ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
28.04.2024
До уваги користувачів пропонуємо книжкову виставку до 295-річчя від дня народження Ґо́тгольда Ефраїма Лессінґа (1729–1781), німецького драматурга, теоретика мистецтва та основоположника німецької класичної літератури.
Найбільша помилка, яку зазвичай роблять у вихованні - не привчають юнацтво до самостійного роздуму.
Ґ. Е. Лессінґ
Народився в сім'ї пастора в невеликому саксонському містечку Каменц. З 1741 до 1746 pp. Лессінґ навчався у Мейсенській князівській школі, яку закінчив із похвальним атестатом. З 1746 до 1748 pp. він був студентом богословського факультету Лейпцизького університету.
У серпні 1748 р. Лессінґ приїхав у Віттенберг, де вступив на медичний факультет. Але через проблеми з кредиторами, Лессінґ подався у Берлін. Там він провадив життя вільного письменника і критика, дописуючи до «Берлінської газети», відомої як «Фоссова газета», аж до 1755 р.
До цього періоду належить і перша проба письменницького пера Лессінґа. Його спроби в царині поезії були дуже несамостійні, а пристрасть до театру, що виникла ще в Лейпцигу, породила бажання стати «німецьким Мольєром». Тоді ж Лессінґ написав комедії «Молодий учений» (1748), «Євреї» (1749), «Вільнодумець» (1749) та ін.
У 1751 р. Лессінґ приїхав у Віттенберг, щоби здобути науковий ступінь, але замість «кандидата медицини» став магістром вільних наук. Наприкінці 1752 р. Лессінґ повернувся у Берлін, щоби продовжити співпрацю з «Фоссовою газетою», у якій він вів відділи наукових новин і фейлетонів, публікуючи різні твори наукового та літературного характеру. Одночасно він виступав як перекладач, а потім спробував організувати власні театральні періодичні видання.
У 1753—1755 pp. вийшло перше шеститомне зібрання творів Лессінґа, яке об'єднало його юнацькі вірші, драми та прозаїчні твори. Лессінґ зажив слави в літературних та читацьких колах як критик і перспективний письменник.
Зокрема, як критик, Лессінґ ставив перед собою завдання вивести німецький театр із зубожілого стану та виховати справжнього глядача. Тому він організував один за одним низку театральних журналів, з допомогою яких намагався оновити репертуар німецького театру та реформувати панівні принципи драматургії. Так вийшли друком «Матеріали до історії та критичної оцінки театру» (1750), додатком до них стала «Театральна бібліотека» (1754—1758). Питання драматургії займають помітне місце у третьому з журналів «Листи про нову німецьку літературу» (1759—1760), зміст якого вже мав більш універсальний характер. Вершиною у розвитку естетики драми та театру стала «Гамбурзька драматургія» (1767—1769).
Берлінський період життя Лессінґа був ознаменований і появою першої німецької міщанської трагедії. Це була «Міс Сара Сампсон» (1755), написана на віллі під Потсдамом. Вперше перед глядачами в п'єсі, жанр якої означений як трагедія, були представлені не царі та міфологічні герої, а прості, незнатні люди, та й події розгорталися не на полях боїв чи в королівських апартаментах, а в буденних побутових обставинах. «Сара Сампсон» поклала початок німецькому просвітницькому театрові.
Після виходу «Міс Сари Сампсон» матеріальне становище Лессінґа не покращилося, і неможливість створити в Німеччині придатні для життя умови змусила критика у 1755 р. навіть думати про поїздку в Москву, де він міг розраховувати на місце професора при щойно відкритому Московському університеті. Після невдалої спроби здійснити разом з купцем Вінклером подорож, Лессінґ повернувся в 1758 р. З 1759 р. він видавав журнал «Листи про нову літературу» (1759—1766), в якому вів боротьбу за створення нової літератури, заперечуючи класичні канони й наслідування античних зразків.
У 1759 р. у Берліні вийшли друком байки, які Лессінґ об'єднав у три книги. Збірці байок передував спеціальний роздум, у якому автор виклав свою теорію жанру. На думку Лессінґа, байка займає проміжне місце між поезією й мораллю, перебуває на межі цих областей, підпорядковуючись законам кожної з них. Байки Лессінга становлять інтерес радше як експеримент, аніж високохудожні твори. У них міститься критика німецького суспільства XVIII ст. («Водяна змія», «Осел і вовк»), а також сатира на фрідріхівську Німеччину («Дарунок фей»), звучить захист гідності простої людини («Шаховий кінь»), розвінчується міф про всемогутність можновладців («Войовничий вовк»).
11 листопада 1760 р. Лессінґ був обраний членом-кореспондентом Берлінської Академії наук, але ця звістка не застала його в столиці. Лессінґ поїхав у Бреславль, де понад чотири роки перебував на посаді секретаря при губернаторі Сілезії. Наслідком поглиблених студій в царині теорії й історії мистецтва, яким були присвячені ці роки, став трактат «Лаокоон, або Про межі малярства та поезії» (1766).
Наприкінці 1766 р. Лессінґ отримав запрошення від директора Гамбурзького театру і у квітні 1767-го переїхав у Гамбург, сподіваючись втілити тут свою мрію про національний театр. До того часу в Німеччині були тільки мандрівні театральні трупи, і новий театр задумувався як перший стаціонарний національний театр. Очолював цей театр Левен, а до складу трупи входили актори Екгоф, Аккерман, Бек та Ганзель. Їхні імена неодноразово зустрічаються на сторінках «Гамбурзької драматургії».
Підсумком цього періоду життя Лессінґа став театральний журнал, відомий під назвою «Гамбурзька драматургія» (1767—1769). Перший випуск побачив світ 1 травня 1767 p., а наступні виходили регулярно щовівторка і щоп'ятниці кожного тижня. Але надалі зберегти регулярність випусків виявилося неможливим.
Культурно-історичне значення «Гамбурзької драматургії» важко переоцінити, позаяк вона віддзеркалює послідовну боротьбу, яку вів Лессінґ за створення німецького національного театру, та вираженням поглядів просвітника на завдання й функції театру. У «Драматургії» Лессінґ обґрунтовує точку зору на театр як на трибуну просвітницьких ідей, розробляє питання теорії драми, її функцій, проблеми характеру, дає трактування понять типового й індивідуального в драматургії та способів їхнього естетичного опанування. Особливу увагу Лессінґ приділяє жанровій системі, пропонуючи свій підхід до визначення жанрової специфіки комедії, трагікомедії та «слізної драми». У цій праці Лессінґ продовжив полеміку з класицистами, вважаючи, що класицизм, обстоюючи нормативність як критерій естетичної вартості, позбавляє мистецтво його органічної природи.
У Гамбурзі Лессінґа переслідували невдачі. Після закриття театру зазнав фіаско і його почин. заснувати власну друкарню та книжкову ятку. Усі спроби влаштуватися в Берліні виявилися безуспішними, і, щоб хоч якось забезпечити майбутнє своєї родини, Лессінґ прийняв пропозицію герцога Брауншвейґського й поїхав у Вольфенбюттель, де з травня 1770 р. і до кінця життя працював бібліотекарем.
Стара будівля Вольфенбюттельської бібліотеки
Перебування в Брауншвейзі було, мабуть, найважчим періодом у житті Лессінґа. Лише на короткий час йому вдалося вирватися 1775 р. до Італії, де Лессінґ відвідав Рим, Флоренцію, Мілан та Відень. Тут у 1776 р. він взяв шлюб з Євою Кеніг, з якою був заручений ще з 1771 р. Родинне щастя Лессінґа було нетривалим. Через рік Єва померла, забравши з собою у могилу єдиного сина. Відчаю Лессінґа не було меж - його життя стало повільно згасати. Лессінґ помер 15 лютого 1781 p., вирушивши у Брауншвейг.
Будинок Лессінга у Вольфенбюттелі
З фонду НІБУ:
Lessing, Gotthold Ephraim. Analekten für die Litteratur [Текст] Ч. 3-4 / G. E. Lessing. - Bern ; Leipzig : [s. n.], 1786. - 296, 280 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Artistische und antiquarische Schriften [Текст] . Т. 3 / G. E. Lessing. - Wien : A. Pichler, 1802. - 234 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Asthetische antiquarische und theologische Scriften [Текст] Т. 6 / G. E. Lessing. - Leipzig : Der Tempel, s.a. - 456 s. - Нім., грец.
Lessing, Gotthold Ephraim. Ein Lesebuch für unsere Zeit. Von Walther Victor [Текст] / G.E.Lessing. - Weimar : Volks Verlag, 1957. - 510 s. : il. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Emilia Galotti [Текст] / G. E. Lessing. - Wien : K. Graser, s.a. - 72 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Fabeln [Текст] / G.E.Lessing. - Leipzig : P. Reclam, 1956. - 82 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Gesammelte Werke [Текст] Т. 1 / G.E.Lessing. - Leipzig : G. J. Goschen, 1859. - 448 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Gesammelte Werke in drei Bänden [Текст] Т. 2 / G.E.Lessing. - Stuttgart : I. G. Cotta, 1886. - 822 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Gesammelte Werke [Текст] Т. 3-4 / G.E.Lessing. - Leipzig : G. J. Goschen, 1858. - 213, 364 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Minna von Barnhelm [Текст] / G.E.Lessing. - Lwow : [s. n.], s. a. - 119 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Nathan der Weise [Текст] / G. E. Lessing. - Wien : [s. n.], 1888. - 136 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Sämmtliche Werke [Текст] Т. 22 . Beitrage zur Geschichte und Litteratur, aus der Wolfenbuttelschen Bibliothek. Ч. 3 / G. E. Lessing. - Wien : [s. n.], 1802. - 234 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Sämmtliche Werke [Текст] Т. 23. Ч. 4 / G.E.Lessing. - Wien : A. Pichler, 1802. - 255 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Sämtliche Werke [Текст] T. 32 / G. E. Lessing. - 324 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 2 / G.E.Lessing. - Leipzig ; Wien : [s. n.], s.a. - 536 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 3. Damon-Der Junge Gelehrte... Die Juden... / G.E.Lessing. - Berlin ; Leipzig ; Wien : [s. n.], s.a. - 511 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 3-4. Theatralische Bibliothek / G.E.Lessing. - Berlin ; Leipzig : [s. n.], s.a. - 344, 511 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 4 / G.E.Lessing. - Leipzig ; Wien : [s. n.], s.a. - 522 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 5. Abhandlungen. Zur Theologie und Philosophie. Zur deutschen Literatur / G.E.Lessing. - Leipzig : [s. n.], s.a. - 597 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 5-6 / G.E.Lessing. - Berlin ; Leipzig : [s. n.], s.a. - 431, 307 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 6-7 / G.E.Lessing. - Stuttgart : G. J. Goschen, 1874. - 460, 300 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 7. Zur Geschichte und Literatur... / G.E.Lessing. - Berlin : Grote, 1880. - 592 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 8 / G.E.Lessing. - Berlin : G. Grote, 1880. - 864 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke [Текст] Т. 10-11 / G.E.Lessing. - Stuttgart : G. J. Goschen, 1874. - 461, 264 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in fünf Bänden [Текст] Т. 1 / G.E.Lessing. - Weimar : Volksverlag, 1961. - 315 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in fünf Bänden [Текст] Т. 3 / G.E.Lessing. - Weimar : Volksverlag, 1961. - 409 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in fünf Bänden [Текст] Т. 4 / G.E.Lessing. - Weimar : Volksverlag, 1961. - 529 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in fünf Bänden [Текст] Т. 5 / G.E.Lessing. - Weimar : Volksverlag, 1961. - 328 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in sechs Bänden [Текст] Т. 1-2 / G.E.Lessing. - Berlin : A. Warschauers Verlag, s.a. - 410, 392 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in sechs Bänden [Текст] Т. 3-4 / G.E.Lessing. - Leipzig : P. Reclam, s.a. - 340, 320 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in sechs Bänden [Текст] Т. 5-6 / G.E.Lessing. - Leipzig : T. Knaur, s.a. - 377, 436 s. - Нім.
Lessing, Gotthold Ephraim. Werke in sechs Bänden [Текст] Т. 5-6 / G.E.Lessing. - Leipzig : P. Reclam, s.a. - 299, 370 s. - Нім.
Lessing, Gottlieb Ephraim. Nathan der Weise. Ein dramatisches Gedicht [Текст] / G. E. Lessing. - Leipzig : Reclam, s.a. - 133 s. - Нім.
