125 років з дати видання першого тому «Історії України-Руси» М. С. Грушевського

05 жовтня 2023 р. 06:00

1150 переглядів

«Суспільність, що має віру в себе,
мусить мати і відвагу глянути
на неприкрашену правду свого минулого,
щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу»

«Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати
найдорожче в цей момент: самостійність
і незалежність нашого народу»

Михайло Грушевський

У 1898 році у Львові вийшов у світ перший том монографії «Історія Украіни - Руси» Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934), і це стало «епохальною подією в дослідженні нашого минулого».

Десятитомна «Історія Украіни - Руси», яка охоплює період від прадавніх часів до другої половини 17-го століття, створювалася вченим упродовж 38-ми років (з 1895-го до 1933-го). Це, безперечно – magnum opus (головна праця) видатного українського історика. «М. Грушевський уґрунтував і впровадив в учене життя самобутню схему історії українського народу на цілім просторі його історичного життя на заселеній ним території, як один суцільний і нерозривний процес»*.

На виставці, присвяченій ювілею виходу в світ фундаментальної монографії М. С. Грушевського, головними експонатами постають 1-й том другого видання (Львів, 1904)

та 1-й том передруку з третього видання (Нью-Йорк, 1954).

Про перебіг написання твору дізнаємося з авторської передмови та «Вступних заміток» до 1-го тому «Історії Украіни - Руси».

«Досї ми не маємо науково зробленої історії українсько-руського народу, що обіймала-б весь час його історичного істновання. Через се моя праця, які-б не були її недостачі, повинна бути користною. […] Я з початку мав замір дати книжку більш популярну, приступну для якнайширших кругів нашої суспільности. [Проте] в сучаснїм стані нашої науки минї здався далеко потрібнїйшим строго науковий курс, що міг би вводити в науку і знайомити з сучасним станом питань нашої історії […]. Але при тім минї хотілося зробити свою працю, не ухибляючи її науковости, скільки можна приступною і для ширшої публіки. Вправдї невеселий переважно образ дає нам наша історія, […] але «УвЂсте истину, и истина свободитъ вы!» [«Пізнайте істину, й істина зробить вас вільними»] – сю девізу дїячів нашого національного відродження можемо повторити й по пятьдесятьох лїтах, додавши тільки «волю» і «працю», як неминучих спутників знання в походї до забезпечення лїпшої будучности свому народу». (Йдеться про Головну Руську Раду, першу легальну українську політичну організацію в Галичині. 175 років тому, а саме 10 травня 1848 р., в маніфесті Ради було проголошено єдність 15-мільйонного українського народу. Головна Руська Рада вимагала, серед іншого, викладання в школах Галичини українською мовою та відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті).

«Минї мило, що вихід сеї книги припадає на столїттє нашого національного відродження; нехай вона буде йому привітом!», – писав далі Михайло Сергійович, маючи на увазі появу в 1798 р. «Енеїди» І. П. Котляревського, від якої почалася нова доба в історії української літератури і літературної мови.

У «Вступних замітках» М. Грушевський повідомляв: «Ся праця має подати образ історичного розвою життя українського народу, або тих етнографічно-політичних груп, з яких формується те, що ми мислимо тепер під назвою українського народу, інакше званого малоруським, південноруським, просто руським, або русинським. Різнорідність сих назв не має особливого значення, бо покриває поняття само по собі ясне; вона цікава тільки як характеристичний прояв тих історичних перемін, які довелося пережити народові».

Значення «Історії Украіни - Руси» для світової науки висвітлене у статті українського історика Бориса Дмитровича Крупницького (1894–1956) «Михайло Грушевський і його історична праця», поданій як передмова до нью-йоркського видання 1950-х років.*

Наведемо з цієї прекрасної статті низку цитат.

«Людина надзвичайних здібностей та феноменальної пам’яти, Михайло Сергійович легко проходив науку в Київському Університеті, мав дуже добру наукову підготовку і був вихованцем славного історика Володимира Антоновича».

Ідею про те, що Батиєва навала, при всіх її важких наслідках для Південної Русі, не обірвала лінію історичної наступності на території Середнього Подніпров'я, М. Грушевський оприлюднив ще в Києві, блискуче захистивши кандидатську дисертацію «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV століття» (1891).

«В 1894 р. молодий Грушевський (тоді йому було 28 років) приїхав до Львова й у Львівському Університеті обійняв катедру східньо-европейської історії та заснував при ній семінар української історії, з якого вийшли найвидатніші галицькі історики і співробітники М. Грушевського по НТШ. У курсі М. Грушевського історія України, всупереч традиціям польської і російської історіографії, була представлена як самостійний, цілісний, окремий предмет вивчення і викладу. […]. Вслід за Грушевським українська новітня історіографія бере київський період за вихідний пункт і відціля послідовно переходить до галицько-волинського періоду та литовсько-руського, щоб потім […] говорити про Україну під Польщею, про козаччину, Україну і Москву та національне відродження ХІХ-ХХ вв.».

«В основі його [М. Грушевського] фундаментальних праць лежить не література предмету, а джерела, інтерпретацією яких він здебільшого й сам займався. Поруч Антоновича його можна назвати майстром архівного і джерельного досліду. Його джерелознавча критика була виявом якогось геніяльного інстинкту, і він майстерно вмів встановити генезу та правдоподібність джерела і витягти з нього все, що було характеристичним для певної події або особи».

На виставці представлені також особливі екземпляри 2-го – 10-го томів

монографії, що зберігаються в Національній історичній бібліотеці України. У кількох примірниках бачимо різні відомості про видання: «Накладом Наукового Товариства ім. Шевченка» і «Накладом автора». Борис Крупницький пояснює: «Історія Украіни - Руси» Грушевського вироблялася, можна сказати, на сторінках «Записок НТШ». […] Історично-Філософічна Секція, на чолі якої стояв М. Грушевський, розгорнула інтенсивну діяльність (праці секції появлялися у «Збірнику Історично-Філософічної Секції», де друкувалися й основні праці самого Грушевського). Перших сім томів його «Історії Украіни - Руси» появилися як видання «Збірника Історично-Філософічної Секції» НТШ (1898-1909), а почасти і восьмий том, що був виданий коштом Товариства (Київ, 1913)». Друге видання «Історії Украіни - Руси» видавалося вже виключно «накладом автора».

«Велике полотно «Історії…» вимагало сили допоміжних студій. Грушевський мусів […] відшукувати вперше відповідні архівні матеріяли. З непочатого краю нерозроблених джерел, архівів […] треба було витворювати і передісторію України, і її князівську добу, і литовсько-руську добу, і козаччину, і Хмельниччину тощо. Це були студії архівального, джерельно-критичного, історіографічного характеру. […] Хто уважно читав його «Історію Украіни - Руси», той не раз захоплювався широтою малюнка і вмінням бачити суттєве в подіях. Цілі великі відділи, напр. про козаччину, оживлені цікавими джерелами, читаються легко і з великим інтересом».

9-й і 10-й том були видані у Києві в 1931 і 1936 рр. відповідно. Останній том побачив світ завдяки зусиллям доньки Михайла Сергійовича Катерини вже по смерті автора.

«В чому тайна величезної продуктивности М. Грушевського?» – задається питанням Борис Крупницький в кінці своєї статті, і резюмує: це «і феноменальна пам’ять Грушевського, і здібність скоро й легко формулювати свої думки, і видатний організаційний талан. [І ще:] Грушевський навчився майстерно використовувати свій час. Залишалося таке враження, що Грушевський все має вільний час […]. Це вміння ставить його вряд з великими західньо-европейськими вченими найвищого калібру».

Примітки

* Крупницький, Борис Дмитрович. Михайло Грушевський і його історична праця / Б. Крупницький // Грушевський М. Історія Украіни – Руси. Т. 1. – Нью-Йорк, 1954. – С. ІІІ-ХХХІІ.

** Мицик, Юрій Андрійович. Д. І. Яворницький – М. С. Грушевському / Ю. А. Мицик // Архіви України. – Київ, 1996. – № 1–3 (238). – C. 38–42.

Список видань, представлених на виставці

1. Грушевский, Михаил. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия / М. Грушевский. – Киев : Тип. императ. Ун-та Св. Владимира В. И. Завадского, 1891. – XVI, 520 с. : карта.

2. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 1. До початку XI віка / Михайло Грушевський. – Вид. 2-ге, розширене / накладом автора. – У Львові : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1904. – [2], 628 с. – Відбитки печаток: «Бібліотека Н.-Д. Інституту Т. Г. Шевченка»; «Науково-дослідча катедра історії Української культури ім. акад. Д. І. Багалія»; «Библиотека Высших женских курсов».

Друге видання 1-го тому «Історії України-Руси» містить авторську передмову також і до першого тому 1-го видання.

3. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси: в 10 т. / М. С. Грушевський. – Офсетне перевидання. – Нью-Йорк : Видавниче товариство «Книгоспілка», 1954-1958. Т. 1 : До початку XI віка. – Передрук офсет-друком з третього доповненого видання, що вийшло у Київі 1913 року. – Нью-Йорк, 1954. – ХХХІІ, [2], 648 с. – [Mykhailo Hrushevsky. History of Ukraine-Rus’. Volume I. To the XI Century. – Published by Knyho-Spilka. New York,1954. – ХХХІІ, [2], 648 р.]

4. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 2. XI-XIII вік / Михайло Грушевський. – Вид. 2-ге, розширене / накладом автора. – У Львові : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1905. – 633 с.

5. Грушевський, Михайло Сергiйович. Історія Украіни - Руси. Т. 3. До року 1340 / Михайло Грушевський. - Вид. 2-ге, розширене / накладом автора. - У Львові : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1905. – 586, [1] с. – На титульному аркуші – відбиток печатки «Українська академія наук. Історично-філологічний відділ. Бібліотека». – На форзаці наліпка: «Варшавская переплетная. Киев, Крещ., 36».

На шмуцтитулі бачимо напис олівцем: «В. Ляскор[онський]»; тим самим олівцем здійснені численні маргіналії, перші з яких – підкреслення слів М. Грушевського: «Всеукраїнською, якою була Київська, Галицько-волинська держава стати не подужала […]». Василь Григорович Ляскоронський (1859/1860–1928) – історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. У 1907 р. – приват-доцент Університету св. Володимира; з 1924 р. – постійний співробітник Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН. Напис олівцем може свідчити про те, що Василь Григорович тимчасово брав примірник з академічної бібліотеки для опрацювання.

6. Грушевський, Михайло Сергiйович. Історія Украіни - Руси. Т. 4. XIV-XVI віки – відносини політичні / Михайло Грушевський. – Вид. 2-ге, розширене / накладом автора. – Київ ; Львів : Друк. П. Барського, 1907. – 535 с.: карта.

7. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 5. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVII в. / Михайло Грушевський ; накладом автора. – У Львові : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1905. – VII, 686 с.

8. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 6. Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків / Михайло Грушевський ; накладом автора. – Київ ; Львів : Друк. П. Барського, 1907. – 667 с. – Відбиток печатки: «Всеукраїнська Академія наук. Візантологічна комісія. Київ, вул. Короленка 37, пом. 12».

9. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 7. Козацькі часи - до 1625 р. – Київ ; Львів : Друк. П. Барського, 1909. – 628 с.– На титульному аркуші бачимо власницький напис Д. І. Яворницького (1855-1940). «Два великих українських історики не могли не знати один одного і не листуватися між собою». ** Доречно буде навести тут витяги з двох колоритних листів Д. І. Яворницького до М. С. Грушевського. «1. Лист групи українських студентів Московського університету під керівництвом Д. І. Яворницького до М. С. Грушевського від 23 жовтня 1899 р.: «[…] чутка про Вашу відголосність на потреби Ваших земляків, чутка про Ваше завждне бажання допомогти їм в ділі їх національного пробудження, дозволяють нам звертатись до Вас.[…] У Москві склалась невеличка українська громадка переважно з студентської молоді. […] все це народ тільки інстинктивно спочуваючий українському ділові[…] бажаючи грунтовно […] ознайомитися з українським питанням, літературою, історією, […] ми звертаємося до Вас, яко до людини компетентної, з проханням одібрати книжки, які б варто було передплатити, […] прикладаємо у кінці невеличкий спис книжок […] від Вас залежить, ствердити цей спис чи замінити його іншим. [Прохання надсилати] «приват-доценту Дмитрию Ивановичу Эварницкому». Прийміть щиру пошану від гурточка земляків, занесених на далеку чужину з однаково любої нашому серцеві України-Руси. [У списку зазначені:] Антонович Вол. Історія України;Історія Великого князівства Литовського; Баштовий [Іван Нечуй-Левицький]. Українство на літературних позвах з Московщиною; Драгоманов Мих.; Франко Ів.; Куліш П. Чорна рада; М. Грушевський. Історія Укр.-Руси». 2. Лист Д.І.Яворницького до М.С. Грушевського від 8 лютого 1900 р.: «…Уже три роки я проживаю в Москві і читаю тутечки, яко приват-доцент, в університеті «Курс истории малороссийского козачества». Нудно мені тут страшенно і хотів би я податись геть із Москви до Галичини, […] я надрукував другим виданням перший том «Истории запорожских козаков» по новим джерелам, що їх не бачив ніхто із українських істориків і хотів би «защитить» цю мою працю у Вас, у Львівському університеті […]».

10. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 8. Ч. 1. Роки 1626-1638 / М. Грушевський. – Київ ; Львів : Друк. 1-ї Київ. Друкар. Спілки, 1913. – 315 с. – (Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Збірник Історично-Філософічної Секції. – Т. XIV). – На обкладинці – власницький напис українського політичного діяча, дипломата, історика Д. І. Дорошенка (1882-1951).

11. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 8. Ч. 1. Роки 1626-1638 / М. Грушевський. – Вид. 2-ге. - Київ ; Львів : З друк. Наук. т-ва імені Шевченка, 1922. - 335 с. – Приплетено: Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 8. Ч. 2. Початки Хмельниччини (1638-1648) / М. Грушевський. – Вид. 2-ге. – Київ ; Відень, 1922. – 224 с.

12. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни - Руси. Т. 9, 2-га половина. 1654-1657 / М. С. Грушевський. – Київ : Держ. Трест Київ-Друк, 1931 (2-га друк.). – 1564 с.

13. Грушевський, Михайло Сергійович. Історія Украіни – Русі. Т. 10. Ч. 1. (Роки 1657-1658) / М. С. Грушевський. – Київ : Вид-во АН УСРР, 1936. – 394 с.

Підготувала Н. О. Горська,
Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань