З інформації нижче, бачимо що Михайло народився у родині священнослужителів, про що не вказано у послужному списку:

з 1906-го року призваний на військову службу на Балтійському флоті де його зарахували до 18-го флотського екіпажу.

У 1907-му році Михайло Іванович служив на лінійних кораблях “Пантелеймон” і “Три святителя”. 12 вересня 1908-го року після іспиту спеціалістів морського корпусу отримав звання підпоручика Адміралтейства й був переведений до 2-го Балтійського флотського екіпажу, який був в Крюковських казармах Петербурга.

До кінця листопада 1910-го року субалтерн(молодший) офіцер Білінський навчався як новобранець та декілька місяців служив вахтовим начальником на яхті “Ильмень”. Пізніше підпоручика М. Білінського переводять до 3-ї прикордонної Оренбурзької бригади Окремого корпусу прикордонної варти і 3-го грудня його перейменували в корнети. Наприкінці грудня 1911-го року переведений у запас флоту з перейменуванням у підпоручики.

Напередодні війни в липні 1914-го року призваний з запасу за “высочайшим повелением” спочатку в 1-й, а з серпня - у 2-й Балтійський флотський екіпаж, де командував ротою новобранців, завідував зброєю екіпажу.

В травні 1917-го року Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав необхідність повної українізації Чорноморського флоту, тоді ж уперше було заявлено про те, що Чорноморський флот має стати частиною збройних сил України. Метою українізації на флоті було гуртування українців для захисту своїх інтересів і прав України, створення сильних українських корабельних рад та земляцтв.

Свого апогею українські настрої на флоті сягнули в листопаді 1917-го року, коли Центральна Рада проголосила УНР. 12 (25)-го листопада з нагоди проголошення ІІІ Універсалом Української Народної Республіки флот підняв українські прапори, а в Севастополі відбувся велелюдний парад за участю військових. Урочистості на честь відродження української державності відбувалися в інших портах Чорного моря. Про перехід на бік української влади заявили команди низки великих військових кораблів, зокрема крейсера «Пам'ять Меркурія» та лінкора-дредноута «Воля» - найпотужнішого корабля Чорноморського флоту. За деякими оцінками, восени 1917-го року українські прапори були підняті над більшістю кораблів Чорноморського флоту.

В грудні 1917-го року М. Білинський приїхав до Києва, вступив до Української партії соціалістів-самостійників. Від 1917-го року – член Українського воєнно-морського штабу Балтійського флоту. Один з організаторів Генерального секретаріату морських справ УНР, очолив його 25 грудня того ж року. Залучався ЦР до державної служби як дипломат, зокрема до вироблення українських вимог на мирних переговорах у Брест-Литовському. За доби Української Держави П. Скоропадського – заступник начальника Голови морської господарської управи.

Від 26 грудня 1918-го року до 9 квітня 1919-го року, отримавши звання контр-адмірала, очолював Морське міністерство УНР в урядах В. Чехівського та С. Остапенка. 1919 – командир 1-ї Української морської дивізії. Наприкінці квітня 1919-го року за власним бажанням звільнився з посади міністра, щоб очолити сформовану ним же 1-у дивізію морської піхоти, з якою перебував на фронті до кінця того ж року.

Штаб 1-го полку морської піхоти Дієвої армії УНР спершу знаходився у Коломиї. Ядро його склали місцеві мешканці, колишні моряки Австро-Угорського флоту та сплавники лісу. Сама назва “1-й Гуцульський полк морської піхоти”, — згадував в еміграції активний учасник його формування, помічник Морського міністра в 1919-му році капітан-лейтенант Святослав Шрамченко, “постала з того, що Морський міністр контр-адмірал Михайло Білинський, шукаючи для майбутніх морських частин здорове поповнення, ще не заражене партійною хворобою, і підводячи головну базу національно-державного виховання цих частин, зупинився на гуцульському племені як найменш зачепленому червоною заразою…”.

Для організації набору особового складу Морський міністр разом з офіцерами свого відомства капітаном 1-го рангу М. Злобіним та капітан-лейтенантом С. Шрамченком здійснили подорож зі Станіславова, нинішнього Івано-Франківська, через Коломию, Заболотів, Косів в Жаб’є (тепер Верховина), під час якої організували поповнення полку не лише людьми, а й припасами та матеріальними засобами.

Вже 16 квітня 1919-го року наказом по Морському відомству було встановлено форму одягу морським піхотинцям: для старшин — чорний френч і чорні штани-галіфе з золотими лампасами, а для підстаршин і матросів — з червоним кантом. Для матросів і підстаршин встановлювалися жовті відзнаки на лівому рукаві під жовтим якорем, для старшин — золоті нашивки на обох рукавах. Холодною зброєю був багнет, але старшини і підстаршини, слідуючи усталеній морській традиції, використовували переважно морський кортик.

У жовтні 1920-го року обіймав посаду міністра внутрішніх справ УНР (в екзилі уряд А. Лівицького). 1920-21-го років входив до складу Всеукраїнської національної ради, очолював її й був заступник голови урядової комісії з розробки Конституції УНР. Брав участь у 1-му (1919-20 роках) та 2-му (1921 році) Зимових походах Армії УНР на територію, захоплену більшовицькою армією. Під час бою з частинами більшовицької армії потрапив в оточення й, не бажаючи здаватися, застрелився.

Видання із фонду НІБУ:

1. Головченко В. І. Білінський Михайло Іванович (1882. – 1921) / В. І. Головченко // Українська дипломатична енциклопедія: у 5-ти т. Т.1. – Харків: Фоліо, 2013. – С.217-218.

2. Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 . Т. 2. Українська Гетьманська Держава 1918 р. / Д. Дорошенко. - Фотодрук з 1-го видання, друкованого в Ужгороді 1930 р. – Нью-Йорк, 1954. – С.57, 163.

3. Дорошенко Д. Історія України 1917–1923. Т. 1. Доба Центральної Ради / Д. Дорошенко. - Фотодрук з 1-го видання, друкованого в Ужгороді 1930 р. – Нью-Йорк : Булава, 1954. – С.20, 70.
4. Другий Зимовий похід . Листопадовий рейд. Базар / упоряд. Б. Тимошенко. – Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 237 с. : фот.

5. Другий Зимовий похід, або Листопадовий рейд / упоряд. О. Веремійчук. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2006. – С.59, 90, 100.

6. Другий зимовий Похід. Листопадовий рейд. Базар : спогади учасників Походу : Вірші, присвячені учасникам Походу / Всеукраїнське т-во “Просвіта” ім. Т. Шевченка ; ред., упоряд. М. Кульчинський. – Полтава : Рік, 2021. – С.278.

7. Єфіменко Г. Г. Білинський Михайло Іванович / Г. Г. Єфіменко // Енциклопедія історії україни: В 5-ти т. Т.1.(А-В). – Київ: Наукова Думка,2003. – С.283.

8. Мазепа І. П. Україна в огні й бурі революції. 1917–1921. 1. Центральна Рада-Гетьманщина-Директорія ; 2. Кам’янецька доба / І. П. Мазепа. –Дніпропетровськ : Січ, 2001. – 415 с. : іл., портр.

9. Савченко – Більський В. Старший ляйтенант фльоти Михайло Білинський ( Посмертна згадка) / В.Савченко – Більський // За Державність. Матеріали до історії Війська Українського. Збірник 3. – Каліш : Українське воєнно – історичне товариство,1932. – С.109,226 – 229.

10. Стрельський Г. В. Українські дипломати доби національно – державного відродження (1917 – 1920 рр.) : Біографічний довідник / Г. В. Стрельський. – Киів, 2000. – С.6.

11. Тинченко Я. Військово-морські сили України, 1917-1921 / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2012. – 116 с. : 8 л. іл.

12. Тинченко Я. Лицарі Зимових походів : 1919–1922 рр. / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2017. – 726, [1] с. : 16 вкл. л., іл., 4 л. карти.

13. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) . Кн. 1 / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2007. – 535 с. : іл.

14. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) . Кн. 2 / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2011. – 422 с. : табл., іл.

15. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918) / Я. Ю. Тинченко. – Київ ; Львів , 1996. – 371 с. : іл.

16. Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття . Ч. 1. Біографічно-довідкова / Я. Ю. Тинченко. – Київ : Тиражувальний центр УПР, 1995. – 258 с. : іл.

17. Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. – листопад 1918 р. : (організація, чисельність, бойові дії) / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2009. – 455 с. : 12 вкл. л. фот.

18. Удовиченко О. Третя залізна дивізія : матеріали до історії Війська Української Народної Республіки, рік 1919 / О. І. Удовиченко ; упоряд., підгот. О. Вишнівський. – Ню-Йорк : Червона калина, 1971. - 264 с. : іл.

19. Удовиченко О. І. Україна у війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921 / О. І. Удовиченко. – Київ : Україна, 1995. – 206 с.

20. Удовиченко П. П. З історії зовнішньої політики УРСР (1919–1922 рр.) / П. П. Удовиченко ; Міністерство вишої освіти УРСР, Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - Київ, 1957. – 79 с.

21. Файзулін Я. Другий Зимовий похід в контексті української національно-визвольної боротьби 1917-1921 років / Я. М. Файзулін . – Київ, 2008. – 16 с.

22. Чеботарів М.Ю. Визвольні змагання очима контррозвідника : (документальна спадщина Миколи Чеботаріва) / М.Ю. Чеботарів. – К. : Темпора, 2003. – 286 с.

23. Чисников В. М. Білинський Михайло Іванович / В.М.Білинський // Енциклопедія сучасної України Т.2 (Б – Біо). – Київ, 2003. – С.795.

24. Шатайло О. Спадкоємці козацької слави : біографії генералів Української Народної Республіки - уроженців Черкащини / О. Шатайло. – Дрогобич : Відродження, 2009. – С.124 – 139.

Електронні ресурси:

1. Арт-плакати «Військова еліта Української революції 1917-1921 років» [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. – Режим доступу: http://surl.li/izgah. – Дата звернення: 01.07.2023.

2. Білинський Михайло Іванович [Електронний ресурс] // ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40096. – Дата звернення: 01.07.2023.

3. Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави [Електронний ресурс] // Вікіпедія вільна енциклопедія. – Дата публікації: 28.12.2022. – Режим доступу: http://surl.li/sgwu. – Дата звернення: 01.07.2023.

4. Військово-морські сили Української революції 1917-1921 [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. – Дата публікації: 26.04.2018. – Режим доступу: http://surl.li/iwbsb. – Дата звернення: 01.07.2023.

5. Гуцульський полк морської піхоти [Електронний ресурс] Мирослав Мамчак // MILITARNYI. – Дата публікації: 19.03.2009. – Режим доступу: https://mil.in.ua/uk/articles/gutsulskyj-polk-morskoyi-pihoty/. – Дата звернення: 01.07.2023.

6. Гуцульський полк морської піхоти УНР [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Дата публікації: 13.06.2022. – Режим доступу: http://surl.li/iwbbo. – Дата звернення: 01.07.2023.

7. 29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту був піднятий український прапор [Електронний ресурс] Ігор Гриценко // Український інститут національної пам'яті. – Дата публікації: 00.00.2000. – Режим доступу: http://surl.li/izfap. – Дата звернення: 01.07.2023.

8. Діяльність Уряду Директорії зі створення військово-морських сил УНР (грудень 1918 - листопад 1921 рр.) [Електронний ресурс] // Чтиво. Електронна бібліотека. – Режим доступу: http://surl.li/iwazy. – Дата звернення: 01.07.2023.

9. Діяльність уряду Директорії УНР зі створення Військово-морських сил (грудень 1918 – листопад 1921 р.) [Електронний ресурс] Сергій Соколюк // Чтиво електронна бібліотека. – Дата публікації: 16.05.2017. – Режим доступу: http://surl.li/izfha. – Дата звернення: 01.07.2023.

10. Довгий шлях до моря: морська піхота УНР [Електронний ресурс] Володимир Баров // Історична правда / УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921. – Дата публікації: 29.04.2021. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/04/29/159383/. – Дата звернення: 01.07.2023.

11. Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 2 від лютого 1934 року [Електронний ресурс] // Електронний архів українського визвольного руху. – Режим доступу: https://avr.org.ua/viewDoc/11642. – Дата звернення: 01.07.2023.

12. Сторінками історії: як в часи УНР на Поділлі зароджувалася морська піхота [Електронний ресурс] // Новини Хмельницького "Є". – Дата публікації: 25.03.2022. – Режим доступу:http://surl.li/izemy. – Дата звернення: 01.07.2023.

13. 100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті [Електронний ресурс] // YouTube. Ukrainian Institute of National Remembrance. – Дата публікації: 26.04.2018. – Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=YHcmY52BbJo. – Дата звернення: 01.07.2023

14. Сьогодні 100 років з дня загибелі міністра морських справ УНР Михайла Білинського [Електронний ресурс] Руслан Ткачук // Армія Inform. – Дата публікації: 17.11.2021. – Режим доступу: http://surl.li/izeum. – Дата звернення: 01.07.2023.

15. УКРАЇНСЬКА МОРСЬКА ПІХОТА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І БОЙОВИЙ ШЛЯХ (1918–1921 рр.) [Електронний ресурс] Павло Гай-Нижник // Павло Гай-Нижник. – Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2021doc_marines.php. – Дата звернення: 01.07.2023.

16. Український воєнний флот 1917-1918. Передрук з «Історії українського війська» [Електронний ресурс] // Український визвольний рух. Електронний архів. – Режим доступу: https://avr.org.ua/viewDoc/27829:. – Дата звернення: 01.07.2023.

17. Український воєнний флот 1917-1918. Передрук з «Історії українського війська» [Електронний ресурс] // Електронний архів українського визвольного руху. – Режим доступу: https://avr.org.ua/viewDoc/27829. – Дата звернення: 01.07.2023.

Підготував:
Відділ соціокультурних комунікацій