Культурний фронт : МИ УКРАЇНЦІ!

27 вересня 2023 р. 10:04

720 переглядів

Стінні розписи Кам’янеччини

Ми знову повертаємося до теми вивчення та популяризації українського стінопису, адже цінність даних робіт полягає в тому, що вони відображають світогляд народу, соціальні фактори, побут українців. *

Подільський розпис дуже декоративний, делікатний та витончений. Використовувався він здебільшого як стінопис для розпису інтер’єрів хат: насамперед розписувалися печі, комини, візерунком вкривали простір навколо дверей, навкруг вікон, міжвіконня, сволоки. Розписувалися навіть і долівки та стелі, що викликає нині неабиякий захват у науковців, адже це свідчить про питому вагу естетичних уявлень і вподобань у побутовому вжитку та самобутність образотворчої культурної спадщини величезного прошарку населення теренів Поділля минулих століть.

Яскраво ілюструє подільський стінопис раритетна книга, видана Кам’янець-Подільською художньо-промисловою школою за авторством Володимира Гагенмейстера, «Стінні розписи на Кам’янеччині», що зберігається у фонді науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України.

Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі належить важливе місце в історії культури Поділля початку ХХ століття. Її діяльність пов’язана з дослідженням і вивченням народного мистецтва та етнографії, популяризацією історико-архітектурної спадщини міста, краєзнавчою роботою. За час свого існування школа пройшла декілька етапів становлення. Започаткована В. Розвадовським у 1905 році як Рисувальні класи з керамічним відділенням, далі з 1909 року Художньо-реміснича навчальна майстерня, з 1921 року Художньо-промисловий технікум імені Г. Сковороди, а з 1923 року Художньо-промислова школа, яку очолив В. Гагенмейстер. Навчальний заклад випускав майстрів народних промислів, виготовляв зразки художньої кераміки з мотивами подільського орнаменту і фольклору, займався видавничою діяльністю. У художньо-промисловій школі В. Гаґенмейстер прагнув зосередити найталановитішу молодь Поділля. Тому для бідних тут існували пільги. Школа виховала немало талановитих художників, скульпторів, мистецтвознавців. Серед них: Василь Артеменко, Юхим Гаврилюк, Сергій Кукуруза, Михайло Ліщинер, Григорій Пустовойтенко, Зінаїда Охримович, Ніна Сулковська, Тамара Сис та інші. Школа залишила великий історико-мистецький спадок, який і на сьогодні заслуговує уваги науковців, краєзнавців, митців.

Під час літніх канікул у школі створювали дослідницькі групи з викладачів та учнів, які проводили експедиції для вивчення народного мистецтва Поділля, збирали етнографічні матеріали, робили з них замальовки, знайомилися з народними майстрами. Зібрані матеріали опрацьовували в школі, застосовували в навчальному процесі, прищеплюючи вихованцям повагу і любов до всього народного.

Одним із основних напрямків роботи школи була видавнича діяльність, відкриття якої при звичайній провінційній художньо-промисловій школі було справжнім здобутком свого часу. Ініціатором і організатором створення мистецького видавництва став завідуючий школою художник-графік В. Гагенмейстер. У графічному відділі літографським способом друкували альбоми, брошури, поштові листівки. Текстові матеріали українською, російською, польською, латинською, французькою, німецькою мовами виготовляли на друкарському станку-«бостонці». Літографський відділ Кам’янецької художньо-промислової профшколи мав свій видавничий знак – в овалі накатний валок і глечик, а по периметру овалу напис «Кам’янецька ХПШ» (новий, 1927 р.). Не дивлячись на труднощі через брак матеріалів і недостатнє фінансування, видання добре оформлювалось в художньому і поліграфічному плані. Художні друковані роботи випускались в одно- і багатокольоровому оформленні невеликими тиражами – 50-150 примірників.

1928 року молодший сучасник Гагенмейстера, відомий мистецтвознавець Володимир Січинський (справжнє прізвище — Сіцінський) писав: «Мусимо з особливим признанням відзначити видавничу чинність мистецько-промислової профшколи в Кам’янці-Подільському. Літографовані альбоми цієї школи переважно з народного мистецтва на Поділлі можуть бути поучаючим прикладом, як невеликими матеріальними засобами, але послідовною невпинною працею можна досягнути великих результатів. На жаль, дуже малий тираж (40—140 примірників) робить ці видання мало доступними навіть для бібліографічної регістрації».

Шкільне видавництво діяло 10 років. За цей час вийшло 127 мистецьких видань. Нині серед книг, присвячених розпису, відомі праці В. Гагенмейстера «Настінні розписи Кам’янеччини. Матеріали до вивчення українського селянського мистецтва 1917–1927років» (1930) і «Стінні розписи на Кам’янеччині» (1927).

Вже згадуваний нами В. Січинський, пов’язаний в ті роки з культурним середовищем Кам’янця-Подільського, у своїй роботі 1937 р. так описував видання «Селянські настінні розписи Кам’янеччини» (1930): «Щоб мати уявлення про це дійсно розкішне і дороге видання, досить сказати, що деякі репродукції мають п’ять різних кольорів, є також репродукції, виконані кількома відтінками одного кольору, а також три ілюстрації — триколірною технікою (накладенням кольорів один на інший), що в літографії вимагає особливої уваги та вміння».

Не гірший за нього був і альбом 1927 року «Стінні розписи на Кам’янеччині» представлений у фонді Національної історичної бібліотеки України. Ця робота В. Гагенмейстера стала продовженням його улюблених досліджень настінних розписів українських хат.

Книга вміщує 50 малюнків, наклеєних по одному на пронумеровані аркуші з сірого картону (для відтворення тону стіни, яка в подільських селах не завжди була білою).

Наталя Василівна Студенець — співробітник відділу декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України у своєму дослідженні хатніх розписів Східного Поділля у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва так розповідає про це видання: «Розпис на стелі «ворони» із с. Майдан (нині – Летичівського р-ну Хмельницької обл.) Марини Хустовець та етюд розмальованого курника відтворено в альбомі «Стінні розписи на Кам’янеччині. […] У збирання зразків хатнього стінопису дослідниками покладено методику Д. Щербаківського, який уважав за необхідне мати малюнок, ідентичний настінному, виконаний безпосередньо майстринею із цілковитим відтворенням техніки стінопису на папері разом з особливостями ґрунту стіни. […] Автентичні та копійні матеріали цікаві не лише методикою збирання, але й тим, що відтворюють традиційне малювання різних подільських осередків, презентують авторські манери виконання. Стінопис – непоновлюваний вид народної творчості, збереглося лише те, що було зафіксоване, завдячуючи подвижницькій діяльності збирачів».

Водночас дослідник Сергій Білокінь в опублікованому ним «Каталозі видань Кам'янець-Подільської профшколи ім. Г. Сковороди» вказує на цю книгу як на таку, що не бачили дослідники КПХППШ і яка описана тільки за згадками в різних джерелах.

Завдячуючи оцифрованій копії цієї надзвичайно рідкісної книги відтепер широкий загал поціновувачів українського мистецтва зможе ознайомитися з нею не тільки завітавши до НІБУ, а й дистанційно на сайті нашої Бібліотеки.

Автор книги – український художник, мистецтвознавець, етнограф, видавець, педагог Володимир Миколайович Гагенмейстер.

Останнім часом на вивчення його життєвого шляху пильну увагу звернули фахівці. Спочатку 23 лютого 2014 року захистив кандидатську дисертацію «Мистецька діяльність Володимира Гагенмейстера в контексті розвитку культури Кам’янеччини у першій половині ХХ століття» і здобув звання кандидата мистецтвознавства член Національної спілки художників України з 1999 року Іван Гуцул. Наступного року разом із доктором мистецтвознавства Наталією Урсу він видав у Кам’янці-Подільському у видавництві «Абетка» монографію «Володимир Гагенмейстер. Життя і творчість», де 130 сторінок відведено власне монографії, 22 сторінки – списку використаних та архівних джерел, 56 сторінок – ілюстраціям (зокрема, і кольоровим), а завершальних 15 сторінок – трьом покажчикам: персоналій, об’єктів і населених пунктів.

За походженням, вихованням, освітою Володимир Гагенмейстер був надто далекий від української культури, що аж ніяк не завадило йому стати значимим українським митцем і навіть бути засудженим за український націоналізм. Народився він 12 червня 1887 року в місті Виборг у родині військового урядовця. Рід його батька належав до лицарства Ліфляндії, мати була естонкою. Закінчив художнє училище в Петербурзі, викладав у художньо-промисловій школі Пскова, а 1916 року був переведений в Україну на посаду директора Кам'янець-Подільської художньої школи.

Андрій Паравійчук слушно зауважив, що, виховавшись на мистецьких зразках прибалтійського краю й петербурзьких музеїв, Гагенмейстер, природно, не міг знати ні звичаїв, ні побуту, ні народного мистецтва Поділля. Талановитий художник захопився високою культурою народного мистецтва Поділля настільки, що присвятив йому все своє подальше життя, розгорнув широке й ґрунтовне його дослідження та популяризацію. Не знаючи української мови, опанував її і з 1922 року нею викладав.

У 1933 році художню школу закрили, В. Гагенмейстер був змушений переїхати до Харкова, де викладав у Харківському поліграфічному інституті історію мистецтва. З 1936 року працював у Києві. Тут він очолив експериментальні майстерні при музеї українського народного мистецтва
і керував Лаврською школою. Була вже готова дисертація на подільському матеріалі. Але у час репресій був звинувачений в українському націоналізмі і заарештований.

10 грудня 1937 року оперуповноважений четвертого відділу Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР Хромий виніс постанову про звинувачення Володимира Гагенмейстера в участі в українській націоналістичній організації, яка перебувала на терористичних засадах.
Митця заарештували в ніч з 11 на 12 грудня, утримували під вартою в спеціальному корпусі Київської тюрми. Під час арешту вилучили документи, коштовності, гроші, друкарську машинку, два фотоапарати й касети до них. Засідання Трійки відбулося 31 грудня 1937 року. Володимира Гагенмейстера визнали винним у скоєнні злочинів і присудили до вищої міри покарання з конфіскацією майна. Вирок виконали 20 січня 1938 року, о 24.00. Так загинув митець на 51-му році життя.

31 березня 1971 року на засіданні Військового трибуналу Червонопрапорного Київського військового округу винесено ухвалу: «Постанову Трійки при Київському обласному управлінні НКВС УРСР відносно Гагенмейстера Володимира Миколайовича скасувати, а справу про нього припинити у зв’язку з недоведенням його участі в злочині». Володимира Гагенмейстера реабілітовано посмертно.

*Див. матеріал «Настінне малювання українських хат: відродження традицій» у рубриці «Культурний фронт: МИ – УКРАЇНЦІ!».

Використані джерела:

Білокінь С. «Білі круки» подільського друкарства: [Про видання Кам'янець-Подільської художньо-промислової профшколи, 1921-31] / С. Білокінь // Пам’ятки України. – 2000. – Ч. 3-4 (128-129). – С. 33-45.

Гагенмейстер В. Стінні розписи на Кам’янеччині / В. Гагенмейстер. – Кам’янець : Худож. промислова профшкола, 1927. – 50 с.

Гуцул І. А. Володимир Гаґенмейстер. Життя і творчість : монографія / І. А. Гуцул, Н. О. Урсу. – Кам’янець-Подільський : Сисин Я. І., 2015. – 223 с. : іл., фот.

Гуцул І. А. Мистецька діяльність Володимира Гагенмейстера у контексті розвитку культури Кам’янеччини першої половини XX ст. : автореферат дис. ... канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / І. А. Гуцул ; М-во освіти і науки України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2014. – 16 с.

Паравійчук А. Г. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа / А. Г. Паравійчук // Народна творчість та етнографія. – 1984. – №1. – С. 85-86.

Студенець Н. Колекція зразків хатніх розписів Східного Поділля у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва / Н. Студенець // Студії мистецтвознавчі. – Київ, 2014. – Число 4 (48). – C. 61-79.

Гагенмейстер, В.
Стінні розписи на Кам’янеччині [Текст] / В. Гагенмейстер. - Кам’янець : Худож. промислова профшкола, 1927. - 50 с., 90 МБ эл. жестк. диск : іл. - Б. ц.
Оригинал цифровой копии (в БД IBIS) Гагенмейстер, В. Стінні розписи на Кам’янеччині / В. Гагенмейстер. - Кам’янець : Худож. промислова профшкола, 1927. - 50 с.
https://www.nibu.kyiv.ua/elfond/gagenmeister_stinni_rosspisi_na_kamyanetchini/gagenmeister_stinni_rosspisi_na_kamyanetchini.pdf

Підготувала Оксана Марченко
Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань

Докладніше про проєкт:
Культурний фронт: МИ – УКРАЇНЦІ!