ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
03.05.2024
Відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення. Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою (у пер. з кримськотатарської – «гребінь герб»). Колір позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу. Ці символи, що поєднані у прапорі, кримськотатарський народ проніс через все буремне ХХ століття. Вперше кримськотатарський прапор було затверджено Курултаєм кримських татар у 1917 році, одразу після Лютневої революції. Однак після більшовицької окупації Криму його було оголошено поза законом. Десятиліттями народ був змушений жити під чужою символікою, пройти через Другу світову війну та депортацію, щоб лише 1991 році знову підняти свій прапор у незалежній Україні. У 2014 році нащадки радянських поневолювачів розпочали новий етап війни за право поневолювати інші народи. Вони окупували Крим, посилили репресій щодо корінного населення півострова, почали викрадати, катувати, вбивати та засуджувати їх за надуманими приводами. Близько 80% політв'язнів у Криму – кримські татари. 24 лютого 2022 року рф продовжила свій злочинний шлях – здійснила широкомасштабне вторгнення на територію України та посилила тиск на мирне населення, зокрема на кримських татар, які продовжували проживати на території тимчасово окупованого півострова.
Святкування Дня кримськотатарського прапора відбуваються на материковій Україні (зокрема в Києві) та в інших країнах світу силами кримськотатарських громадських організацій за підтримки та координації Меджлісу кримськотатарського народу.
Сьогодні ми всі разом із кримськими татарами піднімаємо кримськотатарський прапор не лише як символ народу, а й як один із символів боротьби за деокупацію Криму. Віримо, що правда і справедливість переможуть, а українські та кримськотатарські прапори знову замайорять у звільнених містах півострова.
Іванець А. В. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.) / А. В. Іванець. – Київ : КЛІО, 2018. – 159 с.
Анотація: Видання ознайомить читача з діяльністю Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу у процесах революційних трансформацій 1917–1918 pp. Дослідження спирається на широке коло документальних джерел і мемуарів, містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. У книжці розкрито процес розгортання та виходу у 1917 р. національного руху на новий щабель розвитку, початок, перебіг і результати Кримськотатарської революції, вищим проявом якої було скликання національних установчих зборів ‒ Курултаю. Автор прагнув об’єктивно висвітлити важливі й суперечливі події 1917-1918 pp. в історії кримськотатарського народу, показати їхнє значення для національного життя кримських татар, вплив на суспільно-політичну ситуацію у Криму та на постімперському просторі загалом.
Зі змісту:
Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 384 с. : портр.
Анотація: Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.
Зі змісту: 6. Національний символ Кримського ханства – тарак-тамга. – С. 244-259.
Укладач: Снігирьова Л. М. відділ ДБНІР
