т. Бетехтіна, О. Боряк та ін. – Київ, 1993. – 256 с. : іл. Шифр: 902.7/У 453.
    Зі змісту: Бджільництво. – С. 50–51 : іл.

50. Щедрий вечір. Ой радуйся, земле, Син Божий народився : новорічно-різдвяні співи з Житомирщини / Л. В. Адамович, Л. О. Єфремова ; Нац. акад. аграр. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : Логос, 2013. – 200 с. Шифр: А29805/8Ф/Щ362.

51. Dolinowski J. Pszczolnictwo praktyczne czyli Chow pszczol w ulu ramowym / J. Dolinowski. – Warszawa ; Korzeniewski : [s. n.], 1875. – 260 с. : il. – (Текст: пол.) Шифр: 333/S70/Pl.

52. Lyskowski I. Gospodarz. Ч. 1. Rolnictwo ; Ч. 2. Cjhodowanie i choroby koni, bydla i owiec ; Ч. 3. Ogrodnictwo ; Ч. 4. Pszczelnictwo ; Dodatek. Rozmaitosci gospodarkie... / I. Lyskowski. – Brodnica : Kohler, 1861. – X, 234, 5 с. : il. – (Текст пол.). Шифр: 333/L99/Pl.

 

Електронні джерела

 

1. Бортники і бортництво [Електронний ресурс] / Facebook. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/profile.php?id=100083589421313. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.07.2023.

2. Бортники України [Електронний ресурс] / Tree beekeepers of kraine // Facebook. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/361162167557946/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

3. Бортники і бортництво [Електронний ресурс] / Facebook. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/profile.php?id=100083589421313. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.07.2023.

4. Бортництво [Електронний ресурс] // Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини / М-во культури України, Укр. центр культур. дослідж; УКФ. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/11. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

5. Бортництво [Електронний ресурс] / Поліський природний заповідник. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://polesye-reserve.in.ua/museum-drs/borti/borti.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

6. Бортництво Київської області – у Національному переліку нематеріальної культурної спадщини України [Електронний ресурс] / Київська обласна військова адміністрація. – Дата опублікування 08.07.2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://koda.gov.ua/bortnycztvo-kyyivskoyi-oblasti-u-naczionalnomu-pereliku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

7. Бортництво на Поліссі [Електронний ресурс] / Україна інкогніта. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrainaincognita.com/zhytomyrska-oblast/ovrutskyi-raion/selezivka/bortnytstvo-na-polissi. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

8. Бортництво повертається: на Волині бджолярі майструють дуплянки [Електронний ресурс] / 12 Канал // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Rf493dXw-0A. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

9. Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі. Головна [Електронний ресурс] // Віртуальний музей бортництва. Вишгородський історико-культурний заповідник. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bortypolissya.org.ua/index.php. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

10. Бортництво — це не лише про історію й культуру, це – про економіку [Електронний ресурс] / Голос України. – Дата опублікування 4 вересня 2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/335343. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

11. В каком улье мед самый вкусный? Бортничество — нематериальное культурное наследие Украины [Електронний ресурс] / Сніданок з 1+1 // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=VCpi1O-6tkQ. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

12. «Видовби борть і почепи, а Бог бачить, що туди треба бджолу, і він її направить» [Електронний ресурс] / Tree Beekeepers of Ukraine // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qT-ioR6JGzo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

13. Герои нашего времени. Бортники Полесья [Електронний ресурс] / Aleh Lukashevich // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=AJkBcfSWIz8. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

14. Дикий мед. Чи відродиться бортництво як бізнес? [Електронний ресурс] / Agravery.com. – Дата опублікування 26.05.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://agravery.com/uk/posts/show/dikij-med-ci-vidroditsa-bortnictvo-ak-biznes. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

15. ЕкоТур. Борті у Борутино [Електронний ресурс] / Wiktoria Lukianenko // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=zOhPT7nRcgo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

16. Зберегти бортництво [Електронний ресурс] / Ukraїner. – Дата опублікування 25 лютого 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrainer.net/zberehty-bortnytstvo/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

17. Зберегти бортництво [Електронний ресурс] / Ukraïner // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rIykggW19NU. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

18. Історія бортництва на Поліссі [Електронний ресурс] / Парк природи Беремицьке. – Дата опублікування 18.01.2019. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://beremytske.com.ua/uk/istoriya-bortnitstva-na-polissi/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.07.2023.

19. Історія #6. Бортництво Полісся / Малинський міський краєзнавчий музей // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=5yLMrJ5dE-I. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

20. Подробно о Борти [Електронний ресурс] / Иван Друк // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=7KtMyve5-Yc. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

21. Поліське бортництво: чи вдасться зберегти автентичні традиції [Електронний ресурс] / Ukrinform. – Дата опублікування 05.09.2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3091777-poliske-bortnictvo-ci-vdastsa-zberegti-avtenticni-tradicii.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

22. Поліське бортництво: як добувати мед прямо з дерев і потрапити у віртуальний музей [Електронний ресурс] / Сарни News.City. – Дата опублікування: 03.09.2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://sarnynews.city/articles/98451/poliske-bortnictvo-yak-dobuvati-med-pryamo-z-derev-i-potrapiti-u-virtualnij-muzej. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

23. Проєкт «Бортництво Полісся» об'єднає три регіони України [Електронний ресурс] / Рівненська обласна державна адміністрація. – Дата опублікування 25.09.2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.rv.gov.ua/news/proyekt-bortnictvo-polissya-obyednaye-tri-regioni-ukrayini – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

24. Творити вуллє: що таке бортництво і чому бджоли мають стати новою візитівкою України [Електронний ресурс] / Життя. – Дата опублікування 30.09.2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2018/09/30/233188/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

25. Українське бортництво має відкрити світ [Електронний ресурс] / Слово. – Дата опублікування 07.08.2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://gazetaslovo.com.ua/ukrayinske-bortnytstvo-maye-vidkryty-svit/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

26. Хто такі бортники і що таке бортництво? [Електронний ресурс] / Медові Брати – Honey Brothers // Facebook. – Дата опублікування: 26 червня 2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/honeybrothers.ukraine/posts/3170703132997437/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 19.07.2023.

27. Як зробити "ловушку" для бджіл з Колоди [Електронний ресурс] / Тayson. YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=JEL8nNJtzQA. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.07.2023.

 

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в

Електронному каталозі та базах даних НІБУ (https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/)

 

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи
Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.
 

Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурну спадщину в документних джерелах