Марко Вовчок (Марія Вілінська)

22 грудня 2023 р. 13:13

367 переглядів

Марко Вовчок (при народженні — Марія Олександрівна Вілінська, у першому шлюбі — Маркович, в другому — Лобач-Жученко; українська письменниця, перекладачка, видавниця російського походження. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. У 1860-х здобула значної літературної слави в Україні після публікації українськомовної збірки «Народні оповідання» (1857). Збагатила українську літературу низкою нових жанрів, зокрема соціально-феміністичною повістю («Інститутка»). Повість «Маруся» в перекладі-адаптації французькою стала популярною в Західній Європі кінця XIX ст. У 1870-х письменниця майже припинила літературну кар'єру.

Народилася 10 (22) грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії. У 1845 році виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. 

У 16 років познайомилася з українським фольклористом й етнографом Опанасом Марковичем, засланим до Орла за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, в 1850 (51) року одружилася з ним. Проживаючи з Марковичем у 1851–1858 роках у Чернігові, Києві та Немирові, глибоко вивчила життя, культуру та мову українського народу.

Збірка перших українськомовних творів Марка Вовчка, написаних у Немирові та надрукованих під назвою «Народні оповідання» (Санкт-Петербург, 1857), до першої збірки увійшло лише 11 невеликих творів (серед них оповідання «Сестра», «Козачка», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп»). У Немирові Вілінська почала писати соціальну повість «Інститутка», яка пізніше з'явилася у журналі «Основа» і яку вона завершила наступного року в Петербурзі.

1859–1867 роки перебуває у Франції, Німеччині, Швейцарії, Італії. Також Вілінська пише оповідання та казки французькою, друкуючи їх у паризькому «Журналі виховання й розваги» П.-Ж. Сталя (Етцеля).

У перші роки за кордоном закінчує оповідання «Ледащиця», «Пройдисвіт», пише оповідання «Два сини» (1861). У західний період Марко Вовчок як українська прозаїкиня розробляла жанри психологічної повісті («Три долі») й оповідання («Павло Чорнокрил», «Не до пари»), історичної повісті й оповідання для дітей («Кармелюк», «Невільничка»), створила жанр соціально-побутової казки («Дев'ять братів і десята сестриця Галя»). Частина цих творів увійшла до другої збірки «Народних оповідань» (Санкт-Петербург, 1862).

На матеріалі французької дійсності, пізнаної під час перебування у Парижі, Вілінська створила цикл художніх нарисів, об'єднаних назвами «Листи з Парижа» (журнал «Мета», Львів, червень-липень 1865) та «Витяги листів з Парижа» (газета «Санкт-Петербурзькі вісті», рос. Отрывки писем из Парижа, «Санкт-Петербургские ведомости», 1864–1866).

Маркович повернувся з-за кордону сам і більше не бачився з дружиною й сином, хоча й ще кілька років надсилав гроші для сім'ї.

Повернувшись до Петербурга в 1867 році, Вілінська почала писати повісті російською: «Жили да были три сестры» (укр. Жили були три сестри), «Червонный король» (укр. Чирвовий король), «Тюлевая баба» (укр. Тюлівське бабище), «Глухой городок» (укр. Глухе містечко). Зблизилася з видавцями журналу «Вітчизняні нотатки» (рос. Отечественные записки) М. Некрасовим, М. Салтиковим-Щедріним, Г. Єлисеєвим, вела в цьому журналі рубрику закордонної літератури, публікувала оригінальні російськомовні твори й переклади російською європейських класиків з французької, англійської, німецької, польської .

У 1872 році Вовчок виїжджає з Петербурга та оселяється в маєтку знайомих у Тверській губернії. Мешкаючи відтак у «провінції», продовжувала писати російською. Зокрема, у цей час з'явилися романи й повісті «Теплое гнездышко» (укр. Тепле гніздечко, 1873), «В глуши» (укр. У дичині, 1875), «Отдых в деревне» (укр. Відпочинок у селі, 1876-1899) тощо.

У 1878 — вдруге виходить заміж за значно молодшого Михайла Лобача-Жученко і наступні 30 років мешкає в місцях служби чоловіка у різних місцевостях Російської імперії (Ставрополь, Богуслав, Нальчик). 

Померла Марія Вілінська на 74 році життя 28 липня 1907 року.

Видання з фонду бібліотеки

Вовчок М. Твори Т. 2 / Марко Вовчок ; за ред. і критично-біогр. розвідкою О. Дорошкевича. – 2-е вид. – Київ : Держвидав України, 1928. – 382 с. : портр. – (Бібліотека українських класиків).

Вовчок М. Твори : в 3 т. Т.1. : Повісті та оповідання  / Марко Вовчок ; вступ. ст. Н. Є. Крутікова ; авт. прим. О. О. Білявська. – Київ : Дніпро, 1975. – 637 с.

Вовчок М. Твори : в 3 т. Т.2. : Повісті, оповідання, нариси, казки / Марко Вовчок ; вступ. ст. Н. Є. Крутікова ; авт. прим. О. О. Білявська. – Київ : Дніпро, 1975. – 560 с.

Вовчок М. Твори : в 3 т. Т.3. : Романи / Марко Вовчок ; вступ. ст. Н. Є. Крутікова ; авт. прим. О. О. Білявська. – Київ : Дніпро, 1975. – 705 с.

Вовчок М. Твори Марка Вовчка : Оповідання Т. 2 / Марко Вовчок. – Київ : Ляйпціг, Українська накладна, 1918. – 482 с.

Вовчок М. Вибрані твори : в одному томі / Марко Вовчок. – Вид. 2-е . – Київ : Держ. літ. вид-во, 1937. – 17 - 350 с.

Вовчок М. Вибрані оповідання / Марко Вовчок. – Київ : Рад. школа, 1949. – 428 с.

Вовчок М. Листи Марка Вовчка : у 2 т. Т. 1. Листи, 1850-1871 / М. Вовчок ; упоряд., авт. прим. Б. Б. Лобач-Жученко, відп. ред., авт. передм. Н. Є. Крутікова. – Київ : Наук. думка, 1984. – 399 с. : 1 арк. портр.

Вовчок М. Листи Марка Вовчка : у 2 т. Т. 2. Листи, 1872-1907 / М. Вовчок ; упоряд., авт. прим. Б. Б. Лобач-Жученко, упоряд., авт. прим. В. О. Дорошкевич, відп. ред., авт. передм. Н. Є. Крутікова. – Київ : Наук. думка, 1984. – 624 с. : 1 арк. портр.

Вовчок М. Народні оповідання . Т. 1 / М. Вовчок. – 3-е вид. – Київ : Барський, 1902. – III, 295 с. : 1 арк. портр.

Вовчок М. Оповідання : казки : повісті : роман / Марко Вовчок ; ред. : І. О. Дзеверін, О. О. Білявська. – Київ : Наук. думка, 1983. – 638 с.

Вовчок М. Викуп : оповідання / Марко Вовчок. – Санкт-Петербург, 1862. – 18 с.

Вовчок М. Маруся: пер. з рос. мови / Марко Вовчок. – Кам’янець на Поділлю : Дністер, 1920. – 132 с.

Вовчок М. Сестра : оповідання / Марко Вовчок. – Полтава, 1918. – 28 с.

Вовчок М. Сочинения Т. 1. Рассказы из украинского народного быта / М. Вовчок. – Санкт-Петербург : Изд. Панина, 1867. – 588 с.

Вовчок М. Записки причетника : роман. Ч. 1 / Марко Вовчок. – Киев : Гослитиздат Украины, 1955. – 387 с.

Вовчок М. Полное собрание сочинений . Т. 6 . Повести и рассказы / М. Вовчок. – Саратов : Кн. магазин “Саратовского Дневника”, 1896. – 323 с.

Вовчок М. Твори Марка Вовчка : з життєписом авторки й життєписними матеріалами : оповідання. Т. 1. життєпи і життєписні матеріали / Марко Вовчок. – Київ : Ляйпціг, Українська накладна, 1918. – CCLXXVII, 298 : іл.

Вовчок М.  Українська жіноча проза / М. Вовчок, Н. Кобилянська, О. Кобилянська. – Харків : Прапор, 2007. – 638 с.

Видатні постаті України : Біографічний довідник / Книжкова палата України, Міжрегіональна академія управління персоналом ; Ред. Г. В. Щокін. – Київ : МАУП, 2004. – 871 с.  Зі змісту : Вілінська Марія Олександрівна ( Марко Вовчок) С. 166 - 171.

Геник С.М. 150 видатних українок / С. М. Геник. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. - 234 с. : ил.  Зі змісту : Марко Вовчок С.36 - 38.

Дашкевич Я. Р. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Р. Дашкевич ; НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Львів : Піраміда, 2007. – 807 с.   Зі змісту : Марко Вовчок С. 309 – 310, 317.

Клепатський П. Г. Марко Вовчок та його “Народні оповідання” / П. Г. Клепатський. – Кам’янець на Поділлю : Тухбиндер, 1919. – 40 с.

Панасенко Т. М. Марко Вовчок / Т. М. Панасенко. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2013. – 122 с.

Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / упоряд. В. Агєєва. – Київ : Факт, 2002. – 367 с. – (Знакові літературні доробки та навколо них / Літературний проект "Текст+Контекст").

Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ культурних комунікацій)