До Міжнародного дня пам’яток і визначних місць презентуємо віртуальну виставку «Історія українських міст на сторінках рідкісних видань з фонду Національної історичної бібліотеки України», присвячену історії виникнення і розвитку міст України, в яких, як «привіт» з давніх часів, зберігаються багато археологічних, архітектурних і природних визначних пам'яток, що і сьогодні вражають красою і досконалістю.

В Україні налічується майже 500 міст. Усі вони оповиті легендами, зберігають артефакти історії нашої держави, скарби її духовної і матеріальної культури.  Тут правили князі і гетьмани, відбувались кровопролитні битви, засновувались відомі навчальні заклади, залишили свій слід знані вчені та діячі культури, художники і архітектори.

На виставці представлено видання з цінного документного фонду НІБУ – дослідження вчених-істориків, краєзнавців щодо старожитностей українських міст, історія яких є невід’ємною від історії українського народу.

Багато з цих книг – справжні раритети: на них збереглися автографи відомих діячів української історичної науки. Під час підготовки виставки використано джерела з друкованого каталогу колекції Національної історичної бібліотеки України «Видання з автографами українських діячів науки і культури. Вип. 1 / уклад. Н. О. Горська (Київ : Видавничий дім «Вініченко», 2018)».

Значна частина експозиції присвячена столиці України – м. Києву, але виставку підібрано таким чином, щоб представити міста регіонів нашої великої країни: півдня і півночі, сходу і заходу.

Матеріал розміщено за алфавітом прізвищ авторів або назв творів.

Альбом старого Львова / В. А. Верещагин. – Петроград : Тип. Сириус, 1917 . – [9] с. : [50] фот.

Книга, укладачем якої є відомий бібліофіл, бібліограф, історик мистецтва Василь Андрійович Верещагін (1859-1931)  – своєрідна колекція фотографій основних історичних пам'ятників м. Львова, які яскраво передають дух і атмосферу цього давнього міста.  Альбом містить світлини основних культових будівель Львова: Католицького та Армянського соборів,  Домініканської церкви і костелу Бенедиктинок, фотографії інших відомих артефактів міста. Зображення демонструють як окремі елементи, так і загальні види вулиць, збудованих упродовж XVI-XIX століть.

Андриевский, Алексей Александрович. Из жизни Киева в XVIII веке: (архивные заметки) / А. А. Андриевский. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1894. – 120 с.

Книга – з фондової колекції видань з автографами видатних діячів науки і культури. На виданні – дарчий напис автора – українського педагога, історика, літератора, публіциста, архівіста і громадського діяча Олексія Олександровича Андрієвського (1845-1902): «Дорогому земляку Константину Петровичу Михальчуку. Ал. Анд[риевский]. 4 апр. 1894».

Костянтин (Кость) Петрович Михальчук (1840-1914) – український мовознавець і етнограф. Член київської Старої Громади, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Українського наукового товариства у Києві, Історичного товариства Нестора літописця.

Багалій, Дмитро Іванович. Заселення Південної України (Запорожжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку / Д. І. Багалій. – Харків : Союз, 1920. – 111 с. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія).

Дмитро Іванович Багалій (1857 - 1932) – український історик, філософ та громадський діяч. Лауреат Уваровської премії. Ректор Імператорського Харківського університету (1905-1910), один з фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919 року).

Дослідження Д. І. Багалія - новий етап у становленні і розвитку історіографії  України другої половини XIX - початку XX ст. Значний доробок вченого присвячений історії Слобідської України та Харкова, з яким пов’язане майже все життя історика. Всього налічується до ста праць з даної тематики. Серед них чотири монографії (у тому числі одна неопублікована), кілька археографічних публікацій (серед них три окремих збірника документів), численні статті, рецензії, замітки, які у своїй сукупності охоплюють весь період історичного існування Слобідської України.

В книзі «Заселення Південної України» вчений характеризує географічне положення, флору, фауну, клімат регіону; досліджує побут, громадське життя перших поселенців – запорозьких козаків, військове значення Запоріжжя, історію будування інших міст: Херсона, Катеринослава, Миколаєва, Одеси; подає історичні дані про матеріальну культуру: землеробство, садівництво, огородництво, скотарство, рибальство, видобуток солі й кам’яного вугілля, розвиток торгівлі, культурний поступ краю.

Багалей, Дмитрий Иванович. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год) : историческая монография : с приложением альбома планов и рисунков. Т. 2 (XIX-й и начало XX века) / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. – Харьков : Харьк. гор. обществ. упр., 1912.

Двотомна монографія українських істориків Дмитра Багалія та Дмитра Міллера (1862-1913), що вийшла друком у 1905–1912 роках – справжня віха у дослідженні історії Слобожанщини, своєрідний літопис міста Харкова. Як зазначав Д. І. Багалій, автори «стремились написать такую историю Харькова, какой не имел ни один из городов Украины и России». На основі статистичних даних та архівних документів розглянуто історію перетворення Харкова на великий економічний центр, подано відомості про розвиток міського самоврядування, освіти, науки, культури, промисловості, торгівлі тощо. У представленому другому томі висвітлено період ХІХ – початку ХХ сторіччя.

Альбом старинных планов г. Харькова, снимков его видов и портретов его деятелей. Приложение ко 2-му тому «Истории города Харькова», составленной проф. Д. И. Багалеем и Д. П. Миллером. – Харьков : Тип. Зильберберг и С-вья, 1912. – 2 с.: 8 л. план, 21 л. фот.

Берлинский, Максим Федорович. Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, так же показание достопамятностей и древностей оного. Собранное надворным советником Максимом Берлинским / Максим Берлинский. – Санкт-Петербург  :Тип. Деп. нар. просв., 1820. – 204 с. : карты.

Наукові заслуги Максима Федоровича Берлинського (1764-1848) – українського історика, археолога, архівіста, педагога та релігійного діяча – важко переоцінити: його праця – це не лише початок взагалі наукових досліджень історії Києва, але й розповідь про перші археологічні розкопки давньоруських пам’яток, дослідження середньовічної історії України.

Книга, що пропонується вашій увазі – справді унікальна: на форзаці – дарчий напис: «Его Высокопреподобию Отцу Архимандриту Ректору Черниговской семинарии Мелетию. Почтенн[ейше] […] Берли[нский].

Мелетій (Носков, Іван, 1776-1851) – релігійний діяч, архімандрит Києво-Видубицького монастиря.

Бируля, Олександр. Архітектурна історія Вінниці: (з 32 мал.) / Олександр Бируля ; передм. Л. Тарнопольського. – Вінниця, 1930. – [65] с. : іл.

Книга – докладний нарис історії містобудування Вінниці від заснування до кінця 1920-х років. Чимало сторінок присвячено архітектурним пам’яткам  міста. Це православні монастирі, «Єзуїтський кляштор з колегіумом», «Капуцинський кляштор», синагога тощо.

Грушевский, Александр Сергеевич. Города В. Княжества Литовского в XIV-XVI вв. Старина в борьбе за старину. – Киев, 1918. – 240 с.

Олександр Сергійович Грушевський (1877-1942 або 1943) – історик, етнограф, літературознавець, архівіст, громадський діяч.

Грушевський, Олександр Сергійович. Глухів і Лебедин (1703-1709) / подав О. Грушевський. – Львів, 1909. – 45 с. -Відбитка з «Записок Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 42».

Дослідження про репресії проти мазепинців в 1708-1709 роках на території сучасної Сумщини.

Гульдман, Виктор Карлович. Памятники старины в Подолии : (материалы для составления археологической карты Подольской губ.) / В. К. Гульдман. – Каменец-Подольск : Тип. Подольского губерн. правл., 1901. – VII, 401, LVIII с.

Серед історичних праць дослідника минувшини Поділля Віктора Карловича Гульдмана (1854-1907)  «Памятники» займають особливе місце. Праця є синтезом опублікованого В. К. Гульдманом упродовж 1893-1901 рр. в «Подольських губернських відомостях» циклу статей, присвяченого археологічним, історико-культурним пам’яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства та середньовіччя.

Де Рибас, Людвиг Михайлович. Из прошлого Одессы : сб. ст. / Л. М. Дерибас. – Одесса : Тип. Л. Кирхнера, 1894. – 111 с.

Книгу одного з родичів засновника міста, директора міської публічної бібліотеки – Людвига Михайловича де Рибаса (1867-1922) було видано до 200-річчя від дня заснування Одеси. Видання складається з 18 нарисів - спогадів старожилів  міста. Книга вийшла у світ завдяки зусиллям міського голови Одеси (1878-1895) Григорія Григоровича Маразлі (1831-1907) – відомого мецената, на честь якого ще за його життя було названо одну з вулиць Одеси.

Добровольский, Леонид Павлович. Летописный Дорогожич : к вопросу о давнишних киевских пригородных укреплениях : с планом с.-з. части Киева / Л. Добровольский. – Киев : Изд. Киев. Отд. Императ. Рус. воен.-ист. о-ва, 1914. – 25 с.

Примірник праці історика, археолога, етнографа, краєзнавця, києвознавця, педагога Леоніда Павловича Добровольського (1867-1929) – особливий. На книзі – дарчий напис: «Многоуважаемой Валерии Евгеньевне [Козловской] от автора – на добрую память».

Валерія Євгенівна Козловська (1889-1956) – український археолог і музейник.

Древности Украины / изд. Императ. Моск. археол. о-ва. -  Вып. 1. Деревянные и каменные храмы / Г. Г. Павлуцкого. – Киев : Тип. Кульженко, 1905.

Представлена публікація присвячена християнським пам'яткам України. Розглядається їх характер, походження, рівень самобутності, залежність архітектурних рішень від сторонніх впливів. Розповідається про дерев'яні та кам'яні храми Київської, Житомирської та інших областей України. Текст доповнено світлинами як загального вигляду будівель, так і окремих елементів храмового інтер'єру.

Книга, представлена на виставці, -  з приватної бібліотеки митрополита Київського і Галицького Флавіана (в миру – Микола Миколайович Городецький, 1840-1915). На обкладинці – суперекслібрис «М. Ф.», на титульній сторінці – друкований екслібрис «Библиотека митрополита Флавиана». У 1939 році, коли було створено Державну історичну бібліотеку УРСР (нині – Національна історична бібліотека України) книжкове зібрання митрополита Флавіана стало частиною її фонду.

Дубровський, Василь Васильович. Історично-культурні заповідники та пам'ятки України / В. В. Дубровський. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 76 с. : фот.

У виданні українського історика, сходознавця (тюрколога), краєзнавця та музеєзнавця, педагога, архівіста, громадського і релігійного діяча Василя Васильовича Дубровського (1897-1966) проаналізовано державну політику щодо охорони пам’яток в Україні. Описано стан історичних пам’яток, виокремлено пам’ятки республіканського значення, вміщено матеріали про державні історичні заповідники України, розглянуто питання охорони пам’яток культури, а також наукові дослідження 1920–1930 років з цього питання.

На книзі – автограф: «Високоповажному Ант. Іван. Козаченку [підпис автора]» та друкований екслібрис «З книжок Ант. Козаченка».

Антон Іванович Козаченко (1900-1962) – український та російський історик, бібліограф, книгознавець. Учень Д. І. Багалія.

Ернст, Федір Людвигович. Київські архітекти XVIII віку / Ф. Л. Ернст. – Київ : Печ. Видавн. Т-ва «Друкарь», 1918. – 23 с.

У першому розділі книги українського мистецтвознавця, історика, музейного діяча Федора Людвиговича Ернста (1891-1942) розглянуто діяльність "придворних" архітекторів, які творили за часів митрополита Рафаїла (в миру Михайла) Заборовського (1676-1747): архітектора дзвінниці Києво-Печерської лаври Й. Г. Шеделя (бл. 1680-1752), а також А. В. Квасова (1720?-після 1770), І. Ф. Мічуріна (1700-1763). Другий розділ присвячено творчості архітекторів-киян Стефана (Степана) Ковніра (1695-1786) та Івана Григоровича-Барського (1713-1785).

На книзі - дарчий напис: «Високоповажному Миколі Федотовичові Біляшівському від автора. 11.XII. 1918».

Микола Федотович Біляшівський (1867-1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч, пам’яткоохоронець.

Закревский, Николай Васильевич. Описание Киева. Ч. 1 –Ч. 2 / Н. В. Закревский. – Вновь организ. и значит.  умнож. изд. – Москва : Тип. В. Грачева, 1868. – 950 с.

Микола Васильович Закревський (1805-1871) - український історик, етнограф, художник, мовознавець і письменник. Народився в Києві і хоча прожив у рідному місті усього 20 років (з 66-ти), знав його досконало. Всюди, де б не жив пізніше – Житомирі, Дерпті (Тарту), передмісті Риги, Ревелі (Таллінні), Рязані, Петербурзі, Москві, - завжди вважав себе киянином, а деякі свої праці так і підписував «Киевлянин Николай Васильевич Закревский».

Упродовж усього життя Микола Васильович Закревський по крихтах збирав фактичні матеріали з історії Києва. Представлена книга є підсумковою працею вченого, в якій проаналізовано усі наявні на той час відомості про історію Києва з найдавніших часів. Наведено топографічні, статистичні, археологічні дані про Київ, надано опис старовинних пам’яток, окремих вулиць, церков, монастирів, уперше подано інформацію про околиці міста та їхні пам’ятки. Текст супроводжується планами, схемами, кресленнями і зведеними таблицями.

А також:

Закревский, Николай Летопись и описание города Киева [Електронний документ] Ч. 1 / Н. Закревский. - М. : В университетской тип., 1858. - 39,4 МБ - 252, 14, 4с.

Закревский, Николай Летопись и описание города Киева [Електронний документ] Ч. 2 / Н. Закревский. - М. : В университетской тип., 1858. - 41,5 МБ 252, 14, 1с.

Иващенко, В[асилий?]. Исторический очерк Умани и Царицына сада (Софиевки) : с фотогравюрами / В. Иващенко. – Киев : Тип. С. В. Кульженко, 1895. – 57 с. : ил. – Заголовок обкладинки: Исторический очерк к 100-летию Царицына сада (Софиевки).

Нарис присвячено історії міста Умань, окрему увагу приділено гайдамацькому руху на території краю та його впливу на регіон. Основна частина видання – історія створення, без перебільшення,  шедевру світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX ст. - парку «Софіївка». Парк засновано польським магнатом Станіславом Потоцьким і названий на честь його дружини – Софії Вітт-Потоцької. Керував будівництвом парку польський військовий інженер Людвиг Метцель (1764-1848), а безпосередніми творцями прекрасних фонтанів, каскадів, шлюзів і павільйонів, які створили на пустирі місцевість, подібну до Еллади – батьківщини дружини Потоцького – були талановиті кріпосні зодчі, садівники і скульптори. В. Іващенко, зокрема, у своєму нарисі повідомляє, що попередні роботи в «Софіївці» почались під наглядом одного з кріпосних людей Потоцького - «некоего Зарембы». Матеріал видання проілюстровано чудовими фотогравюрами.

На книзі – дарчий напис автора: «Многоуважаемому Кирилу Михайловичу Са[пеж]ко от благодарного автора. Г. Киев. 1896. 12 июня».

Кирило Михайлович Сапежко (1857-1928) – один з найвидатніших українських хірургів, професор, доктор медицини (1892), член Товариства київських лікарів, учасник «Просвіти».

Кам’янець-Подільський. Гравюри Сергія Кукурузи.– [Київ, 1962]. - 13 окремих гравюр.

Книга є бібліографічною рідкістю, вийшла обмеженим (пронумерованим) тиражем. Примірник видання, представленого на виставці, має №19.

Книга – зібрання ліногравюр стародавніх замків та храмів Кам’янця-Подільського видатного художника, відомого не лише в Україні, але й за її межами – Сергія Васильовича Кукурузи (1906-1979). Народився художник на Поділлі, навчався у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі, яку свого часу заснував художник, педагог, краєзнавець, дослідник на популяризатор народної культури В. М. Гагенмейстер (1887-1938). Вищу художню освіту С. Кукуруза отримав у Київському художньому інституті.

Так склалася доля, що значну частину свого життя художник прожив в Казахстані, але останні роки життя провів на Поділлі. Визначні споруди Кам'янця-Подільського, Меджибожа, Ізяслава та інших міст він спочатку фотографував, а потім за допомогою зображень створював  ліногравюри.

Київ та його околиця в історії і пам'ятках / під ред. М. Грушевського. – Київ, 1926. – XII, 475 с. : іл. - ( Українська академія наук, Історична секція. Записки ; т. 22).

Історична розвідка «Київ та його околиця» займає чільне місце серед наукових досліджень перших десятиріч  XX століття, які визначили ключові події та культурно-мистецькі віхи історії Києва.

У книзі висвітлено історію господарства, торгівлі, політичного життя, культури і мистецтва Києва та передмість. Ряд статей присвячено архітектурі Києва: історії Київського Софійського собору, Києво-Печерської фортеці, інших історичних будівель. Книга ілюстрована.

Лукомский, Георгий Крискентьевич. Старинные усадьбы Харьковской губернии. Ч. 1. Уезды: Ахтырский, Богодуховский, Валковский, Волчанский, Сумский, Харьковский / Г. К. Лукомский ; изд. Н. В. Клейнмихеля. – Петроград, 1917. – 104 с. : 110 л. ил.

Книга відомого мистецтвознавця, художника, дослідника пам'яток архітектури Георгія Крискентійовича Лукомського (1884-1952) – «своеобразный реєстр старинных усадеб» Харківщини кінця XVIII – поч. XIX ст., дослідження традицій дерев'яного та кам'яного храмового будівництва.

Лукомський, Георгій Крискентійович. Батуринський палац: його історія, руйнування і реставрація / Г. К. Лукомський. – Репр. відтворення з вид. 1912 р. – Київ : Воля, 2005. – 32 с. : іл. - Заголовок обкладинки: Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация.

У нарисі описано історію будівництва та знищення архітектурної пам’ятки доби класицизму -Батуринського палацу гетьмана Кирила Розумовського.

Пропонуємо увазі користувачів декілька праць українського історика, археолога, етнографа, нумізмата і картографа Василя Григоровича Ляскоронського (1859-1928):

Ляскоронский, Василий Григорьевич. История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII столетия : монография / В. Г. Ляскоронский. – 2-е изд. – К. : Тип. Н. А. Гирич, 1903. – 422 с. : ил., карта.

Монографію В. Г. Ляскоронський захистив як магістерську дисертацію. На книзі – дарчий напис: «[…]у Миколі Омеляновичу Макаренко – від автора».

Микола Омелянович Макаренко (1877-1938) – український археолог, мистецтвознавець, пам'яткоохоронець.

Ляскоронский, Василий Григорьевич. К вопросу о древнейшем плане г. Киева, изданном в 1638 году Афанасием Кальнофойским / В. Г. Ляскоронский. – Москва, 1916. – С. 202-213.

В НІБУ зберігаються праці В. Г. Ляскоронського, передані в дар українському археологу, музейному діячу, краєзнавцю Віктору Івановичу Гошкевичу (1860-1928):

Ляскоронский, Василий Григорьевич. К вопросу о Переяславских торках / В. Г. Ляскоронский. – Санкт-Петербург : Сенат. тип., 1905. – 26 с. : карта.

[Текст автографа]: «Глубокоуважаемом[у] Виктору Иванови[чу] Гошкевичу – от автор[а]».

[Екслібрис]: «Из библиотеки В. И. Гошкевича».

Ляскоронский, Василий Григорьевич. Киевский Вышгород в удельно-вечевое время / В. Г. Ляскоронский. – Санкт-петербург : Сенат. тип., 1913. – 363 с.

[Текст автографа]: «Глубокоуважаемому Виктору Ивановичу Гошкевичу от автора».

[Екслібрис]: «Из библиотеки В. И. Гошкевича».

Москвич, Григорий Георгиевич. Иллюстрированный практический путеводитель по Одессе : с приложением большого плана Одессы, исполн. в 7 красках, карты окрестностей, планов: порта, Куяльницкого лимана, трех театров, расписания рейсов пароходов Р.о.п. и т. и пр. – Одесса : Нитче, 1904. – XIX, 303, XIII с. : ил., карт.

Автор видання – Григорій Георгійович (Григорович) Москвич (1860-1942)  – започаткував видання книг-путівників. Досить довго жив в Одесі, а на початку XX ст. переїхав до Санкт-Петербурга. Сам багато подорожував, організовував туристичні мандрівки на теплоходах, автомобілях, потягах, верхи на конях…

В популярному путівнику по Одесі цікаво описано історичні пам’ятки міста, є багато ілюстрацій, графічних зображень та фотографій, розклад  транспортних рейсів тощо.

Обремский, Всеволод Адольфович. Золотые ворота в г. Киеве / В. О[брем]ский. – Киев : Лито-тип. С. В. Кульженко, 1915. – 23 с. : ил.

Книга київського архітектора, цивільного інженера, педагога  Всеволода Адольфовича Обремського (1871-1940) – дослідження про відому пам'ятку оборонної та сакральної архітектури Києва – Золоті Ворота.

На виданні – автограф: «Многоуважаемому Ипполиту Владимировичу Николаеву от В. Обремского».

Іпполіт Володимирович Ніколаєв (1870 – [після 1937]) – київський архітектор та педагог. Син відомого архітектора Володимира Миколайовича Ніколаєва (1847-1911). У 1893-1917 роках обіймав посаду міського архітектора м. Києва.

До вашої уваги – книги дослідника історії Полтавщини, архівознавця і педагога І. Ф. Павловського (1851-1922), в яких простежується історичний розвиток м. Полтави у першій половині XIX століття, коли розпочалася стрімка розбудова міста: отримували назви вулиці, відкривались освітні та медичні заклади, розвивалось міське самоврядування. Головними джерелами для дослідження послужили архівні матеріали.

Павловский, Иван Францевич. Полтава в начале XIX века. Очерки по архивным данням : с рисунками. Вып. 1-й. Генерал-губернаторство князя А. Б. Куракина (1802-1808 г.) / И. Ф. Павловский. – Киев : Тип. Ун-та св. Владимира,1902. – 80 с. – Оттиск из журнала «Киевская старина».

Павловский, Иван Францевич. Полтава в XIX столетии. Очерки по архивным данным. Вып. 2-й (отд. отт. из журн. «Киевская старина») / И. Ф. Павловский. – Киев : Тип. Н. Л. Гирич, 1906. – 115 с. : рис. – Приплетено : Павловский И. Ф. К истории Малороссии во время генерал-губернаторства кн. С. Н. Репнина. – Полтава, 1905).

Павловский, Иван Францевич. Полтава в XIX столетии. Время последних генерал-губернаторов. 1834-1856. Вып. 3-й. По архивным данным (отт. из 4-го вып. Трудов Полт. Учен. Архив. Комиссии) / И. Ф. Павловский. – Полтава, 1907. – 129 с. - Приплетено: Павловский И. Ф. К истории Малороссии во время генерал-губернаторства кн. С. Н. Репнина. – Полтава, 1905)

Родічкін, Іван. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів і парків. Поетика старовинної садиби / І. Родічкін, О. Родічкіна. – Київ : Мистецтво, 2009.

У виданні всебічно досліджується історія розвитку старовинних маєтків і садиб, садів і парків на території України від середньовіччя до початку XX століття. Цікавий ілюстративний матеріал, мемуарні та архівні дані, поетичні рядки дають можливість відчути зв’язок епох, оцінити працю видатних творців палацово-паркових ансамблів, ознайомитися  з широковідомими маєтками та парками України. Це, зокрема, замок-музей в Олеську, терасований сад у Підгірцях, сади Вишнівецького замку, маєток Потоцьких – Кристинопільський Версаль , Тульчинський La Roche тощо. Видання проілюстровано фотокопіями з архівних матеріалів, репродукціями старовинних планів садиб і парків, живопису та гравюр з музеїв Києва, Вінниці, Львова, Сімферополя, Чернігова, Варшави, Кракова, Москви, Санкт-Петербурга та з приватних зібрань, у тому числі тих пам’яток, що не збереглися до нашого часу.

Сецинский, Евфимий Иосифович. Археологическая карта Подольской губернии / Е. И. Сецинский. – Москва : Тип. Г. Лисснера и А. Гешеля, 1901. – 107 с.

Юхим (Євтим, Євфимій) Йосипович Сіцінський (Січинський, Сіцинський) (1859-1937) - історик, археолог, культурно-громадський діяч Поділля, православний священик, член Історичного товариства Нестора літописця, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, Українського наукового товариства в Києві.

На примірнику, що зберігається в НІБУ – дарчий напис автора: «В Киевское Общество Древностей и искусств. От члена Общества […] Е. Сеци[нского][18 сент.?]1902».

Січинський, Володимир Юхимович. Дерев'яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI-XIX ст. / Володимир Січинський. – Львів, 1925. – 50 с. – (Збірки Національного музея у Львові).

Дослідження українського архітектора, історика мистецтва, графіка і громадського діяча В. Ю. Січинського (1894–1962), присвячене історії давнього церковного дерев’яного будівництва в Галичині. На основі матеріалів, зібраних автором в околицях Львова, описано архітектурні особливості дерев’яних церков XVI–XIХ ст.

Скальковский, Апполон Александрович. Первое тридцатилетие истории города Одессы. 1793-1823 / соч. одес. жителя А. Скальковского. – Одесса : Гор. тип.,1837. – [4], VIII, 296 с. : ил.

Аполон Олександрович Скальковський (1808-1898) – один із засновників Одеського товариства історії і старожитностей, якого сучасники називали Геродотом Новоросійського краю, - став першим істориком - дослідником Півдня України і Запорозької Січі. Його чисельні праці і сьогодні зберігають своє джерелознавче значення, оскільки містять цінні документи, що не збереглися до наших днів.

«Стара Одеса» : архітектура Причорномор’я / Одеський державний художній музей. – [Одеса], 1927. – 34 с. : іл.

Каталог експозиції «Стара Одеса» Одеського державного художнього музею презентує архітектурні пам’ятки Причорномор’я. Всього представлено 847 експонатів: проєкти будинків, старовинні малюнки, гравюри, літографії тощо. Автор передмови та нарису з історії Одеси – директор музею Й. Зейлігер.

Теодорович, Николай Иванович. Волынь в описании городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и других отношениях. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 5. Ковельский уезд / Н. И. Теодорович. – Почаев : Тип. Почаево-Успенской лавры, 1903. – 559, 9, V, 2 с.

Фундаментальна праця педагога, церковного та громадського діяча, історика-краєзнавця Волині М. І. Теодоровича (1856-1917) «Волынь в описании городов…» складається з 5-ти томів. 1-й – містить загальні нариси з історії Волині, адміністративно-територіального поділу, населення тощо. Кожному повіту відведено окремий том з розширеним описом повітового міста, старовинних містечок, сіл і церков.

На 5-му томі праці – дарчий напис: «Высокоуважаемому Константину Васильевичу г. Харламповичу на память от автора-земляка Николая Теодоровича. 2 октября 1903 г. Седлец».

Костянтин Васильович Харлампович (1870-1932) – історик, краєзнавець, магістр богослов'я, доктор церковної історії, профессор.

Уманщина: краєзнавчий збірник / ред. М. Скуратівський. – Умань : Вид. Уманської окр. ІНО, [1927]. – 209 с.

Одним з авторів збірки є український мовознавець, етнограф, краєзнавець Євген Миколайович Рудницький (1883 – [після 1937]). На книзі – дарчий напис Є. М. Рудницького видатному українському сходознавцю, славісту, історику літератури, письменнику та перекладачу А. Ю. Кримському (1871-1942): «Високошановному Агатангелу Юхимовичу Кримському від Євг. Рудницького. Гумань, 20 вересня 1927 р.».

Чернігів і Північне Лівобережжя : Огляди, розвідки, матеріали / під ред. М. Грушевського. – Київ : Держвидав України, 1928. – XII, 531 с. : іл. - ( Українська академія наук, Історична секція. Записки ; т. 23).

Збірка присвячена, як зазначено у передмові до видання, «історичному соперникові старого Київа» - місту Чернігову, «і тій території, що навколо його групувалася – північній частині Українського Лівобережжя: поріччям Десни, Снови, Убеди, Сойму і Остра, - пам’яткам їх культурного, мистецького і політичного життя…».

Серед авторів – такі відомі історики, археологи, мистецтвознавці як П. Тутковський, М. Грушевський, В. Козловська, М. Макаренко, І. Моргилевський , Ф. Ернст та ін. Представлено як археологічні пам’ятки Чернігівщини, так і перлини архітектури: Спасо-Преображенський собор, Успенська церква Єлецького монастиря, «Мазепин будинок» у Чернігові тощо.

Щербаківський, Данило Михайлович. Реліквії старого Київського самоврядування / Дан. Щербаківський ; Всеукр. акад. наук, Історична секція. – Київ : Київ-Друк, 1925. – 51 с. : рис., план., фот. – Окрема відбитка із збірника «Київ та його околиця» / за редаг. акад. М. Грушевського.

На книзі – автограф автора – українського етнографа, археолога, музейного діяча, дослідника українського народного мистецтва Д. М. Щербаківського (1877-1927): «До бібліотеки Всеукр. Археол. Комітету [-] Д. Щербаківс[ький]».

Представляємо декілька видань українського історика, києвознавця, педагога, громадського діяча, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук (з 1925 року) Володимира Івановича Щербини (1850-1936):

Щербина, Володимир Іванович. Документи до історії Києва 1494-1835 рр. / В. І. Щербина. – Київ, 1926. – С. 1-49. – Відбитка з «Українського археографічного збірника. Т. 1». – Київ : УАН, 1926.

Щербина, Володимир Іванович. Київ в 20-х роках XIX століття: (з матеріалів жандармського архіву) / Володимир Щербина. – Київ. 1925. – С. 112-118. – [Відбитка з журналу «Україна. – 1925. - №3].

Книга була подарована автором видатному українському історику, археологу, соціологу, публіцисту, політичному і громадському діячеві Михайлу Сергійовичу Грушевському (1866-1934), про що свідчить напис: «Вельмишановному Михайлу Сергійовичу Грушевському від щиро при[хильного?] В. Щербини».

Щербина, Володимир Іванович. Нові студії з історії Києва / В. І. Щербина. – Київ : Друк. Укр. Акад. наук, 1926. – 164 с. : іл.

Щербина, Владимир Иванович. О киевской старине. Два чтения / сост. Щербина. – 3-е изд., испр. и доп. – Петроград; Киев : Сотрудник, 1910. – 47 с. : ил.

Яковлев, Владимир Алексеевич. К истории заселения Хаджибея (1789-1795) : к столетию завоевания Хаджибея / В. Яковлев. – Одесса : Тип. А. Шульце, 1889. – 57, [1] с.

На титульній сторінці книги – дарчий напис: «Хрисанфу Петровичу Ящуржинскому от автора».

Автор книги – Володимир Олексійович Яковлєв (1840-1896) – профессор Новоросійського університету, історик, літературознавець.  Досліджував історію Одеси, розшукав багато нових історичних джерел та фактів з історії Одеси до 1795 року, коли місто називалось Хаджибеєм.

Хрисанф Петрович Ящуржинський (1852-1923) – український етнограф, археолог, краєзнавець, педагог

Підготувала Світлана Смирнова