ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
|
«Поборник свободи, поступу й освіти»* Презентація книжкової виставки науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань, присвяченої 175-річному ювілею українського історика, археографа, просвітника Олексія Олександровича Андрієвського Шановні читачі, на нашій виставці експонуються праці, створені та опубліковані О. О. Андрієвським у часи його діяльності в Одесі та Києві, а також літературознавча праця М. О. Андрієвського, публікація з журналу «Основа» та використані біобібліографічні джерела. Усі цитати, позначені* - з некрологічної замітки «Олексій Андрієвський» М. С. Грушевського. |
|
 |
|
| 28 лютого 2020 року українська наукова спільнота відзначила 175-річчя від дня народження педагога, історика, археографа, літературознавця та громадського діяча «з українською закраскою»* Олексія Олександровича Андрієвського (1845, Канів—1902, Київ). Зазначимо однак, що відомий бібліограф С. А. Венгеров** у 1889 році оприлюднив інший місяць народження Олексія Андрієвського («по сведениям, от него [Андрієвського] полученным») - квітень 1845 року. З автобіографічних відомостей Андрієвського, поданих С. Венгеровим, дізнаємося також про глибокий моральний вплив на гімназиста Київської 2-ї гімназії Олексія Андрієвського та його брата Митрофана з боку попечителя закладу, видатного педагога М. І. Пирогова. | |
 |
 |
 |
 |
|
У 1865 році О. Андрієвський закінчив історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира і почав працювати викладачем у катеринославській гімназії. «Запалений діяч на полі освіти»*, О. Андрієвський став ініціатором створення «Товариства піклування про жіночу освіту» в Катеринославі. До 1877 року Олексій Олександрович «професорував в Одесі»*, де став дієвим членом Одеської Громади — українського культурного осередку, засновником і лідером якого був його друг, педагог Леонід Смоленський. Громада активно співробітничала з найстарішою громадою — Київською. На початку 1875 року Михайло Драгоманов перед своїм виїздом за кордон приїздив до Одеси, щоб заручитися підтримкою колег для виконання закордонної місії, покладеної на нього Київською громадою - утворення позацензурного українського журналу «Громада» в Женеві. Всі члени Одеської Громади, зокрема, й О. Андрієвський, вирішили матеріально підтримувати це видання. (Див.: Єгунова-Щербина С. Одеська громада кінця 1870-х років / С. Єгунова-Щербина // За сто літ, кн. 2, 1928.). (Зазначимо принагідно, що, переїхавши до Києва, О. Андрієвський став потужно працювати вже у Київській Громаді). Яскравою особистістю Громади в Одесі був Михайло Федорович Комаров, і саме йому адресований один із двох книжкових інскриптів Олексія Андрієвського, представлених на нашій виставці (другий присвячений К. П. Михальчуку).*** |
|
 |
 |
| З-поміж низки видань з екслібрисом «Бібліотека М. Комарова», які наявні у фонді НІБУ, вирізняється екземпляр біографічного нарису Олексія Андрієвського про Григорія Федоровича Квітку. Нарис пронизаний глибокою пошаною автора до Г. Ф. Квітки–Основ’яненка та до Т. Г. Шевченка; зокрема, в тексті наведений уривок з листа Григорія Федоровича до Тараса Григоровича, і, прочитавши його, ми вирішили представити на виставці першодрук цього маленького шедевру (журнал «Основа» за липень 1861 року). | |
 |
 |
 |
 |
||
| За антиурядову діяльність О. Андрієвський упродовж 1877—1881 років перебував на засланні в Архангельську та В'ятці. Після повернення до Києва в 1881 році О. Андрієвський став редактором неофіційної частини «Киевских губернских ведомостей» і «почав працювати в місцевій – уже київській археографії, черпаючи матеріали головно з архіву Київської губернії, а далі також з інших деяких. Друкуючи відти у великім числі матеріали в своїх «Губернських відомостях», Андрієвський випускав сі матеріали в передруку п[ід] т[итулом] «Исторические материалы из архива Киевского губернского правления […]»*. Десять випусків архівних «Історичних матеріалів» стали надзвичайно цінним внеском О. Андрієвського в українську історичну науку. На виставці представлено 1-й, 3-й та 5-й випуски видання. | ||
 |
 |
 |
| Упродовж 1886—1896 років О. Андрієвський викладав у Першій київській гімназії. Був засновником і учасником «Товариства сприяння початковій освіті». Київська комісія народних читань видала низку популярних лекцій Андрієвського (наприклад, книга «Крым и крымские татары : чтение А. Андриевского» витримала 3 видання). Член Історичного товариства Нестора-Літописця, Одеського товариства історії і старожитностей та інших наукових осередків, О. Андрієвський опублікував низку розвідок з історії Запорозької Січі, Гетьманщини, Малоросійської колегії, Київського магістрату та губернської канцелярії, з історії намісництв. Він досліджував також взаємозв’язки українських земель із Польщею, Туреччиною та Кримським ханством. | ||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| Олексій Олександрович Андрієвський лишив по собі яскравий «слід в історії України»*. «Українську закраску […] мав і його […] брат Митрофан»*, який прислужився українській історичній та філологічній науці. | |||
 |
|||
|
Список видань, представлених на виставці Видання з авторськими інскриптами Андриевский, Алексей Александрович. Из жизни Киева в ХVIII веке : (архивные заметки) / А. А. Андриевский. - Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1894. - 120 с. - [Текст автогр.]: «Дорогому земляку Константину Петровичу Михальчуку. Ал. Анд [...]. 4 апр. 1894». Андриевский, Алексей Александрович. Реляции Киевского генерал-губернатора [Ф. М. Воейкова] за 1768 и 1769 гг. / А. А. Андриевский. - Киев : Тип. Императ. Ун-та св. Владимира, 1892. - 139 с. – [Текст інскрипту]: «Многоуважаемому земляку Михаилу Федоровичу Комарову 5-го Апр. 1893 г. Киев. Ал. Андріевский». - [Першодрук у вид.: Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца. — 1893. — Кн. 7]. Рідкісні видання Андриевский, Алексей Александрович. Григорий Федорович Квитка (Основьяненко). 1778-1843 : Биографический очерк / сост. А-р. - 2-е изд., испр. - Киев : тип. С.В. Кульженко, 1885. - 32 с. – Наявний екслібрис: «Бібліотека М. Комарова». - Автор розкритий за вид.: Масанов И. Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. Т. 1. - Москва, 1956. Андриевский, Алексей Александрович. Материалы по истории Запорожья и пограничных отношений. (1743-1767) / А. Андриевский. - Одесса : Экономическая тип., 1893. - 220, II с. - [У передмові автор висловив глибоку вдячність за допомогу Олександру Кочубинському]. Кочубинський Олександр Олександрович (1845, Кишинів —1907, Одеса) — філолог, історик слов'ян, археолог. Упродовж 1871—1907 викладав слов'янознавчі дисципліни в Новоросійському університеті. Член Одеського товариства історії і старожитностей. Нечисленні археографічні публікації історика виконані на високому рівні тогочасної археографії.]. Андриевский, Алексей Александрович. Исторические материалы из архива Киевского Губернского правления / издал редактор неофициальной части «Киевских губернских ведомостей А. А. [Андриевский]. Вып. 1. — Киев : Тип. губерн. правления, 1882. – 223 с. - Наявна печатка: «Національна Бібліотека Української Держави у Київі». [Це - перша назва (з 1918 до 1919 р.) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського]. Андриевский, Алексей Александрович. Исторические материалы из архива Киевского Губернского правления / издал редактор неофициальной части «Киевских губернских ведомостей А. А. [Андриевский]. Вып. 3. - Киев : Тип. губерн. правления, 1882. – 175 с. Андриевский, Алексей Александрович. Исторические материалы из архива Киевского губернского правления : архивные материалы. Вып. 5 / издал редактор неофициальной части «Киевских губернских ведомостей А. А. Андриевский. - Киев : Тип. губерн. правления, 1883. - 224 с. - [Текст власн. напису]: «П. Панч». - [Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище — Панченко; 1891, Валки — 1978, Київ) — український письменник, автор історичних романів; член «Плугу», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Сотник Дієвої Армії УНР. «…весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко… […] петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.» (див.: Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Кн. 2.— Київ : Темпора, 2011). Частина особової бібліотеки П. Й. Панча після 1978 р. потрапила у фонд НІБУ (тодішня назва – ДІБ УРСР)]. Андриевский, Алексей Александрович. Материалы для истории Южнорусского края в XVIII ст. (1715—1774), извлеченные из старых дел Киевского губернского архива А. А. Андриевским. — Одесса, 1886. - 301 с. Андриевский, Алексей Александрович. Русские конфиденты в Турции и Крыму в 1765—1768. — Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1894. – 70 с. Статті О. О. Андрієвського у журналі «Киевская старина» Андриевский, Алексей Александрович. Киевские смуты середины прошлого столетия / А. Андриевский // Киевская старина. — 1886. — № 12. – С. 664-708. Андриевский, Алексей Александрович. Архивная справка о составе Киевского «Общества» в 1782—1797 / А. Андриевский // Киевская старина. — 1894. — № 2. – С. 192-203. -------------------- Лист Основ’яненка до Шевченка / Г. Квітка-Основ’яненко // Основа. – 1861 - Липень. – С. 4-6. Андриевский, Митрофан Александрович. Исследование песни Игорю Святославичу М. А. Андриевского. Ч. 1. – Екатеринослав : Тип. Я. М. Чаусского, 1879. – 126 с. Використана література *Грушевський Михайло Сергійович. Олексій Андрієвський : некрологічна замітка / М. Грушевський // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 1902. – Т. XLIX. – Кн. V. – Miscellanea. – С. 5–8. **Венгеров, Семён Афанасьевич. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых (от начала русской образованности до наших дней). Т. 1 : вып. 1-21 : А. / С. А. Венгеров. – Санкт-Петербург : Семеновская типо-литогр. (И. Ефрона), 1889. – С. 949-951. ***Видання з автографами українських діячів науки і культури: каталог колекції Національної історичної бібліотеки України. Вип. 1 / Нац іст. б-ка України, Н.-д. від. стародруків, цінних та рідкісних видань ; уклад. Н.О. Горська ; ред. О.І. Марченко, С.І. Смілянець, К.Г. Таранюк-Русанівський. – Київ : Вид. дім «Вініченко», 2018. – 416 с. |
|||
