ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
06.05.2024
Сьогоднішня книжкова виставка присвячена видатному українському громадсько-політичному діячу і науковцю Ігорю Ґереті.
25 вересня 1938 року у селі Скоморохи (Тернопільська область) народився майбутній український археолог, мистецтвознавець, історик, поет, викладач і громадсько-політичний діяч – Ігор Петрович Ґерета.
Його батько, отець Петро Ґерета, відомий також як поет (псевдонім Олесь Ґерета) і композитор, був священиком, а мати, Євгенія, (з роду Скоморовська) — диригенткою церковних хорів.
У 1942 році родина Ігоря Ґерети перебралася до села Велика Березовиця, де батько отримав нову парафію. Тут 1955 році Ігор закінчив середню школу (тепер — Тернопільська 3ОШ № 8). Також учився у Тернопільській музичній школі. А в 1962 році отримав диплом про закінчення історичного факультету Чернівецького державного університету. Від 1963 р. працював на різних наукових посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Обіймаючи там посаду наукового працівника Ігор Ґерета став засновником і автором експозицій: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району (1963); картинної галереї Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1978 (у 1991 р. перетворено на обласний художній музей); знищеного музею обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка (нині академічний драматичний театр); музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського району (1987), боротьба за який тривала 20 років; історико-меморіального музею політв'язнів (1997, у підвалах колишнього приміщення обласного управління КДБ); мистецького музею приватних збірок (сучасного українського мистецтва) на вулиці Медовій у Тернополі; музею-садиби Патріарха Йосифа у селі Заздрість Теребовлянського району.
Ігор Ґерета також присвячував себе літературі: у видавництві «Каменяр» (Львів) він видав нариси (путівники) про музеї Соломії Крушельницької і Тернопільську картинну галерею, музей Володимира Гнатюка (у співавторстві з Остапом Черемшинським).
А в 1975 року мистецтвознавець був керівником експедиції, яка досліджувала Стінківське давньоруське городище (Бучацького району).
Однак в його житті, як і в житті багатьох українських діячів того часу, не обійшлось без втручання радянської влади. Перебуваючи у відрядженні в Одесі 27 серпня 1965 року, Ігор Ґерета був заарештований за участь в українському дисидентському русі 1960-x років. Також одночасно з ним заарештували і звинуватили в проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» М. Чубатого та М. Литвина. Слідство у справі Ґерети і Чубатого тривало півроку, і нічого суттєвого не дало. Щоправда, заарештовані визнали себе винними і зізналися, що статті «Українська освіта в шовіністичному зашморзі» та «Промова Папи Павла VI» одержали від Михайла Озерного.
Публіка в залі суду (лютий 1966) складалася з секретарів партійних і комсомольських організацій, «активу» міста і районів. Враховуючи каяття підсудних і «сприяння в розкритті злочинів», суд призначив Ігорю Ґереті 5 років умовного покарання, а Чубатому – 4 роки, і звільнив їх у залі суду. Тобто вони були б ув’язнені, якби впродовж цих років вчинили новий «злочин».
Після суду Ґерета кілька місяців був безробітним, відтак до кінця життя працював у Тернопільському краєзнавчому музеї. До здобуття Україною незалежності був позбавлений можливості здобути науково-творчу кар’єру. Постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату. Проте незважаючи на постійні переслідування й утиски, Ігор Ґерета і далі займався науковою й громадською роботою.
У період українського національного відродження 1988—1991 років науковець поринув у вир політичної діяльності. Він став співзасновником Народного Руху України (Тернопіль, 1989), членом його Великої Ради; був кандидатом у депутати до Верховної Ради України (1994, 1998 р.); депутатом Тернопільської обласної ради (1 — 4 скликань), членом її президії, головою постійної депутатської комісії у 1990—1998, 2002 роках.
Окрім того, Ігор Ґерета вів активну громадську роботу. У 1978 році при картинній галереї він заснував мистецький клуб, який діяв до 1985 року, згодом був заборонений. 1988 року історик став співзасновником першої в Тернополі опозиційної організації «Тернове поле»; Товариства української мови (нині — «Просвіта» ім. Т. Шевченка); 1989 — «Меморіалу» ім. В. Стуса та інші.
У 1990 році Ігор Ґерета розпочав створення першого археологічного музею-парку в с. Чернелів-Руський Тернопільського району. У 1993—1994 роках він виставив на показ твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва із власної збірки з промовистою назвою «Мистецтво друзів», експонуючи їх у Тернополі та Львові. Як археолог Ігор Ґерета відкрив сотню пам'яток старожитностей України та вів дослідження майже двадцяти із них. Знаковим є могильник Черняхівської культури (III — IV ст. н. е.) у Чернелеві-Руському, який найбільш досліджений в Україні. За звітом Ігоря Ґерети з останнього його сезону за 2000 рік, що зберігається у фондах обласного краєзнавчого музею, у Чернелівському могильнику відкрито 288 черняхівських поховань (усіх — 315 із похованнями давньоруської й Поморської культур), що більше, ніж у могильнику в селі Черняхів. Артефакти з цієї пам'ятки, а також із села Романівка Тернопільського району, в 1995 р. були представлені на міжнародних археологічних виставках.
У 1991 році Ігор Ґерета створив Інститут національного відродження України (нині він носить його ім'я); будучи депутатом, ініціював заснування художньої премії ім. М. Бойчука;
у 1992 — кафедри української культури в Тернопільській вищій духовній семінарії; 1993 — стипендії ім. В. Барвінського для студентів-музикантів Тернопільської області, які навчаються за кордоном, стипендії М. Литвина для студентів-бандуристів; відкриття у 1994 р. обласної експериментальної школи мистецтв у Тернополі; у 1996 — організації Тернопільського осередку Наукового Товариства ім. Т. Шевченка тощо.
Ігор Ґерета як науковець брав участь у місцевих, регіональних, всесоюзних, міжнародних (зокрема, 1987 року в Університеті Марії Кюрі-Складовської (Люблін, Польща) — «Вельбарська культура в Пізньоримський час») та згодом всеукраїнських конференціях з питань археології, історії, мистецтвознавства. Він написав понад 120 розвідок й статей у енциклопедіях, збірниках та періодичних виданнях як України так і Канади, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини та видав більше як 30 книжок Інституту національного відродження України. Також науковець – співавтор трьох академічних досліджень про археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині (1981 — 82); спецвипуску журналу «Тернопіль» «Художники Тернопільщини» (1994); нарисів про Теребовлю (1971); Бережани (1979, 1989); Чортків (1985); художників І. Хворостецького (1978); І. Марчука (1985); Я. Омеляна (1993).
До останніх днів життя Ігор Ґерета залишався опікуном Козівської гімназії (тепер Козівська державна українська гімназія ім. В. Герети) та обласної експериментальної школи мистецтв.
Помер 5 червня 2002 року в Тернополі на батьківському обійсті по вул. Глибокій. Похований на цвинтарі у Великій Березовиці.
Видання з фонду НІБУ
Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза / Л. І Крушельницька, Л. Г. Мацкевой, І. П. Ґерета та ін. – Київ : Наук. думка, 1982. – 193 с.
Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку / АН УРСР. Ін-т суспільних наук ; ред.: О. П. Черниш, В. В. Ауліх. – Київ : Наукова думка, 1981. – 308 с.
Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині ранньослов’янського і давньоруського періодів / В. В. Ауліх, І. П. Ґерета, С. І. Пеняк. – Київ : Наук. думка, 1982. – 268 с. : 5 л. схем.
Ґерета І. П. Бережани = Бережаны : ілюстрований краєзнавчий нарис / І. П. Ґерета. – Львів : Каменяр, 1979. – 79 с. : іл.
Ґерета І. Вернісажі надій / І. Ґерета // Жовтень. – 1987. – № 8. – С. 126 – 127.
Ґерета І. З маленької ободівки у широкий мистецький світ / І. Ґерета // Дзвін. – 2001. – № 1. – С. 149 – 150.
Ґерета І. П. Етнографічний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис – путівник / І. П. Ґерета, О. С. Черемшинський. – Львів : Каменяр, 1971. – 94 с.
Ґерета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : Нарис-путівник / І. П. Ґерета, О. С. Черемшинський. – 2-е вид., допов. – Львів : Каменяр, 1982. – 79 с. : іл., 4 вкл. л. іл.
Ґерета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : Нарис-путівник / І. П. Ґерета, О. С. Черемшинський. – 3-є вид., допов. – Львів : Каменяр, 1991. – 94 с.
Ґерета І. П. Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею : путівник / І. П. Ґерета. – Львів : Каменяр, 1981. – 79 с.
Ґерета І. Ліногравюри світань / І. Ґерета // Дзвін. – 2000. – №.8. – С.158 – 160.
Ґерета І. Музей Соломії Крушельницької : Нарис – путівник / І. Ґерета. – Львів : Каменяр, 1978. – 94 с., іл., резюме: рос. І англ. мовами.
Ґерета І. Переднє слово / І. Ґерета // Савка Б. Забути не маємо права… / Б. Савка. – 2-е вид. доповн. – Тернопіль : Джура, 2000. – С. 7 – 13.
Ґерета І. П. Під знаком пошуку / І. П. Ґерета // Жовтень. – 1982. – № 10. – С.91 – 94.
Ґерета І П. Скарби з архіву В. М. Гнатюка / І. П. Ґерета // Народна творчість та етнографія. – 1973. – №.6. – С.61 – 65.
Ґерета І. П. Теребовля : Шлях через віки (Іст.-краєзнавчий нарис) / І. П. Ґерета. – Львів : Каменяр, 1997. – 127 с. : іл.
Ґерета И. П. Исследования черняховских могильников в Западной Подолии / И. П. Ґерета // Археологические открытия 1980 года. – Москва : Наука, 1981. – С.238.
Ґерета И. П. Исследования черняховских могильников в Западной Подолии / И. П. Ґерета // Археологические открытия 1981 года. – Москва : Наука, 1983. – С.251.
Ґерета И. П. , Харитонов Е. А. Чистиловский могильник / И. П. Ґерета, Е. А. Харитонов // Могильники Черняховской культуры. – Москва: Наука. – 1979. – С.136 – 141.
Демченко В. Ф. Теребовля : іст.-краєзнав. нарис / В. Ф. Демченко, І. П. Ґерета. – Львів : Каменяр, 1971. – 83 с. : іл. – (Вивчай рідний край).
Косів М. В. Вірність покликанню краєзнавця : З досвіду музейної роботи / М. В. Косів // Народна творчість та етнографія. – 1989. – № 1. – С. 69 – 72.
Лавренюк В. А. Ґерета Ігор Петрович / В. А. Лавренюк // Енциклопедія Сучасної України. Т.7 : Г – Ді. – Київ, 2007. – С.39.
Литвин М. Уроки естетики / М. Литвин // Україна. – 1983. – № 28. – С. 12.
Лихо з розуму (портрети двадцяти “злочинців”) : збірник матеріалів / уклад. В. Чорновіл. – I репр., доп. вид. 1968 р. – Львів : Меморіал, 1991. – С.35.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд. А. В. Кудрицький. – Київ : Укр. енциклопедія, 1997. – С. 148.
Пам’ять : Ігор Ґерета // Образотворче мистецтво. – 2002. – № 4. – С. 27.
Рух опору в Україні 1960-1990 : енциклопедичний довідник / Музей-архів і документаційний центр українського самовидаву при видавництві “Смолоскип” ; ред. О. Зінкевич. – Вид. 2-е, доп. – Київ : Смолоскип, 2012. – С. 152.
Тиліщак В. С. Дослідження Чернелево – Руського могильника ( 1973 – 2000) / В.С. Тиліщак // Археологія. – 2006. – № 3. – С.80 – 83. ( у статті висвітлено історію досліджень могильника в с. Чернелів – Руський під Тернополем, який у 1973 – 2000 рр. досліджував тернопільський археолог І. П. Герета).
Тернопіль = Ternopil : фотоальбом / ред. рада В. Негода, І Герета [та ін.] . – Тернопіль, 1996. – 128 с. : фот. - Укр. - Англ. - Фр. - Нім.
Чорновіл В. Твори в 10 т. Т. 2. Правосуддя чи рецидиви терору? Лихо з розуму (портрети двадцяти "злочинців"): Документи і матеріали. 1966-1968 рр. / В. Чорновіл ; Міжнародний благодійний фонд В. Чорновола. – Київ : Смолоскип, 2003. – С.41, 102, 113 – 114.
Електронні посилання
Ґерета Ігор Петрович [Електронний ресурс] Овсієнко В. В. // Дисидентський рух в Україні. віртуальний музей. – Дата публікації: 07.03.2012. – Режим доступу: https://museum.khpg.org/1331152686. – Дата звернення: 15.08.2023.
Ґерета Ігор Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Віртуальна енциклопедія. – Дата публікації: 25.09.2022. – Режим доступу: http://surl.li/lgsnf. – Дата звернення: 15.08.2023.
Ґерета Ігор Петрович (1938) [Електронний ресурс] // Відкритий список. – Режим доступу: http://surl.li/lgspq. – Дата звернення: 15.08.2023.
Пам'яті Ігоря Ґерети "Лицар Духу" [Електронний ресурс] Sanna Alex // YouTube. – Дата публікації: 31.05.2012. – Режим доступу: http://www.youtube.com. – Дата звернення: 21.09.2023
Роками на Тернопільщині намагаються зробити археологічний музей просто неба [Електронний ресурс] автор // Про te.ua. – Дата публікації: 21.09.2013. – Режим доступу:https://pro.te.ua/2018/09/21…. – Дата звернення: 19.08.2023.
Творча спадщина Ігоря Ґерети: проблеми і перспективи досліджень [Електронний ресурс] Ігор Крочак // Тернопіль сьогодні. – Дата публікації: 22.09.2015. – Режим доступу: https://news-te.blogspot.com/2015/09/blog-post…. – Дата звернення: 10.08.2023.
Тернопільський «стиляга» Ігор Ґерета… [Електронний ресурс] Тернопіль/Tarnopol // Facebook. – Дата публікації: 05.08.2013. – Режим доступу :https://www.facebook.com/phot…. – Дата звернення: 18.08.2023.
Як штучний інтелект бачить відомих людей з Тернопільщини: дивіться фото! [Електронний ресурс] автор // сайт. – Дата публікації: 05.08.2013. – Режим доступу: https://te.20minut.ua/Podii/yak-shtuchniy-intelekt…. – Дата звернення: 18.07.2023.
Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ соціокультурних комунікацій)
